Представників медичної галузі навчали організації діяльності медзакладів після автономізації

28 грудня 2021

Департамент охорони здоров’я Львівської ОДА прозвітував про виконану роботу за 2021 рік. Зокрема, директор департаменту Орест Чемерис розповів про реалізацію в області президентської програми «Велике будівництво», розвиток служби екстреної медичної допомоги, розвиток материнства та виконання у 2021 році інших завдань департаменту в межах обласної програми розвитку охорони здоров’я на Львівщині. Так, у межах президентської програми «Велике будівництво» за кошти державного, обласного та місцевого бюджетів відремонтували 8 приймальних відділень, встановили 9 ультразвукових систем, 6 рентгенівських діагностичних систем, 6 комп’ютерних томографів. Окрім того, у межах Програми забезпечення доступності первинної медичної допомоги, яку реалізували департамент охорони здоров’я та управління капітального будівництва, за рахунок субвенції з державного бюджету у поточному році ввели в експлуатацію 12 амбулаторій сімейної медицини. Також придбали 269 службових автомобілів для медпрацівників у сільській місцевості (з них 43 – для нових амбулаторій, 226 – для існуючих). Оновлено автопарк і Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Так, упродовж 2020-2021 закупили 140 нових автомобілів швидкої медичної допомоги (90 авто – за кошти з державного бюджету у межах Програми медичних гарантій, 50 авто – МОЗ України за кошти державного бюджету). Також стартувала аеромедична евакуація (АЕМ). Станом на сьогодні виконано 27 АЕМ, що дозволило оперативно доставити пацієнтів (в тому числі, дітей) з віддалених районів області до відповідних закладів охорони здоров’я для надання необхідної медичної допомоги. Запровадження АЕМ стало можливим завдяки співпраці з ДСНС та Нацполіцією. Цього року активно розвивали службу материнства і дитинства. Зокрема, у 2021 році у Львівському клінічному перинатальному центрі відкрили: новий корпус Б-3 зі спеціалізованою жіночою консультацією, розширеним відділенням патології вагітності  на 74 ліжка та гінекологічним стаціонаром на 80 ліжок; Школу грудного вигодовування; відділення постінтенсивного догляду новонароджених і виходжування недоношених. Щодо заходів боротьби з коронавірусом, то на кінець 2021 року мережа закладів охорони здоров’я, які визначені госпітальними базами для госпіталізації пацієнтів з Covid-19, включає в себе 24 заклади, де розгорнуто 5166 ліжок. Для проведення вакцинації в області функціонують 189 пунктів щеплення, 32 центри вакцинації та 103 мобільних бригади. Також на початку грудня госпітальна рада Львівщина затвердила план розвитку госпітального округу, розроблений департаментом охорони здоров’я спільно з «USAID».   «Основні завдання, які були поставлені перед департаментом у 2021 році, виконані. Це такі як створення плану розвитку госпітального округу, розвиток мережі експертної медичної допомоги, боротьба з коронавірусом, реалізація національного плану з питань вакцинації та ін. У 2022 році основним завданням департаментів всіх областей є робота з громадами над спроможною мережею закладів охорони здоров’я. Також ми розуміємо, що у 2022 році пандемія коронавірусу ще не відступить і робота департаменту під час чергових хвиль коронавірусної хвороби саме в такі періоди буде пріоритетною. Окрім того, керуючись досвідом організації боротьби з ковідом у попередні роки, розуміємо, що маємо продовжувати якісне надання допомоги ковідним пацієнтам, не обмежуючи у цьому пацієнтів з іншими захворюваннями», - зазначив Орест Чемерис.  «У такий складний період департамент охорони здоров’я зумів вжити всіх можливих заходів для боротьби із коронавірусом. Під час спалаху чергових хвиль захворюваності сформована мережа закладів охорони здоров’я, які госпіталізували хворих на ковід, змогла витримати навантаження. Звичайно, Львівська облдержадміністрація максимально  сприяла розвитку екстреної медичної допомоги, бо щодня до мешканців здійснюється близько 700 виїздів «екстренки», з яких більше 200 – до хворих на ковід або з підозрою на ковід. Оновлення автопарку було необхідним і давно на часі. Окрім того, реалізація спроможної мережі медичних закладів відповідно до ухваленого плану розвитку госпітального округу області дозволить ще більш якісно та оперативно надавати медичну допомогу. Нагадаємо, що з 2022 року зросте заробітна плата медичних працівників. Це стало можливим завдяки підписанню Президентом у червні цього року відповідного Указу. Українська влада поступово збільшує заробітні плати медикам, але водночас шукає нові механізми та ресурси, допоки розмір зарплати медиків не стане справедливим.  Дякую департаменту за продуктивну роботу! Ми вдячні Міністерству охорони здоров’я та Львівській облраді за підтримку та ефективну співпрацю! Наші пріоритети у наступному році незмінні – це орієнтованість на пацієнта та його комфорт», - прокоментував профільний заступник голови Львівської ОДА Іван Собко.

