На розвиток української культури передбачили більше 12 мільйонів гривень

6 квітня 2022

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

25 березня 2022

За два місяці цього року загальний фонд місцевих бюджетів Львівщини перевиконали на 300 мільйонів гривень, обласний бюджет – на 80 мільйонів гривень, а динаміка надходження податків і зборів перевищувала 20%. Проте вже у березні на Львівщині спостерігають погіршення надходжень. Про це повідомив директор департаменту фінансів Львівської ОВА Олег Демків. «Серед основних причин - сповільнення економічної активності суб’єктів господарської діяльності. Але ключовим фактором стало внесення змін до податкового законодавства, перш за все - в частині скасування податку на прибуток. Для обласного бюджету це велика втрата. Ми на весь рік планували майже півмільярда гривень надходжень цього податку. З початку року надійшло понад 100 мільйонів гривень і це все, на що ми можемо розраховувати», - зазначив Олег Демків. «Ми зараз завершуємо відкореговувати наші цьогорічні баланси під форс-мажорні обставини, спричинені зменшенням надходженням податків і зборів. Також розуміємо необхідність забезпечити першочергові видатки місцевих бюджетів. Зараз ми зі всіма територіями прораховуємо їхні нові прогнози податків і спільно пропрацьовуємо можливості фінансувати захищені статті першочергово - зарплат, стипендій, продуктів харчування, енергоносіїв – все найнеобхідніше для функціонування бюджетної сфери. Плюс виплати й підтримка малозабезпечених категорій громадян», - додав Олег Демків. Він також наголосив, що на місцеві бюджети покладено і повноваження військового характеру. Це фінансова підтримка формування територіальної оборони, покриття видатків з харчування для переселенців, компенсації видатків на спожиті енергоносії закладами комунальної власності, які розміщують ВПО. «Ми сьогодні не зможемо в повному обсязі фінансувати інвестиційні видатки. Але будемо працювати на перспективу. У час війни важливо першочергово фінансувати оборонні видатки, але мати плани дій в частині відновлення економіки та інфраструктури теж важливо», - повідомив директор департаменту фінансів Львівської ОВА. Зазначимо, що місцеві бюджети Львівщини затвердили в кінці минулого року. Загалом в області є 81 місцевих бюджетів (бюджети громад, районів, обласний).  

