Ремонт прикордонних доріг: ВРУ проголосувала за нульову ставку ПДВ для робіт в межах “Польського кредиту”

21 березня 2022

Діти схильні до емоційного сприйняття інформації не менше, аніж дорослі. Нижче перелічені основні правила  спілкування з дітьми різного віку про військову агресію. Про це повідомили в Освітньому центрі Верховної ради України в Telegram. Найголовніше правило – варто дитині завжди говорити правду, але без паніки та надмірних емоцій. Правильно підібравши слова ви можете психологічно підготувати дитину до звуків сирени, вибухів і т.д.. Головне – дорослі мають проявляти спокій в очах дитини, в наслідок чого дитина буде відчувати безпеку. У разі, коли батьки починають панікувати та обговорювати між собою в присутності дітей власні страхи та переживання, діти починають також боятися та хвилюватись за власне життя та життя рідних. Найкраще - коли про війну дітям пояснять батьки, але якщо ви не можете контролювати емоції, попросіть когось з близьких друзів чи родини поговорити з вашою дитиною. - Для дошкільнят: Для маленьких дітей добре доводити інформацію через казки. Є достатньо багато казок, які стосуються теми безпеки, не лише питання війни. Навіть на прикладі найпростішої казки "Коза-дереза" можна пояснити дитині, наскільки небезпечно є пускати чужого у свою домівку.  Історії можна моделювати самим батькам, придумувати алегорії та сюжети, які б зображали події навколо. - Для дітей 6-10 років: Варто повторювати, що батьки до всього готові та захистять: якщо скажімо збирають «тривожну валізу» можна пояснити дитині, що все необхідне мають на будь-який випадок. Нагадати, що поряд є укриття, там можна сховатись і бути в безпеці.  Якщо хтось з дорослих в родині на позиціях у війську, чи на місцях в теробороні, варто пояснити, що це їхня робота та обов'язок, так сама як робота та обов'язок дитини зараз продовжувати навчання. Запропонуйте дитині підтримати наших захисників та намалювати малюнок, скласти віршика, чи написати історію. - Для старших дітей та підлітків: Старші діти вже мають доступ до інформації. Завдання батьків -  фільтрувати новини, які вони черпають з інтернет-простору і правильно визначати, з яких джерел вони беруть відповідну інформацію, пояснити чому важливо читати лише офіційну і перевірену інформацію. Про війну треба говорити. Варто звертатись до історії й казати про те, що Україна у своїй історії вже пережила низку воєн. Можна розповідати спогади родичів. Такі життєві історії дітей можуть заспокоїти. ''Не забувайте, що не зважаючи на вік дитини, варто знайти спосіб пояснити чіткі правила поведінки та що у ситуації війни ми маємо бути більш обережними, ніж зазвичай.  Треба нагадувати, що не можна підіймати нічого на вулиці – незнайомі речі. Будьте поряд із дітьми, зараз як ніколи вони потребують уваги та любові дорослих'', - додали в освітньому центрі.

15 березня 2022

Верховна Рада затвердила указ президента про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 26 березня ще на 30 діб. Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук в ефірі Ukraine Media Center. Голова Верховної ради уточнив, що на сьогоднішньому засіданні нардепи ухвалили понад 20 законів, які стосуються регулювання суспільних відносин в умовах воєнного стану. "Сьогодні всі рішення прийняті конституційною більшістю голосів. Першим питанням, яке ми сьогодні розглянули, було продовження воєнного стану ще на 30 днів. За проголосували 343 народні депутати", - сказав Руслан Стефанчук.

26 січня 2022

25 січня 2022 року Верховною Радою України в першому читані ухвалено законопроект щодо удосконалення функціонування системи позашкільної освіти, підвищення її якості, а також розширення доступу до неї. "В сучасних умовах на позашкільну освіту покладаються нові функції – формування лідера, успішної, конкурентоспроможної особистості. На сьогодні функціонує понад 1350 закладів позашкільної освіти, у яких навчаються понад 1 мільйон 200 дітей. Саме тому розроблено проект закону, яким передбачено урегулювати важливі питання, зокрема, розвитку системи закладів позашкільної освіти", – зазначила заступник Міністра освіти і науки Віра Рогова. Ухвалення закону забезпечить: реалізацію, охорону та захист конституційного права дитини на здобуття позашкільної освіти відповідно до потреб особистості; законодавче підґрунтя для розвитку системи позашкільної освіти; підвищення якості освіти, що сприятиме зростанню інтелектуального, патріотичного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості. Проект закону спрямовано також на розвиток закладів позашкільної освіти усіх форм власності, інших суб’єктів освітньої діяльності в системі позашкільної освіти.