23 грудня 2021

Сьогодні рішенням сесії обласної ради внесли зміни до Комплексної програми підтримки галузі охорони здоров’я Львівської області на 2021 – 2025 роки. Відтак, затвердили фінансовий ресурс на наступний рік. Загальна сума фінансування про Програмі – 670  млн 93 тис грн. Серед завдань Програми на які скерують кошти: - надання медичної допомоги дорослому населенню - 32 млн 648 тис грн; - забезпечення дітей-інвалідів та дітей з важкими інтоксикаціями медичними препаратами; виробами медичного призначення та дезінтоксикаційною терапією  – 36 млн грн 510 тис грн; - покращення медичної допомоги хворим з онкологічними захворюваннями – 13 млн 347 тис грн; - оснащення закладів охорони здоров’я (капітальні видатки на придбання обладнання) – 50 млн грн; - впровадження електронних систем галузі охорони здоров’я - 5 млн грн; - заходи з підтримки закладів охорони здоров'я, в тому числі закладів, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19 – 532 млн 586 тис грн. Як розповів керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис, серед нових напрямків Програми: надання медичної допомоги хворим на акромегалію, профілактика виникнення та корекція йододефіцитних станів у вагітних жінок, забезпечення дітей хворих на орфанні захворювання продуктами лікувального харчування в амбулаторних умовах, придбання устаткування для забезпечення трансплантації кісткового мозку у дітей, проведення аудиту закладів охорони здоров’я та забезпечення медичного огляду та обстеження громадян для прийняття на військову службу за контрактом, службу у військовому резерві ЗСУ, військово-зобов’язаних та кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах МОУ.

7 грудня 2021

Сьогодні, 7 грудня, рішенням сесії Львівської обласної ради внесли зміни до Комплексної програми підтримки галузі охорони здоров’я Львівської області на 2021 – 2025 роки. Як розповів керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис видатки Програми загалом збільшаться на 50 838,8 тис грн.З них: 10 млн грн - кошти обласного бюджету, понад 40 млн грн - кошти державної субвенції.  Так, 2 млн 100 тис грн спрямували на виплату заробітної плати з нарахуваннями за роботу в умовах простою до завершення поточного року та виплату коштів розрахункових виплат для працівників дитячого протитуберкульозного санаторію «Журавно». У зв’язку з підвищенням з 1 липня розміру пенсій, 1707,1 тис грн виділили на виплату пільгових пенсій працівникам закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування у IV кварталі поточного року. На оплату поточних видатків КНП ЛОР «Лікарня відновного лікування №2 «Центр реабілітації ветеранів ОУН-УПА «Говерла»  установі виділили  1120 тис грн, а 770 тис грн скерували для КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна інфекційна лікарня» для придбання медикаментів, засобів індивідуального захисту та предметів догляду за хворими на гостру респіраторну хворобу COVID-19. Окрім цього,  1 млн 294 тис грн скерували на витратні матеріали та виготовлення тромбоконцентрату для Львівського обласного центру служби крові. Збільшили видатки і для придбання медичного обладнання, за рахунок видатків бюджету розвитку спеціального фонду обласного бюджету, для Львівської обласної клінічної лікарні, зокрема, - наркозної станції – 1 млн грн - дизель-генераторної установки – 400 тис грн - аналізатора – 130 тис грн - вертикалізатора - 320 тис грн - 2-х електрокардіографів – 48 тис грн. Окрім цього, фінансовий ресурс у сумі 1,5 млн грн скерували на придбання апарату для низькопотокової гемодіафільтрації з метою забезпечення роботи підрозділу нирковозамісної терапії відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр». Також передбачено використання коштів субвенцій з Державного бюджету скерованих обласному бюджету в загальному обсязі 40449,7 тис грн. - Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для забезпечення ценралізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19 , спричиненою коронавірусом в обсязі 29500,0 тис грн. - Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для закупівлі експрес-тестів для визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 та наборів для відбору біологічного матеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції в обсязі 9900,4 тис грн. - Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для забезпечення оплати поточних видатків спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги в сумі 1049,3 тис грн.

