Володимир Зеленський утворив Раду з питань розвитку професійно-технічної освіти

11 квітня 2022

Президент України Володимир Зеленський відзначив 18 українських захисників державними нагородами. З них 5 - військовослужбовці Збройних Сил України.  Відповідний Указ підписав глава держави напередодні, 10 квітня. Нагороди отримали за особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самопожертву у волонтерській діяльності.  У Збройних Силах України: Нагородити орденом «За мужність» II ступеня БРАТІШКА Дмитра Володимировича — полковника Нагородити орденом «За мужність» ІІІ ступеня БОРДЮГА Олександра Васильовича — майора НЕСТЕРЧУКА Сергія Володимировича — підполковника РАЙСЬКОГО Вадима Анатолійовича — полковника Нагородити орденом Данила Галицького МАКСИМОВА Олексія Михайловича — лейтенанта У Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України: Нагородити медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня ЄРЕСЯ Дениса Ілліча — майора КЛИМЕНКА Віталія Володимировича — майора ШЕРЕМЕТА Бориса Юрійовича — підполковника У Національній поліції України: Нагородити орденом «За мужність» ІІ ступеня ПІДГАЙНОГО Олександра Юрійовича — полковника поліції Нагородити орденом «За мужність» ІІІ ступеня КУПРІЯНОВА Дмитра Анатолійовича (посмертно) — старшого сержанта поліції Нагородити орденом Данила Галицького ГУЗЯ Віталія Анатолійовича — полковника поліції ЩЕБЕТУНА Сергія Володимировича — підполковника поліції Нагородити медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня ДОВБАША Миколу Васильовича — старшого лейтенанта поліції КОСТЮЧИКА Сергія Андрійовича — капітана поліції Нагородити медаллю «Захиснику Вітчизни» БОГДАНОВСЬКОГО Сергія Олександровича — старшого лейтенанта поліції ЗУБОВА Вячеслава Олеговича — капітана поліції КУНИЦЬКОГО Олександра Юрійовича — лейтенанта поліції ПІНЧУКА Михайла Ігорьовича — лейтенанта поліції.

10 березня 2022

Президент України Володимир Зеленський поставив уряду завдання розробити спеціальну державну програму для відбудови кожного українського міста, яке постраждало внаслідок російського вторгнення. «Після війни, після нашої перемоги ми відбудуємо все, що зруйновано. Дуже швидко й дуже якісно. Для кожного міста, яке постраждало, буде створена спеціальна державна програма для відбудови. Я вже доручив уряду почати розробку», – повідомив він у звернені. За словами Глави держави, після реалізації цієї програми Чернігів, Суми, Охтирка, Житомир, Ізюм, Маріуполь та інші українські міста не бачитимуть навіть сліду від російського вторгнення. «Найкращі архітектори. Найкращі компанії. Найкращі проекти – для кожного міста! Я хочу сказати про це на прикладі Харкова. Нашого Харкова, який зараз переживає найстрашніші страждання. Найстрашніші з часів Другої світової війни… Площа Свободи буде такою, що там буватимуть усі – ми, європейці! Полтавський шлях, Білгородське Шосе, вулиця Мироносицька. Обласна дитяча лікарня, Харківський онкоцентр, університет Каразіна, Палац праці, бібліотека Короленка...Ми все відбудуємо! Я особисто вам обіцяю», – сказав Президент.

25 лютого 2022

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про загальну мобілізацію. «У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановляю оголосити та провести загальну мобілізацію»,-  йдеться в тексті Указу. Мобілізацію проведуть на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Мобілізація проводиться упродовж 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Більше у тексті Указу.