4 листопада 2021

Уряд схвалив законопроекти щодо розподілу повноважень органів місцевого самоврядування (ОМС) у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою держави. Ці документи, розроблені Мінрегіоном, є важливими для подальшої реалізації реформи місцевого самоврядування. Відповідні рішення прийняті на засіданні Кабінету Міністрів України. Про це повідомив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. «Підтримані урядом законопроекти передбачають чіткий розподіл повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів. А також розмежування повноважень районних та обласних рад. Усі громади повинні мати однакові повноваження і можливості для свого розвитку. Сподіваємось на ухвалення цих законопроектів народними депутатами», – наголосив В’ячеслав Негода. Заступник Міністра також додав, що зазначені законопроекти лише частково вирішують окремі питання з децентралізацією та розмежуванням повноважень і з часом, після прийняттям змін до Конституції України, яка закріпить нову систему територіального устрою та організацію місцевої влади, будуть прийняті нові редакції законів про місцеве самоврядування (муніципальний кодекс) та пакет інших законодавчих актів. Зазначимо, законопроектами вносяться зміни до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та 28 секторальних законодавчих актів, якими пропонується: визначити однакові повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів (без розподілу на сільські ради з чисельністю населення до 500 осіб, міські ради міст районного значення, міст обласного значення, ради об’єднаних територіальних громад); розмежувати повноваження районних та обласних рад, районних та обласних державних адміністрацій з урахуванням змін до бюджетного законодавства; усунути дублювання повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів. Нагадаємо, раніше Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов повідомив про шість пріоритетних завдань для законодавчого забезпечення реформи децентралізації.

21 жовтня 2021

Сьогодні Верховна Рада України у другому читанні та в цілому прийняла Закони України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану» та «Про енергетичну ефективність». Інформують у департаменті  паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОДА. Перший Закон спрямований на забезпечення можливості верифікації очищеного біогазу (біометану), фізико-технічні характеристики якого мають відповідати вимогам нормативно-правових актів на природний газ, видачі гарантії походження на обсяг такого газу, формування реєстру біометану. Закон передбачає запровадження механізму розвитку ринку біометану, який спрямований на використання можливостей української газотранспортної системи (ГТС), яка пов’язана з ГТС європейських країн, і, в довгостроковій перспективі, фізичний або віртуальний експорт біометану на ринки країни Європейського Союзу, може покращити економічну привабливість виробництва біометану в Україні. Розробка українського реєстру виробництва і використання біометану та співпраця з подібними реєстрами країн Європейського Союзу є потенційною можливістю продажу біометану іншим країнам з обміном гарантій (сертифікатів) його походження. Закон України «Про енергетичну ефективність» передбачає встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Він визначає основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності, підходи до формування стратегії забезпечення енергетичної ефективності будівель, засади забезпечення економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади. Законом також визначає: • особливості врахування критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель чи придбання та найму (оренди) будівель органами державної влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами, які забезпечують потреби держави або територіальної громади; • вимоги до екодизайну продуктів, пов’язаних із споживанням енергії; • засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту; • особливості запровадження інтелектуальних систем обліку; • стимулювання енергоефективності в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу; • стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання; • основні засади здійснення енергосервісу; • популяризація та стимулювання підвищення рівня енергоефективності серед споживачів; • відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

9 лютого 2021

Уряд схвалив проект Закону “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності”. Прийняття закону сприятиме зменшенню незадекларованої праці в Україні, легалізації заробітної плати та посиленню захисту працівників. “Уряд продовжує трудову реформу та активно працює над удосконаленням законодавства про працю. Збільшення кількості офіційно оформлених працівників шляхом легалізації трудових відносин сприятиме забезпеченню їх соціальних потреб та економічному зростанню України”, - зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. Документом передбачається визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та запровадження принципу презумпції наявності трудових відносин. Так, законопроектом визначається 7 ознак їх наявності: виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи; здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та не передбачає встановлення особі конкретного визначеного результату за певний період; виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконуються роботи, робочому місці з дотриманням встановлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку; організація умов праці, зокрема, надання обладнання, інструментів, матеріалів, робочого місця, особою, в інтересах якої виконуються роботи; систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди; встановлення особою, в інтересах якої виконуються роботи, тривалості робочого часу та часу відпочинку; відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота. При цьому робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин, якщо наявні принаймні три з перерахованих ознак. У такому разі сторони зобов’язані укласти трудовий договір, а працівник має бути забезпечений необхідним соціальним пакетом, зокрема, відпустками, лікарняними, наявністю гарантій та компенсацій щодо збереження місця роботи. Також документом врегульовано питання правонаступництва у трудових відносинах та процедура попередження працівників про відповідні зміни. Це зробить процес передачі бізнесу або організації новому власнику більш прозорим та зрозумілим для колективу та посилить правовий захист працівників від незаконного звільнення.