1 грудня 2021

Очільник Львівщини Максим Козицький зустрівся з керівництвом компанії «РОШ», щоб обговорити потенційні напрямки співпраці в галузі охорони здоров’я. Компанія «Рош» одна з провідних компаній світу у сфері фармацевтики та діагностики, є одним з найбільших виробників біотехнологічних лікарських препаратів для лікування онкологічних, офтальмологічних і аутоімунних захворювань, важких вірусних інфекцій і порушень центральної нервової системи. Під час зустрічі з керівництвом області, представники компанії запропонували сучасну модель співпраці, за якою найважливішого значення набуває саме результат від лікування пацієнтів. Метод полягає в тому, щоб на першому етапі оцінити стан пацієнта, вивчити його історію хвороби, щоб надалі мати змогу правильно призначити лікування. У випадку правильного діагностування і в результаті повного одужання людини, держава повністю виплачує компанії кошти, вкладені у процес лікування. Якщо ж методи частково позитивно вплинули на стан здоров’я пацієнта, то лише половину. Коли лікування не дало жодного бажаного ефекту, компанія не отримує жодних коштів. Цей доволі сучасний підхід до співробітництва запропонували сьогодні запровадити на Львівщині. За словами, генерального директора ТОВ «Рош Україна» Мартіна Вершлана, Львівщина дуже перспективний район для співпраці, адже тут реалізують багато корисних проєктів та ініціатив, які згодом поширюються на всю країну. Він також запевнив про наявність готових напрацювань компанії щодо того, як може діяти ця модель співпраці в області. Наступного тижня планують створити робочу групу, до складу якої увійдуть представники компанії «РОШ» разом з департаментом охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації. Її мета – визначити напрямки майбутньої співпраці, обговорити механізми можливого фінансування з боку держави запропонованого підходу лікування пацієнтів. Довідково: Компанія «Рош» є лідером в області діагностики «in vitro» й гістологічної діагностики онкологічних захворювань, а також піонером в області самоконтролю цукрового діабету. Об'єднання фармацевтичного і діагностичного підрозділів дозволяє «Рош» бути лідером в області персоналізованої медицини - стратегії, спрямованої на розробку ефективних медичних рішень для пацієнтів, з урахуванням індивідуальних особливостей кожного. Компанія виробляє сучасні діагностичні засоби та інноваційні лікарські препарати для профілактики, діагностики та лікування серйозних захворювань, роблячи значний внесок у розвиток світової охорони здоров'я. Тридцять препаратів «Рош», в тому числі життєво важливі антибіотики, протималярійні та протипухлинні препарати, включені до переліку основних лікарських засобів ВОЗ. Ілона Орнат

3 листопада 2021

Зараз з ковідом госпіталізують більшу кількість пацієнтів, ніж у попередні хвилі захворюваності і на разі система охорони здоров’я України справляється з цим навантаженням. Проте, медичним працівникам, які щодня рятують життя невакцинованих пацієнтів, вкрай важко. Про це у прямому ефірі спецпроєкту чотирьох львівських каналів «Червона зона» розповів Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. «Подолання пандемії – це командна робота, в якій важлива роль кожного громадянина та органів влади. Всі повинні працювати, як єдине ціле і тоді буде успіх. Головним завданням зараз є збільшити показник осіб, охоплених щепленням, від 33% хоча би до 75%. Це дозволить, щоб наступна хвиля захворюваності пройшла без надзусиль для системи охорони здоров’я України. Успішні приклади такого розвитку подій ми бачимо у Німеччині,  Великій Британії, скандинавських країнах», - зазначив Віктор Ляшко. Міністр охорони здоров’я наголосив на необхідності вакцинуватися, адже хоч ресурси системи охорони здоров’я постійно збільшують, вона не безмежна, і потенційно може не справитися з великою кількістю хворих на ковід. «У кожного є право вибору і хотілося би, щоб цей вибір був свідомий і на користь життя. Я - за щеплення! Я - вакцинований і закликаю усіх зробити щеплення! Ціле літо ми постійно виходили на комунікацію щодо необхідності вакцинації. З середини липня Міністерство розпочало поставку вакцин для масової вакцинації населення, оскільки було чітко спрогнозовано, що в осінньо-зимовий період нас чекатиме нова хвиля. Є вибір вакцин, і медична система готова робити щеплення, не зважаючи на той ажіотаж, який почався зараз з вакцинацією. Переадресувати всіх медиків на боротьбу з коронавірусом неприпустимо, оскільки надання якісної медичної допомоги потребують і люди з іншими захворюваннями», - наголосив Міністр охорони здоров’я України. Він також розповів, що у Міністерстві розробили стратегію організації вакцинації в сільській місцевості, яку передали в регіони. Стратегія передбачає роботу з мешканцями для того, щоб організувати їх у колективи і визначити час приїзду мобільної бригади для вакцинації у їхню місцевість або організувати відкриття пункту щеплення. Успішний приклад такої роботи продемонструвала Полтавська область. Окрім того, Міністр зазначив, що зупинка роботи двох великих виробників медичного кисню була плановою та прогнозованою. Потреби у кисні були перекриті, проте слід врахувати, що споживання кисню на одного пацієнта інтенсивної терапії зросло у 5-6 разів. «Зараз держава нарощує потужності у виробництві кисню і запускає нові заводи. Окрім того, уряд виділив вже близько 2 млрд 200 млн грн на забезпечення пацієнтам належної кисневої терапії – на кисневі станції, кріоциліндри, кисневі бочки, кисневі концентратори тощо», - зазначив Віктор Ляшко. Щодо різних думок медичних експертів про вакцинацію, зокрема, Міністр зазначив, що заяви, які не базуються на постулатах доказової медицини, повинна оцінювати медична фахова спільнота. «Очікуємо позиції Української федерації професійних медичних об’єднань. В подальшому обговорюємо формування федерацією групи, яка буде давати свою позицію по будь-яких публічних заявах, в тому числі, і медичних працівників, щодо адекватності даних заяв до ситуацій. Також на сайті Міністерства вже з’явилися дашборди, які показують кількість декларацій, укладених сімейним лікарем з громадянами України, та скільки громадян є вакцинованими. Це дозволить нам працювати з сімейними лікарями, у яких найнижчі відсотки вакцинації декларантів, щоб розуміти, що відбувається в даній конкретній ситуації», - додав Віктор Ляшко.