22 лютого 2022

Сьогодні під час XII позачергової сесії Львівської обласної ради депутатський корпус ухвалив спільну заяву усіх фракцій політичних партій щодо засудження рішення Російської Федерації про «визнання незалежності» так званих «ДНР» та «ЛНР» на тимчасово окупованих територіях сходу України. Участь в сесії також взяв голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. «Учора всі ми прокинулися у новій реальності. Росія визнала незалежність окупованих районів Донецької та Луганської областей і водночас наростила близько 150 тисяч своїх військових поруч з кордонами України. Багато провідних експертів називає теперішню ситуацію - найбільшою світовою кризою безпеки з часів закінчення холодної війни, а дехто те, що сьогодні відбувається - складнішим за холодну війну. Але найважливішим є те – що світ врешті-решт об’єднався навколо України. Вже 8 років багато хто на Заході не помічав війни у одній з найбільших країн Європи. Росія забрала у нас Крим та пошматувала Донбас. Навіть після цього лідери деяких країн були переконані, що Путіна можна зупинити санкціями чи перемовинами. Але сьогодні вони чітко розуміють – Україна останній бастіон не лише європейської, але й світової безпеки. І одностайно нас підтримують. Вони розуміють, що лише у єдності зможуть протистояти кривавому агресору. Так само і єдині маємо бути сьогодні ми», - наголосив очільник області. Він також підкреслив, що українців не мають розділяти політичні вподобання чи партійні кольори. Чвари та непорозуміння мають залишитися в стороні. «Всі ми сьогодні маємо стати плечем в плече для захисту нашої батьківщини. Нашої землі, за яку проливали кров століттями наші діти та прадіди. Землі, за незалежність якої вони боролися. А сьогодні ми цю незалежність маємо зберегти та не віддати. Ми не лише маємо об’єднатися, але й підтримати нашого Президента – Володимира Зеленського. На безпековій конференції у Мюнхені він сказав, що з підтримкою чи без, ми будемо боронити! Будемо боронити кожен метр пляжу в Одесі та Маріуполі, кожну грудку чорнозему в українських степах, кожне дерево у наших карпатських лісах, кожен аеропорт, залізницю, міст, кожен будинок! Бо все це – Україна. А всі ми – українці! І ми у себе вдома. Ми зобов’язані бути готовими до будь-яких варіантів розвитку подій. Все буде Україна!», - додав Максим Козицький.  Як йдеться у заяві, останні дії керівництва Росії стали остаточним виявом цинічної, злочинної, антицивілізаційної та антигуманної суті російської влади. «Підписання Путіним указів про визнання псевдореспублік і чергове введення військ на територію України розцінюємо як визнання багаторічного посягання на територіальну цілісність та суверенітет України. Ці злочинні дії керівництва держави-агресора суперечать нормам міжнародного права. Їх негайно має засудити світова спільнота, також потрібно оскаржити у міжнародних судових установах», - містить текст заяви. Також депутати закликали до єднання всі українські політичні сили, організації, установи, підприємства довкола захисту України, її державної та територіальної цілісності. «У нас один спільний ворог, проти якого ми маємо бути єдиними. Лише об’єднання зусиль здатне посилити обороноздатність нашої країни та забезпечити безпеку нашого регіону та кожного мешканця України. Звертаємося до усіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні негайно прийняти усі необхідні рішення для посилення обороноздатності України, нашого війська, кордонів країни та захисту цивільного населення», - йдеться в документі. Заява адресована усім міжнародним партнерам з вимогою зупинити агресора, накласти жорсткі санкції та підтримати Україну у цей непростий час. У документі висловили декілька пропозицій, зокрема: невідкладно розглянути питання розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, заборони ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації до часу відновлення територіальної цілісності нашої країни; ухвалити законопроєкт щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораціонізм та українофобію, заморозити активи російського бізнесу та власників-колаборантів в Україні, закрити кордон з Російською Федерацією. Звернення до партнерів України та міжнародної спільноти полягає в тому, щоб якнайшвидше ввести реальні економічні санкції проти Російської Федерації: Заблокувати реалізацію Проєкту «Північний потік-2» (Nord Stream 2); ввести санкції проти членів Держдуми і Ради Федерації, які проголосували за визнання ОРДЛО, за персональні та секторальні санкції для російських громадян і економіки, ембарго на російську нафту і газ. «Тільки таким чином ми спільно зможемо зупинити імперські амбіції керівництва кремля на відновлення Радянського Союзу, захистити людство від світової війни та тисяч людських жертв. Ми віримо в силу української армії і знаємо, що вона зробить все, щоб захистити незалежність України та безпеку її громадян.  Ми рішуче заявляємо, що Україна єдина та неподільна. Українці ніколи не визнають спроб анексії своїх територій. Ми ніколи не поступимося національними інтересами та Державною незалежністю України в її визнаних світом кордонах. Слава Україні! У межах сесії за заяву проголосували усі депутати.    

16 лютого 2022

На позачерговій сесії обласної ради на обговорення винесли питання готовності Львівської області до організації невідкладних заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Серед доповідачів представники структур, які відповідають за безпеку в області. «Від 14 лютого органи Національної поліції працюють в посиленому варіанті несення служби. Ми збільшили кількість патрулів нарядів поліції на території області. Особовий склад завдяки ситуаційному центрові постійно контролюють ситуацію, яка відбувається. Центр працює в режимі онлайн за допомогою камер відеосистеми, закупленої в межах програми «Безпечна Львівщина». Загалом він забезпечений 1126 камерами. Об’єкти критичної інфраструктури області також взяли під посилену охорону», - зазначив керівник Головного управління Нацполіції у Львівській області Олександр Шляховський. У 2021 році до органів Національної поліції надійшло 286 звернень про неправдиві повідомлення про замінування (в т.ч. шкіл) на території області. Від початку 2022 року їхня кількість зросла вдвічі й складає 508 звернень. Нагадаємо, нещодавно у Львові викрили дві ботоферми, які повідомляли про неправдиві замінування. «Звертаюсь до жителів Львівщини. Як бачимо, гібридна війна набирає обертів, однак ми маємо не допустити паніки та хаосу. У разі звернень про замінування, поліція та ДСНС працюють оперативно», - додав Олександр Шляховський. Як стало відомо, на території області розташований 61 підрозділ служби ДСНС. На цілодобовому чергуванні – близько 350 осіб, ще 130 одиниць техніки. «У разі виникнення надзвичайної ситуації ми готові збільшити ці показники вдвічі. Досвід нашого особового складу дозволяє нам реагувати на різні НС. Зараз на озброєнні ДСНС є інженерна техніка. Також ми забезпечені електростанціями, які у разі потреби будуть використані для живлення тих чи інших об’єктів», - доповів керівник служби ДСНС у Львівській області Юрій Кагітін. Своєю чергою, начальник Львівського прикордонного загону Анатолій Федорчук, заявив, що станом на зараз кризових ситуацій на державному кордоні не виникало. «Останніми днями МЗС отримувало повідомлення від ЗМІ, що до Львова планують переносити свою діяльність частково чи в цілому дипломатичні представництва або консульські установи іноземних держав. Для того, щоб уникнути спекуляцій з цього питання, МЗС надіслало ноту до всіх посольств і представництв міжнародних організацій, які акредитовані в Україні, з проханням повідомляти заздалегідь, якщо є така необхідність про плани у посольств або в тих хто це вже зробив повідомити про актуальне місцеперебування, бо це пов’язано в першу чергу із необхідністю забезпечення безпекових заходів», - зазначив представник МЗС України у Львові Андрій Грушко. За його словами, станом на сьогодні тільки три країни повідомили про тимчасове перенесення своїх основних функцій до Львова – це США, Канада і Японія (перевела двох дипломатів до Львова, а посольство залишається повноцінно функціонувати у Києві).