19 січня 2021

На реалізацію Програми розвитку мережі й утримання автомобільних доріг, організації та безпеки дорожнього руху на 2021 – 2023 роки з обласного бюджету заплановано скерувати 150 млн гривень. «Метою програми є проведення ремонту доріг Львівщини, зниження рівня дорожньо-транспортних пригод,  застосування сучасних матеріалів, новітніх технологій та удосконалення системи контролю за якістю виконання робіт. А також співпраця з місцевими громадами у плануванні ремонтних робіт на дорогах загального користування державного та місцевого значення», -  зазначив директор департаменту дорожнього господарства Львівської ОДА Орест Шуліковський. За його словами, з Державного дорожнього фонду для Львівської області у 2021 році передбачено ще 891,5 млн гривень. “За цей фінансовий ресурс плануємо відремонтувати в області близько 50 кілометрів доріг місцевого значення. Зокрема, завершити роботи на дорогах Бориня-Боберка, Перемишляни-Чемеринці-Плугів, Рава-Руська – Гайок. Окрім того,  програмою передбачений  - розвиток придорожньої інфраструктури, а саме будівництво велодоріжок, хідників, облаштування місць габаритно-вагового контролю та придорожніх сервісів”, - наголосив Орест Шуліковський. Ще один напрям - підвищення рівня безпеки дорожнього руху шляхом виконання заходів, спрямованих на зменшення кількості ДТП. Передбачається  освітлення  пішохідних переходів та транспортних розв’язок, а також організація відеонагляду на автошляхах. Зазначимо, торік на ремонт автомобільних доріг місцевого значення Львівщина отримала загальний фінансовий ресурс з обласного та державного бюджету у сумі понад 1,7 млрд гривень. За ці кошти відремонтували 250 кілометрів доріг, серед яких – Мшанець – Стрілки, Ясенів – Золочів, Східниця – Верхнє Синьовидне,  Боберка – Бориня, Славське – Хащованя, Турка – Східниця, Славське – Вигода. Також відновили 10 мостових переходів, наймасштабніший об’єкт – міст у Крушельниці. Для забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення торік встановили майже 800 дорожніх знаків, горизонтальну дорожню розмітку на протяжності 350 кілометрів, металеве бар’єрне огородження протяжністю понад 5500 метрів, а також пішохідних переходів - 2700 м. кв. Оксана Буй

15 грудня 2020

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України винесло на громадське обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС». Документ розробили з метою нормативно-правового врегулювання питань у сфері дитячого харчування із урахуванням вимог європейського законодавства. Наразі така важлива сфера як дитяче харчування належним чином не врегульована. Враховуючи необхідність нормативно-правового врегулювання питань у сфері дитячого харчування із урахуванням вимог європейського законодавства, Мінекономіки, відходячи від практики вертикального регулювання у сфері безпечності харчових продуктів та впроваджуючи європейські практики горизонтального регулювання, пропонує врегулювати це питання шляхом внесення змін до ряду законодавчих актів, зокрема у сфері безпечності харчових продуктів, інформування споживачів щодо харчових продуктів та здійсненні контролю за дотриманням встановлених вимог у зазначеній сфері. «Продовження практики імплементації харчового законодавства до вимог європейського рівня дасть можливість виробникам підвищити якість продукції та розширити ринки збуту. Оскільки в регіоні відсутні підприємства з виробництва дитячого харчування, сподіваємося, що внесення законодавчих змін сприятиме залученню інвестицій у створення такого підприємства або спонукатиме місцевих виробників до виробництва дитячого харчування», - зазначила т.в.о. директора департаменту Людмила Гончаренко. Прийняття проєкту Закону сприятиме створенню умов для забезпечення дітей грудного та раннього віку якісним та безпечним дитячим харчуванням у відповідності до європейських вимог, збільшення обсягів виробництва та розширення асортименту продуктів для дитячого харчування, дозволить вдосконалити нормативно-правове врегулювання питань, пов’язаних з харчовою безпекою у сфері дитячого харчування, та гармонізувати національне законодавство у цій сфері із законодавством Європейського Союзу. Ознайомитись з проєктом Закону, долучитись до обговорення та підтримати запропоновані зміни можна за посиланням.