21 жовтня 2021

Сьогодні в межах засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я та материнства ЛОР заслухали інформацію щодо внесення змін до показників обласного бюджету Львівської області на 2021 рік та проекту рішення «Про внесення змін до Комплексної програми підтримки галузі охорони здоров’я Львівської області на 2021-2025 роки» за 9 місяців 2021 року. «Ми маємо перевиконання загального фонду обласного бюджету на 6,1%, а це є підставою спрямування понадпланових надходжень на додаткові видатки»,- зазначив керівник департаменту фінансів Львівської ОДА Олег Демків. Найбільшу суму додаткових коштів, а це 89,7 млн грн, пропонують виділити галузі охорони здоров’я. Зокрема, майже 11 млн грн скерують на оплату праці з нарахуваннями медичним працівникам, ще 2,7 млн грн на виплату пільгових пенсій працівникам закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування у зв’язку з підвищенням розміру пенсій. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв (у зв’язку зі значним ростом цін і тарифів) для закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування пропонують збільшити видатки на понад 37 млн грн, для оплати комунальних послуг та енергоносіїв закладами фахової передвищої освіти в галузі охорони здоров’я – понад 10 млн гривень. Разом з цим передбачили видатки на оплату вартості зубопротезування пільговим категоріям громадян, що проводиться стоматологічним медичним центром ЛНМУ ім. Д.Галицького, в сумі 150 тис грн, забезпечення витратними матеріалами процесу забору крові та виготовлення тромбоконцентрату – 1000 тис грн, оплату кисню медичного та медикаментів для лікування хворих на СОVID -19 в обласному госпіталі ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи - 3920,9 тис. грн та обласній інфекційній клінічній лікарні – 2050 тис грн, проведення медичних оглядів водіїв на стан алкогольного та наркотичного сп’яніння – 300 тис гривень. На оплату поточного ремонту приміщень прийому операційного та біопсійного матеріалу обласного патологоанатомічного бюро, які перебувають в аварійному стані, планують спрямувати 350 тис грн, а також для придбання бойлерів та витратних матеріалів на їх встановлення для подачі гарячої води в обласній лікарні відновного лікування № 3 – 72 тис гривень. Також пропонують збільшити видатки для придбання медичного обладнання та інвентаря на 14485 тис гривень. За рахунок коштів іншої субвенції, наданої обласному бюджету з бюджету Львівської ТГ на придбання лінійного прискорювача для онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, пропонують виділити 6000 тис грн та з бюджету Великолюбінської ТГ на зміцнення матеріально-технічної бази обласної клінічної лікарні – 1000 тис гривень. Окрім того, на ремонтні роботи та виготовлення проектно-кошторисної документації для забезпечення киснепостачання в обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих ім. Ю.Липи 2500 тис грн та обласній дитячій клінічній лікарні «ОХМАДИТ» – 2500 тис гривень. У рамках програми капітального будівництва об’єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення пропонують збільшити видатки спеціального фонду на 1120 тис гривень. «Такі пропозиції є консолідованим рішенням, яке дозволить забезпечити потреби наших медзакладів, зокрема першочергові видатки – заробітні плати та енергоносії. Окрім цього, медичне обладнання та інвентар необхідний для нормальної роботи медзакладів», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко.

30 Червня 2021

На черговому засіданні постійної комісії Львівської обласної ради з питань охорони здоров’я та материнства розглянули звіти фінансово-господарської діяльності трьох медзакладів Львівщини, які надають психіатричну допомогу. Зокрема, директор Львівської обласної психіатричної лікарні Богдан Чечотка розповів, що фінансування надання медичної допомоги залежить від того, з якої саме територіальної громади пацієнт поступив на лікування. Так, більше третини пацієнтів – з Львівської ТГ, 35-40% - з інших спроможних територіальних громад, тому проблем з фінансуванням не прогнозують. Також в лікарні розширюють спектр надання платних неспеціалізованих послуг –  таких як рентген та ультразвукова діагностика, - що також дозволить забезпечити надходження коштів. Окрім того, Богдан Чечотка зазначив, що в результаті об’єднання психіатричної лікарні міста Заклад з обласною психіатричною лікарнею, 174 працівники із лікарні Закладу, які обслуговували близько 600 пацієнтів на рік, будуть переведені на роботу в обласну психіатричну лікарню. Мирослава Кабанчик, директор Львівського  обласного центру превенції та терапії узалежнень, розповіла, що у центрі на обліку перебуває 300 пацієнтів. Центр спеціалізується на лікуванні алко- та наркозалежностей. За минулий рік у стаціонарі пролікували близько 8 тис. пацієнтів. Окрім наркологів, пацієнти можуть отримати консультацію і в інших спеціалістів – психіатра, інфекціоніста та ін. Щодо Львівського психоневрологічного диспансеру, то керівниця Тереза Торопова доповіла, що два стаціонари диспансеру розраховані на 123 пацієнти. Тут приймають переважно з легшими формами психіатричних захворювань. Пацієнтів з особливо гострими випадками направляють до обласної психіатричної лікарні. Як зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, з обласного бюджету виділяються кошти на оплату комунальних послуг закладів охорони здоров’я та частково на медичне обладнання. Проте, враховуючи політику Національної служби здоров’я України,  важливим є виважено та скрупульозно приймати рішення саме щодо реорганізації окремих закладів охорони здоров’я. «З наступного тижня «USAID» представить свою аналітику щодо основних напрямків розвитку охорони здоров’я Львівщини. Окрім того, надважливим є врахування позиції власника, Львівської обласної ради (зокрема, управління майном). Тому дякую за підтримку моєї ініціативи про заслуховування звітів фінансово-господарської діяльності медичних закладів за підсумками першого півріччя цього року, оскільки ці дані стануть основою для прийняття в наступні два-три місяці важливих управлінських рішень облдержадміністрацією та облрадою. Наголошую, що кожне таке рішення має бути націлене виключно на отримання пацієнтом якісної медичної послуги. Наша кінцева позиція повинна бути виважена та прорахована, а також вивчена госпітальною радою. Після цього вона може бути представлена на розгляд комісії облради з питань охорони здоров’я», - наголосив Іван Собко.