16 лютого 2022

Розпочалась позачергова сесія обласної ради, яку ініціював голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. Сьогодні народні обранці ухвалюватимуть рішення щодо внесення змін до Комплексної програми «Безпечна Львівщина». В межах сесії очільник Львівщини звернувся до присутніх та подякував за підтримку ініціативи. «Учора відбулась президія облради і вже сьогодні ми маємо можливість підтримати новий рід військ Збройних Сил України – Сили територіальної оборони Львівщини, які потребують приміщень та фінансової підтримки. Наша злагодженість в діях та ухваленні рішень важлива, як ніколи. Маємо досягти спільної мети – зробити все, щоб кожен житель області почувався у безпеці», - наголосив Максим Козицький. Нагадаємо, що сьогодні в Україні відзначають День єднання. Цей день покликаний консолідувати українців, зміцнити їхню стійкість на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість. «Символічно, що сесія відбувається саме в День Єднання, адже в першу чергу цей день означає любов, яка мотивує нас обороняти найважливіше – рідну землю та своїх рідних. Маємо змогу показати цілому світові та всій Україні, що Львівщина готова дати відсіч будь-якому агресорові. Пам’ятаймо, що в єдності – наша сила. Зберігаймо спокій і любімо Україну та Львівщину реальними діями. Перемога буде за нами», - додав очільник ЛОДА. До слова, в межах позачергової сесії ключовими питаннями стануть формування та фінансування підрозділів територіальної оборони на Львівщині. А також стан готовності Львівської області та вжиття невідкладних заходів у випадку виникнення надзвичайної ситуації.

10 лютого 2022

Як повідомили у департаменті фінансів, у 2021 році загальні видатки коштів обласного бюджету на галузь культури становили 288 млн гривень. Це дало можливість забезпечити безперебійну роботу 24 установ та закладів культури обласного підпорядкування. Загалом, кошти використали за такими напрямами: заробітну плату з нарахуваннями –  117 млн грн; оплату енергоносіїв та комунальних послуг – 7,5 млн грн;  фінансову підтримку театрально-концертних організацій –   129 млн грн; фінансову підтримку комунального закладу Дрогобицької міської ради „Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю України „Верховина” 3 млн грн; інші видатки, які забезпечували господарську діяльність установ та закладів – 14,5 млн гривень. „Окрім видатків на утримання установ, у 2021 році нам вдалось в повному обсязі реалізувати заплановані заходи в рамках Комплексної програми розвитку культури Львівщини. 17 млн грн – саме стільки коштів ми спрямували на відзначення різноманітних заходів, пам’ятних дат, підтримку творчих особистостей і талановитих дітей, придбання сучасного технічного обладнання та транспортних засобів для установ і закладів культури”,  – зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко.