4 грудня 2020

Сьогодні Верховна Рада України схвалила у другому читанні та в цілому закон, який захистить інтереси споживачів та покращить роботу виконавців комунальних послуг. Для споживачів, зокрема, закон передбачає спрощення процедури укладення договорів з виконавцями послуг, зменшення кількості платежів у платіжках, визначення відповідальних за технічне обслуговування газових мереж в будинках та дозволить співвласникам багатоквартирних будинків отримати у користування чи власність земельні ділянки, на яких розташовані будинки. “Наші комунальні підприємства вже давно чекали прийняття цього закону. Це дасть можливість покращити фінансовий та технічний стан підприємств, що надають житлово-комунальні послуги. А для споживачі зміни в законі, забезпечать надання безперебійних і якісних послуг”, - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. Як повідомили на сайті Уряду, закон передбачає п’ять ключових змін: Суттєво спрощується порядок укладення договорів в сфері комунальних послуг. Через публічний договір приєднання, підприємства зможуть одномоментно перевести усіх споживачів на нові договори. Це дозволить зменшити фінансові витрати та заощадити час як виконавцю, так і споживачам. Платіжка за комунальні послуги стане більш зрозумілою. За вимогами чинного законодавства плата, наприклад, виконавцю послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, може складатися із 9 платежів, за кожен з яких банки беруть комісію за обслуговування. Відтепер кількість платежів буде оптимізована. Для публічного договору приєднання – це буде 3 платежі: По теплу: 1)      Плата за послугу з постачання теплової енергії. 2)      Плата за послугу з постачання гарячої води. 3)      Плата за абонентське обслуговування. По воді: 1)      Плата за послугу з централізованого водопостачання. 2)      Плата за послугу з централізованого водовідведення. 3)      Плата за абонентське обслуговування. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках. Протягом тривалого часу на законодавчому рівні це питання не вирішувалось. Обслуговування мереж у багатьох випадках з 2015 року не здійснювалося. Це питання безпеки мешканців багатоквартирних будинків. Отже закон чітко встановлює умови технічного обслуговування, а також визначає відповідальним за його проведення оператора газорозподільних систем або іншого суб’єкта господарювання, який має право на виконання таких робіт. Завершення обладнання будинків лічильниками тепла та води. З 2017 року в Україні діє Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який передбачає 100% облік комунальних послуг. Наразі в Україні житлові будівлі оснащенні прибудинковими лічильниками теплової енергії на 81,7%, гарячої води на 17,3%, питної води на 75,6%. Закон визначає джерело фінансування витрат зі встановлення лічильників через інвестиційні програми підприємств тепло- і  водопостачання та надає додатковий час підприємствам для оснащення будівель лічильниками до 1 серпня 2022. Після цієї дати за не встановлення лічильників підприємство штрафуватимуть. Також закон визначає, що у разі не визначення співвласниками багатоквартирних будинків із формою управління будинком до 1 січня 2021 року, органи місцевого самоврядування 1 травня 2021 року мають провести конкурси з призначення управителів.   Оксана Буй