11 Червня 2021

Львівський обласний центр громадського здоров’я спільно з департаментом охорони здоров’я та за підтримки Львівської облдержадміністрації розробили систему збору даних про стан охорони здоров’я в області. Станом на сьогодні великі масиви інформації щоденно збираються і передаються в різні реєстри та центральні бази даних. Більша частина інформації передається в односторонньому порядку (наприклад, в центральну базу даних eHealth), а потім доступу до неї не має. До того ж дані в наявних реєстрах фрагментовані, часто прив'язані до конкретних медичних інформаційних систем. Це створює додаткове навантаження на лікарів та інший медичний персонал, адже необхідно вносити дані у 2-х чи навіть 3-х медичних інформаційних системах одночасно. На першому етапі проекту було розроблено модуль по обробці даних по пролікованих випадках на рівні області, до якого вже під'єдналась одна з чотирьох медичних інформаційних систем (МІС), а саме Askep.net. Львівська обласна державна адміністрація висловлює щиру подяку Askep.net, за підтримку проекту та інтеграцію систем. В перспективі планується створити інформаційну інтерактивну дошку, на якій відстежуватиметься стан системи охорони здоров’я в режимі реального часу. Загалом у наслідок реалізації даного проекту відбудуться наступні позитивні зміни: ● покращиться моніторинг за станом системи охорони здоров’я в області ● збільшиться кількість і якість публічної інформації у сфері охорони здоров’я ● зменшиться час для надання відповідей на різні інформаційні запити ● зменшиться кількість запитів через прозорість системи ● зменшиться навантаження на лікарів і медперсонал

23 лютого 2021

Учора, 22 лютого 2021 року, Міністерство охорони здоров’я в Україні зареєструвало вакцину проти COVID-19 Oxford/AstraZeneca для екстреного медичного застосування. Вакцина розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca. Вакцину Oxford/AstraZeneca для екстреного застосування вже схвалила Всесвітня організація охорони здоров’я, також дозвіл на її використання дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. Вакцина, Oxford/AstraZeneca, що виробляється на потужностях Serum Institute (Індія) має локальну (торговельну) назву Covishield. Oxford/AstraZeneca (Covishield) подали на реєстрацію до Державного експертного центру Міністерства охорони здоров'я 15 лютого. В Україні діє закон, який спрощує процедуру реєстрації вакцин від COVID-19 та скорочує її до п’яти днів. Україна отримала інформацію від COVAX про постачання від 2,2 до 3,7 млн доз вакцин Oxford/AstraZeneca у І–ІІ кварталі 2021 року. Крім того, вакцина буде закуплена за державні кошти напряму у виробників. Україна також уклала додаткові прямі контракти на постачання вакцини від COVID-19, які розроблені за участю компаній AstraZeneca (Британія-Швеція) та NovaVax (США) і виробляються на потужностях Serum Institute (Індія). 21 лютого 2021 року, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов проконтролював відвантаження першої партії в 500 тис. вакцин AstraZeneca (CoviShield) з заводу-виробника в індійському місті Пуне.   Довідково: Вакцина Oxford/AstraZeneca – це вакцина на платформі вірусного вектора без здатності до реплікації, яку розробив Оксфордський університет та британсько-шведська компанія AstraZeneca. Для повної імунізації потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 28 днів. Може зберігатися до шести місяців при температурі від +2 до +8 С. COVAX — це глобальна ініціатива, яка має на меті пришвидшити розробку та виробництво вакцин від COVID-19 і забезпечити ними країни з низьким та середнім доходом.  COVAX постачає в країни тільки ті вакцини, які ВООЗ включила до реєстру засобів для використання в надзвичайних ситуаціях.