1 лютого 2022

Департамент фінансів Львівської облдержадміністрації повідомив перші оперативні підсумки виконання бюджетів за доходами в цьому році. До загального фонду бюджету Львівщини в січні мобілізовано 1 млрд 617 млн грн, що на 91 млн грн більше понад план. В обласному ж бюджеті 30 млн грн більше понад план. Річний план на 1 лютого виконується по області на 7%, що краще ніж січневі надходження попередніх років. Значно кращою є динаміка поступлень у порівнянні з січнем 2021 року. Зріст поступлень по області становить + 28,9 %, а в обласному бюджеті + 28,5 %. Позитивною є також ситуація щодо мобілізації податків і платежів до державного бюджету. Загалом їх надійшло по Львівщині 4,4 млрд грн, що на 1,3 млрд грн або 41,6 % більше у порівнянні з січнем минулого року.

24 січня 2022

Сьогодні депутати спільно з науковцями НУ «Львівська Політехніка» та представниками галузі оглянули територію проєктованого парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кульпарків» у м.Львів. Участь у роботі постійної комісії взяв директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Руслан Гречаник, який зазначив, що це унікальний парк в межах  Львова, до формування якого свого часу долучилися знані міські садівники ХІХ ст Карл Бауер та Арнольд Рерінг, який, беззаперечно, повинен отримати статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Депутатський корпус спільним рішенням підтримав внесення на розгляд сесії питання щодо створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кульпарків» площею 16,22 га. Як повідомили у департаменті екології та природних ресурсів, територія проєктованого до заповідання об’єкту є єдиним прикладом медичного закладу в Україні, який побудовано відповідно до ідеї «міста-саду» Е.Говарда, принципом якої є закладення комфортних дільниць поза межами інтенсивно забудованого, індустріального міста, найчастіше у формі вулиць із вілловою забудовою, саме таке планування отримало поважну підтримку у колах медиків, які вбачали у містобудівній ідеї високі терапевтичні якості новоствореного середовища. Нагадаємо, що створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кульпарків» вже підтримали депутати Львівської міської ради, які ухвалою від 25.03.2021 № 366 надали згоду на створення об’єкта природно-заповідного фонду.

18 січня 2022

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко закликав керівників обласних закладів культури визначити пріоритети роботи на 2022 рік та активно співпрацювати з Львівською ОДА і депутатським корпусом Львівської облради. «Залучити відвідувача, глядача цікавими заходами, які відбуваються на постійній основі, і таким чином популяризують заклад культури – має стати найважливішим пріоритетом у цьому році. Наполегливість, ініціативність і, головне, пропозиції щодо розвитку закладу – невід’ємні складові у роботі керівника. Культура – це щось більше ніж просто установа», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Під час наради також обговорили питання щодо оплати енергоносіїв. «В області діє програма енергозбереження у бюджетній сфері, учасниками якої можуть стати і заклади культури. Для участі необхідно мати розроблену проєктно-кошторисну документацію. На реалізацію програми у цьому році в обласному бюджеті передбачили 50 мільйонів гривень», - сказав Іван Собко. «Прошу керівників установ про усі проблемні питання та пропозиціями щодо їх вирішення звертатися до облради та облдержадміністрації. Ми спільно з депутатським корпусом завжди відкриті до співпраці, проте потрібне чітке обґрунтування та бачення подальшої роботи від керівництва закладу», - додав заступник голови Львівської ОДА. Керівники обласних закладів культури під час наради також розповіли про найбільш знакові заходи та проєкти 2021 року та заходи, які планують реалізувати у цьому році.

4 січня 2022

У 2021 році до бюджетів різних рівнів області надійшло 9,8 мільйона гривень в порядку відшкодування витрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Про це повідомили в Головному управління Держгеокадастру. З цих коштів до обласного бюджету надійшли 4,4 млн грн, а на рахунки місцевих рад – 5,4 млн грн (деталі). «Ці кошти громади можуть використати лише в межах заходів на здійснення землеустрою, охорони та поліпшення земель. Працівники Держгеокадастру завжди готові надати консультативну допомогу місцевим радам. Реалізація цих заходів, зокрема землевпорядних робіт забезпечать в подальшому додаткові надходження коштів до місцевих бюджетів, що сприятиме розвитку територій громад», - відзначає Андрій Кавецький, начальник ГУ Держгеокадастру у Львівській області. У 2021 році використали майже 6 млн грн на проведення робіт із землеустрою та охорони земель. «В межах реалізації Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021 – 2025 роки, за кошти від втрат, у попередньому році, територіальним громадам вдалося поліпшити громадські пасовища орієнтовною площею 432 га. Цього року, в обласному бюджеті заклали 4,2 млн грн, з них 3 млн – на заходи з поліпшення пасовищ та 1,2 млн грн на інвентаризацію сільськогосподарських земель», - підкреслив начальник управління департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Ігор Вус. Загалом на спеціальних рахунках місцевих рад Львівської області акумульовано 26,4 мільйона, що надійшли в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.   Згідно зі статтею 209 Земельного кодексу України, вони можуть використовуватися лише на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проєктів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі.