3 грудня 2020

Цього року дорожники відремонтували 5 кілометрів автомобільної дороги Бориня-Боберка із запланованих 10. Як повідомив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко, весною ремонт планують продовжити. Для цього дорожники зараз проводять земляні роботи: влаштовують канали для відводу дощової води, прокладають дренажну систему та укріплюють узбіччя. “Дорожники працюють безперервно, аби до морозів завершити всі підготовчі роботи на дорозі в гірському регіоні, що стоїть на складних грунтах. Загальна протяжність автошляху – 30 кілометрів. Вартість ремонту – 420 млн гривень.  На цей рік нам командно вдалось залучити з держдорфонду на ремонт 90 мільйонів гривень. Використали майже половину. Решта сума є перехідною на наступний рік. Окрім того, ставимо ціль – залучити додатковий фінансовий ресурс, щоб відремонтувати повністю цю дорогу. Ремонт автошляхів в гірській місцевості пришвидшить економічний розвиток краю, збільшаться туристичні потоки, а це сприятиме залученню інвестицій та створенню нових робочих місць”, - зазначив Юрій Бучко.   Це ще одна дорога Малого карпатського кола. Роботи виконує підрядна організація “ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ". Наприкінці минулого року три області: Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська підписали Меморандум про співпрацю у межах проєкту "Мале Карпатське коло". Передусім, він спрямований на розкриття туристичного потенціалу Карпатського регіону, покращення інфраструктурної доступності: будівництво нових доріг, велодоріжок, пішохідних стежок. Нагадаємо, дорожники завершують ремонт двох автомобільних доріг Малого карпатського кола, що в Сколівському районі: Славське – Хащованя та Славське –Вигода. У майбутньому вони повинні з'єднати Львівську та Закарпатську області. Оксана Буй

16 листопада 2020

Дорожники прокладають асфальтобетонне покриття  на автошляху Бориня - Боберка у Турківському районі. Роботи проводять від с. Нижня Яблунька до с. Бриня. Цього року планують відремонтувати 10 кілометрів. “Дорога протяжністю майже 30 кілометрів. Загальна вартість ремонтних робіт - близько 420 мільйонів гривень. Працюємо, щоб залучити фінансування на продовження ремонту у 2021 році і відремонтувати повністю цю дорогу. Нам командно вдалось залучити з держдорфонду на ремонт 90 мільйонів гривень. Переконаний, ремонт доріг в гірській місцевості пришвидшить економічний розвиток краю, збільшаться туристичні потоки, а це сприятиме залученню інвестицій та створенню нових робочих місць”, - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. Це ще одна дорога Малого карпатського кола. Роботи виконує підрядна організація “ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ". Наприкінці минулого року три області: Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська підписали Меморандум про співпрацю у межах проєкту "Мале Карпатське коло". Передусім, він спрямований на розкриття туристичного потенціалу Карпатського регіону, покращення інфраструктурної доступності: будівництво нових доріг, велодоріжок, пішохідних стежок. Нагадаємо, дорожники завершують ремонт двох автомобільних доріг Малого карпатського кола, що в Сколівському районі: Славське – Хащованя та Славське –Вигода. У майбутньому вони повинні з'єднати Львівську та Закарпатську області. Оксана Буй

5 листопада 2020

У Держбюджеті планується передбачити ще 1,4 млрд грн на виплату зарплати гірникам до кінця року та погашення заборгованості, що виникла з вересня. Ці кошти мають надійти з обов’язкових виплат НАК «Нафтогаз» та АТ «Укрнафта» - відповідний законопроект (реєстр № 4119) ухвалили у першому читанні народні депутати. Фонд боротьби з COVID-19 для погашення боргів перед шахтарями не використовувався. Натомість вказаний законопроект сприятиме його поповненню на 8,9 млрд грн, які також мають надійти від виплат НАК «Нафтогаз» та АТ «Укрнафта» до держбюджету. Для цього Парламент має ухвалити законопроект в цілому. «Впродовж року ми максимально забезпечували виплати заробітної плати шахтарям та погашення поточної заборгованості. Вдячна Уряду і народним депутатам за ефективні рішення і можливість вийти на 100% розрахунки держави перед робітниками вугільної галузі, не обтяжуючи спецфонди, зокрема фонд боротьби з COVID-19. Більше того, за можливість наповнити цей фонд», – зазначила в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець. Нагадаємо, Міненерго вже завершило підготовку проекту Концепції реформування вугільної галузі, яка має на меті, зокрема, оптимізацію видатків держбюджету. Концепція передбачає розподіл шахт на три групи. Перша група – шахти, що підлягають інтеграції з ПАТ «Центренерго» і є його ресурсною базою. Друга – шахти подвійного призначення, збут яких не обмежується виключно тепловими генераціями. Третя група шахт – такі, що будуть пропонуватися до приватизації не лише як вугледобувні підприємства, а й як цілісні майнові комплекси, які можна використовувати для іншої господарської діяльності. В рамках підготовки Концепції Міненерго вивчає досвід Німеччини з трансформації вугільних мономіст на сучасні інноваційні центри. Міненерго спільно з міжнародними партнерами планує запуск пілотних проектів трансформації шахт. Серед варіантів, зокрема, шахта «Великомостівська» в місті Червоноград, тяка  потенційно може стати потужним туристичним кластером.