4 лютого 2021

Розвиток епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Львівській області має ті ж закономірності, що й в цілому в Україні. За 2020 рік вперше діагностовано 320 випадків ВІЛ-інфекції, в тому числі – 98 вперше діагностованих випадків СНІДу. Поширеність діагностованих випадків ВІЛ-інфекції станом на 2 січня 2021 року становить 157,5 випадків на 100 тисяч населення, діагностованих випадків СНІДу становить 54,5 випадків на 100 тисяч населення. Так, у Львівській області за 2020 рік померли 118 ВІЛ-позитивних осіб та 55 ВІЛ-позитивних осіб померли від СНІДу. Упродовж 2018-2020 років у Львівській області було вперше зареєстровано 645 випадків СНІДу. За цей же час серед них закінчились смертю від СНІДу 57 випадків. Серед 645 випадків СНІДу, вперше зареєстрованих 424 пов’язані з коінфекцією ТБ/ВІЛ і 221 – з іншими хворобами. За 2020 рік відсоток осіб, які інфікувалися ВІЛ статевим шляхом склав 70,8%. Залишається актуальним інфікування ВІЛ внаслідок введення наркотичних речовин ін’єкційним шляхом і складає 28,5%. Серед СНІД-індикаторних захворювань переважає, як і в усіх регіонах України, ВІЛ-асоційований туберкульоз (ТБ), як легеневий, так і позалегеневий – у 68 випадках. Знято з обліку (медичного спостереження) впродовж 2020 р. 414 осіб. Серед причин зняття ВІЛ-інфікованих осіб з-під медичного нагляду є такі: відсутність ВІЛ-інфекції у дитини – 57 осіб; зміна місця проживання – 77 осіб; місце проживання невідоме – 5 осіб; померли – 118 осіб. За 2020 рік захворіли 181 чоловіків і 78 жінок. Розподіл ВІЛ-позитивних за віковими групами (з 320 випадків за 2020 р.): 0-14 років (діти, народжені від ВІЛ-позитивних матерів) – 61 (за 2019 р. – 67). В КНП ЛОР «Львівський обласний центр громадського здоров’я» (ЛОЦГЗ) станом на 02.01.2021 р.  на офіційному обліку в педіатра знаходиться 268 дітей, з них 67 дітей з підтвердженим ВІЛ-статусом, в тому числі 20 дітей – в стадії СНІДу. У решти (201 дитина) – неуточнений діагноз (в стадії підтвердження).  0-18 років (діти за визначенням ВООЗ) – 1 підтверджена ВІЛ-позитивна дитина + 60 народжених від ВІЛ-позитивних матерів+ 1 дитина із невстановленим шляхом передачі;  15-19 років (молодь, яка характеризує нові випадки інфікування ВІЛ) – 1 випадок; 15-17 років (підлітки) – 0 випадків;  15-24 років (молодь) – 24. Слід зазначити, що у молодих жінок віком 15–24 років ймовірність інфікування ВІЛ на 60% вище, ніж у молодих чоловіків тієї ж вікової групи;  15-49 років (репродуктивний вік) – 228;  15-65 років (працездатний вік) – 258;  50 років і старше – 30 випадків. За 12 місяців  2020 року відбулися пологи  у  56 ВІЛ-інфікованих вагітних жінок. За увесь час епідемії (1987 – 02.01.2021р.) показники поширення діагностованих випадків ВІЛ-інфекції у містах Червонограді (582,0 на 100 тис. нас.), Бориславі (370,3), Львові (230,1), Стрию (227,6) та Дрогобичі (186,4) суттєво перевищують значення відповідного середньообласного показника (157,5). За 2020 рік загалом обстежено 90225 громадян України. Завдяки використанню швидких тестів, рівень охоплення тестуванням на ВІЛ представників ключових груп ризику щодо інфікування ВІЛ склав 20 630 осіб. Тестування на ВІЛ рекомендовано раз на рік людям, які: мають постійного партнера із позитивним ВІЛ-статусом; мали незахищений секс із партнером, ВІЛ-статус якого вам невідомий; користувалися спільними голками та шприцами; мали повторні герпетичні та бактеріальні інфекцій, кандидоз ротової порожнини, оперізувальний лишай, туберкульоз. Пріоритетним напрямком реалізації «Національної Стратегії тестування на ВІЛ в Україні: 2019 – 2030 роки» є забезпечення інформування та тестування партнерів ЛЖВ. Це індексне тестування – цілеспрямований підхід до тестування на ВІЛ, при якому цю послугу пропонують членам сім’ї, статевим та ін’єкційним партнерам людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом (ЛЖВ). В межах програми Test&Treat (тестуй і лікуй) в 2020 році 84% пацієнтів, яким була призначена антиретровірусна терапія, розпочинали її впродовж 14 днів з моменту призначення. Внаслідок децентралізації і залучення установ первинної медико-санітарної допомоги до скринінгу на ВІЛ в області значно збільшилася кількість пунктів тестування на ВІЛ-інфекцію. Станом на 2 січня 2021 року  забезпечено доступ до безперервної антиретровірусної терапії для 2412 хворих на ВІЛ-інфекцію, в т. ч. для 67 дітей 0-17 років. 100% ВІЛ-позитивних дітей, які перебувають під медичним наглядом у ЗОЗ отримують АРТ. Вдалося збільшити охоплення антиретровірусною терапією ВІЛ-позитивних пацієнтів з ТБ під час лікування туберкульозу, що також знижує рівень смертності від конфекції ТБ/ВІЛ та покращує якість життя ЛЖВ. Отже, важливим компонентом стабілізації епідемії ВІЛ-інфекції залишається  поінформованість населення про шляхи передачі інфекції, формування навиків відповідальної поведінки щодо запобігання інфікуванню, в першу чергу серед молоді та доступність до тестування на ВІЛ-інфекцію.