24 грудня 2021

Виробники овочів та ягід  Львівщини у 2022 році зможуть відшкодовувати частину вартості тепличних конструкцій, тунелів та обладнання до них. Це один із напрямів підтримки оновленої Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства  Львівської області на 2021-2025 роки, який затвердили під час засідання Х сесії Львівської обласної ради.  «Теплиці - це оптимальне рішення збереження якості продукції та отримання преміальної ціни на висококонкурентному ринку плодоовочевої продукції. Зі змінами клімату цей напрям для Львівщини став доволі популярним. Тому з наступного року господарства регіону зможуть відшкодовувати до 70% вартості тепличних конструкцій та обладнання, а в межах напряму підтримки виробників нішевих культур зможуть відшкодовувати до 50% вартості високо репродуктивного насіння», – коментує Тетяна Гетьман,  директор департаменту агропромислового комплексу Львівської обласної державної адміністрації. По напряму відшкодування вартості тепличних конструкцій та обладнання в теплицях діє обмеження 200 тис. грн одному суб’єкту господарювання, відшкодовувати вартість насіння можна буде в межах 50 тис. грн. Загальна сума відшкодування по всіх напрямах підтримки програми обмежена 300 тис. грн в одні руки. Загалом оновлена Комплексна програма  підтримки та розвитку сільського господарства Львівської області на 2021-2025 має 6 головних напрямів фінансування, детальніше тут.  Дату відкриття прийому заявок Департамент агропромислового розвитку Львівської ОДА оголосить  вже у січні 2022 року

23 грудня 2021

Депутати Львівської обласної ради затвердили зміни до Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки під час засідання, яке відбулось сьогодні, 23 грудня. «У 2022 році на підтримку аграрного сектору Львівської області виділено 20,7 млн.грн. Весь цей бюджет департамент буде спрямовувати на підтримку мікро- та малого аграрного бізнесу регіону. Оновлена програма повністю відповідає завданням стратегії розвитку Львівської області», - каже Віталій Загайний, заступник голови Львівської ОДА. Усі зміни програми відповідають запитам суб'єктів господарювання та громад, які надходили до департаменту протягом цього року. «Бюджет програми є відносно невеликим, але ми спробували охопити напрями, які в сегменті мікро- та малого аграрного бізнесу мають найбільший потенціал розвитку для розкриття якого потрібна фінансова підтримка»,- прокоментувала директорка Департаменту агропромислового розвитку ЛОДА Тетяна Гетьман. Оновлена програма має 6 напрямів підтримки, серед яких: 1. Компенсація відсотків за залученими кредитами та відсотків (комісії) за супроводженням договорів фінансового лізингу Надання пільгових кредитів на зворотній основі. На реалізацію бізнес-планів під 5% річних; Для відновлення втрат від наслідків надзвичайних ситуацій на безоплатній основі. Кредити для суб'єктів господарювання, засновниками яких є учасники АТО (ООС) надаватимуться у 2022 році на безоплатній основі 2. Для СФГ ( без набуття статусу юридичної особи) та сільськогосподарських кооперативів: часткове відшкодування вартості основних засобів та придбання поголів’я ВРХ. 3. Для господарств, які спеціалізуються на вирощуванні ягід та овочів: часткове відшкодування вартості тепличних конструкцій , тунелів та обладнання до них. 4. Для суб'єктів господарювання у галузі рибництва:часткове відшкодування вартості рибо посадкового матеріалу та дотація на площу зариблених об’єктів. 5. Для виробників нішевих культур: часткове відшкодування вартості придбаного високо репродуктивного насіння, витрат за придбані мікробіологічні ЗЗР, а виробникам органічної продукції відшкодування вартості сертифікації. 6. Органам місцевого самоврядування: субвенція на заходи з поліпшення громадських пасовищ та проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення. Дату відкриття прийому заявок департамент АПР оголосить вже у січні 2022 року