27 січня 2021

Міністерство охорони здоров’я запускає новий проєкт єдиного аеромедичного простору. До його реалізації одним із перших в Україні долучиться Львівський центр екстреної медичної допомоги. Як розповів керівник Львівського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько у інтерв’ю для ІА «Діло», це достатньо амбітна, але  досяжна ціль. «Проєкт, який анонсований МОЗ – це та річ, про яку ми давно мріяли та чого давно бажали.. Практично весь проєкт фінансується державою. Єдине, що від нас потрібно – це дуже швидко знайти команду лікарів і забезпечити підготовку усієї документації у нас по установі. Від себе, як від центру, ми намагатимемося це зробити значно швидше, ніж інші центри змогли б це зробити. Ще до того, як надійдуть гроші від міністерства, ми розпочнемо навчання лікарів власним коштом, - розповів Андрій Васько. - Питання приземлення гвинтокрила буде за всіма нормами авіації. За це відповідатиме профільне міністерство, до якого належатиме цей вертоліт. Це може бути один із підрозділів МВС. Самі польоти не є нашою профільною діяльністю. Основне для нас – це надання медичної допомоги, а транспорт – метод пересування для наших медиків. Скоріш за все площадки для приземлення будуть розміщені біля кожної лікарні інтенсивного лікування, яких в області є 9, і перша така площадка будуватиметься в лікарні швидкої допомоги у Львові. Крім того, такий вертоліт може сідати на будь-якому аеродромі, який є в нашій області, і також він може сідати на автомагістралях, де можна зупинити рух автотранспорту поліцейським авто та доїхати каретою швидкої допомоги до цього місця посадки». Місто Київ та Львівська область будуть одними із перших, хто втілюватиме цей проєкт. Вертольотом транспортуватимуть пацієнтів з інфарктом, інсультом, після ДТП, з політравмою, нейротравмою, опіками. «У зону нашої відповідальності буде входити увесь Карпатський регіон, в тому числі обласні центри навколо Львівської області. Тобто це є Рівне, Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ. Зрозуміло, що там є також і  Закарпатський регіон, Ужгород, гірські райони Чернівецької області та звісно уся Львівська область. Тому профільним напрямком все-таки буде Львівська область та мешканці нашої області. Крім того, такі проєкти будуть заплановані в кожній області для реалізації», - зазначає Васько. Щодо карет екстреної медичної допомоги – зараз їх у області є близько 120. За словами керівника Львівського центру екстреної медичної допомоги, для стабільного функціонування служби, потрібно мінімум 150 машин. 1 січня 2021 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів, увійшов у дію новий розподіл викликів на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. У повній мірі такий розподіл ще не запрацював. Перехід займе 2-3 місяці. Зараз активно готують нормативну базу, проводиться роз’яснювальна робота серед диспетчерів щодо нормативного порядку розподілу викликів. «Доцільним є поділ на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Критичні, екстерні – це ті, на які виїжджає швидка, всі решта – на які швидка не зобов’язана виїжджати. Раніше було так, що неекстрені швидка мала обслужити у межах години. Тому якщо бригада швидкої обслуговує неекстрений, а в той час стається екстрений виклик, то вона не може вже залишити пацієнта. Зараз служба сфокусована повністю на порятунку життя. Багато хто може піднімати це питання та говорити, що це не правильно, що ми позбавляємо гіпертоніків можливості отримати консультації. Але екстрена допомога – це про порятунок життя. У нас 30-35% викликів закінчуються госпіталізацією, а 65%  – ми виїжджаємо, консультуємо і їдемо далі. А таких речей не має бути. Фактично 65% викликів, які ми не забрали в лікарню є непрофільними», - пояснює Андрій Васько. Для того, щоб раціонально використовувати ресурси і максимально швидко доставляти пацієнта до місця призначення, на рівні диспетчерського центру буде телеметричний центр, який координуватиме процес переставляння бригад та їх переміщення. Щоб пришвидшити час доїзду до пацієнта по території  Львова планують робити нові підстанції. Зараз є п’ять підстанцій на території міста, потрібно ще мінімум 3. «Ми плануємо зробити пункти базування у Винниках на два автомобілі, на території психіатричної лікарні на Кульпаркові на два автомобілі і пункт базування на перехресті Левандівка-Городоцька на один-два автомобілі. Нашим головним завданням є вчасний доїзд до пацієнта, тому будемо дислоковувати бригади по Львову таким чином, щоб вчасно приїхати до пацієнта на допомогу», - каже Андрій Васько. Щодо пріоритетів у роботі, керівник центру екстреної медичної допомоги зосередиться налагодженні сортувального режиму в диспетчерській, на швидкості доїзду бригади до пацієнта та профільності госпіталізації пацієнтів. Також планують налагодити логістичні проблеми кисневого та медикаментозного забезпечення.   «Кожна бригада має балони з киснем в себе на борту, які вони повинні десь міняти. Було так, що на всю область усі балони треба було отримувати у Львові. Тому уявляємо, який кілометраж потрібно було проробити бригаді для того, щоб просто замінити балон. На сьогоднішній день ми намагаємось добитися, щоб наші бригади отримували їх на деяких підрозділах: Стрий, Дрогобич, Самбір, Буськ, Червоноград і Новояворівськ  і також Львів. Тоді будь-яка бригада, наприклад, зі Сколе могла приїхати до Стрия та замінити кисневий балон. Так само в нас буде логістика по медикаментах. Тобто, наприклад, усі медикаменти на «Стрийський кущ» будуть зберігатися у Стрию та інші прилеглі пункти будуть приїжджати до Стрия, щоб поповнюватися медикаментами та засобами захисту. Це є елементарними правилами логістики, які пришвидшують роботу в багато раз», - пояснює Андрій Васько. Також серед амбітних планів – формувати позитивний імідж та особливий соціальний статус екстреної медичної допомоги. «Для мене, перш за все, є важливим компонентом соціальний статус екстреної медичної допомоги, щоб вона асоціювалася із допомогою реальною. Для того, щоб кожна людина, яка бачила авто екстреної медичної допомоги, намагалася якнайшвидше звільнити місце на дорозі, бо бригада їде на допомогу. Щоб коли бригада на виклику і не може знести важкого  пацієнта, усі люди, які біля неї проходили, були готові допомогти їм. Оскільки ми маємо бути не просто тими, хто  їздять на каретах швидкої та реанімують. Ми маємо бути модератором та каталізатором філософії медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Ми будемо тими, хто задає тон в питаннях, як люди повинні приходити одне одним на допомогу і як цю медичну допомогу правильно надавати, безпечно для себе в тому числі», - підсумував Андрій Васько.

14 грудня 2020

Львівський обласний клінічний перинатальний центр зачинять на промивку з 11 по 25 січня. Під час планових промивочних робіт у пологовому планують також збільшити потужність електричної підстанції, адже на початку року у перинатальному офіційно завершать і другу чергу реконструкції. «Реконструкція електропідстанції Львівського обласного перинатального центру запланована у початковому проекті загальної реконструкції установи. Вона є необхідною через збільшення потужності обладнання перинатального при введенні в експлуатацію другої черги медцентру. Початково планувалося, що перепідключення потужнішої підстанції, яке вимагає повного знеструмлення обох корпусів, відбудеться 3 січня 2021 року. Проте, порадившись з керівництвом вже відкритого перинатального, ми дійшли висновку, що краще не закривати центр спеціально, а зробити ці технічні кроки водночас із плановою промивкою пологового», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод. Перинатальний не прийматиме вагітних та роділь упродовж 11-25 січня 2021 року. І, за словами т.в.о. керівника управління капітального будівництва Львівської ОДА Павла Тереха, повністю знеструмити перинатальний центр і перепідключити підстанцію планують 16 січня. Відповідальним за всі ці роботи є «Львівобленерго». Усе необхідне обладнання вже закуплене і буде змонтоване завчасно, доставлене та підключене вже на місці. Всі ці роботи, за оцінкою фахівців, займуть 2-3 доби. «Це планове закриття закладу. Враховуючи епідеміологічну ситуацію в області, перинатальний центр бере на себе чи не найбільше навантаження, тож ми відтерміновували такі роботи, але відтягувати немає куди. Ми виконаємо промивку операційних, які і так відкладали. Використаємо на максимум цей час і перепідключимо підстанцію», - розповіла директор Львівського обласного клінічного перинатального центру Марія Малачинська. Куди скеровуватимуть пацієнтів? «Згідно з наказом МОЗ, вагітних та роділь з обласного перинатального тимчасово прийматиме 3-тя міська клінічна лікарня міста Львова. Сюди ж скеровуватимуть вагітних та роділь з загрозою передчасних пологів та передчасними пологами міста Львова. Вагітним та породіллям Львова та області з екстрагенітальною патологією та імуноконфліктною вагітністю допомогу надаватимуть у львівському Пологовому клінічному будинку №1», - зазначив директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. Нагадаємо, будівництво та устаткування другої черги Львівського обласного перинатального центру майже завершене. Будівельна готовність складає 99%. У корпусі виконали всі ремонтні роботи, встановили сантехніку та завезли ліжка. У палатах встановили кнопки виклику медичного персоналу, в операційних частково вмонтували необхідне медобладнання. За словами Юрія Холода, завершити всі роботи і відкрити другу чергу перинатального планують відразу на початку 2021 року.   Христина Дмитрик