13 вересня 2021

Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 462/2021, яким утворив Раду з молодіжних питань. Вона функціонуватиме як консультативно-дорадчий орган при Главі держави. Рада створюється з метою сприяння розвитку потенціалу молоді, її самореалізації та активної участі в суспільному житті й ухваленні рішень щодо молодіжної політики. Передбачається, що серед завдань Ради буде сприяння розбудові молодіжної інфраструктури. До складу цього органу заплановано залучити лідерів молодіжних рухів та організацій, спортсменів, засновників молодіжних соціальних ініціатив, діячів культури. Згідно з указом, у місячний строк на розгляд Президента України мають бути подані пропозиції щодо персонального складу Ради, а також проєкт Положення про неї. Указ Президента України №462/2021 "Про Раду з молодіжних питань"

23 січня 2020

Сьогодні, 23 січня, в області відбувається розширене засідання Регіональної ради професійної освіти при голові Львівської обласної державної адміністрації. Участь у ній взяв перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Василь Лозинський. «Сьогодні ми з вами будемо бачити результат. Це перша черга. Я дякую усім, хто долучився до цього проекту. Завдання кожного з нас - розуміти, кого ми навчаємо, як ми навчаємо і для кого ми це робимо. Важливо, чи потім людина знаходить себе. Приємно, що серед нас сьогодні є роботодавці,адже важливо почути, які саме кадри є найбільш затребуваними і який результат це буде мати для розвитку нашої області - економіки та промисловості», - наголосив Василь Лозинський. У межах заходу відбулась презентація результатів анкетування випускників та роботодавців Львівщини з питань якості професійної освіти у регіоні. «Ми розглядаємо один з етапів проведеного дослідження ринку праці у межах проекту секторальної підтримки Національного університету «Львівська політехніка». Станом на сьогодні, це проміжні результати, - додав т.в.о. директора департаменту освіти та науки Львівської ОДА Ігор Гайдук. - Для нашої області, яка є прикордонним регіоном, актуальність вирішення проблеми забезпечення регіональної економіки якісними професійними кадрами особливо висока». Так, за результатами анкетування встановлено, що середній рівень зайнятості випускників у Львівській області становить 77%, частка осіб, працевлаштованих за фахом – 81%. На умовах офіційної, задекларованої праці зайнято 79% випускників, 95% з них працюють у статусі найманого працівника протягом першого року після завершення навчання. Середній рівень доходу випускника від найманої праці складає 7000 грн. Найвищі показники доходів демонструють електрогазозварники, слюсарі з ремонту колісних транспортних засобів, кухарі. Рівень задоволення випускників якістю здобутої робітничої професії у ЗПТО складає майже 92%. Лише 6,8% осіб не змогли однозначно відповісти на це запитання. Найвищий рівень працевлаштування за фахом, за оцінками випускників, зафіксовано для офіціантів, барменів, кухарів, кравців, закрійників, перукарів, слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів. Робота здійснена у межах реалізації Проекту регіонального розвитку "Моніторинг реалізації інтелектуального потенціалу випускників закладів вищої освіти і закладів професійно-технічної освіти прикордонного регіону: соціальне партнерство, державне і регіональне замовлення». Ініціатор Проекту департамент економічної політики Львівської обласної державної адміністрації.

6 листопада 2019

Сьогодні, 6 листопада, відбулось засідання Регіональної ради професійної освіти при голові Львівської обласної державної адміністрації. Серед учасників засідання – перший заступник голови Василь Лозинський, заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, заступник голови Львівської обласної ради Юрій Гудима. «Час не стоїть на місці й актуальність тих чи інших професій зрозуміло змінюється. І ми маємо встигати за цими тенденціями. Сьогодні в нас є комунікація між закладами профтехосвіти, підприємствами, центром зайнятості та профільними департаментами, зокрема економікою, освітою. І в цій комунікації нам важливо скоригувати Регіональне замовлення, а також обговорити ті виклики, які сьогодні стоять перед нами у напрямі професійно-технічної освіти», - зазначив Василь Лозинський. «Перебуваючи із робочим візитом на Львівщині Міністр освіти та науки України Ганна Новосад позитивно відзначила тенденції по профтехосвіті у Львівській області. Понад 100 млн грн, які ми вклали в розвиток професійно-технічної освіти, свідчать про те, що профтехосвіта є в пріоритеті на Львівщині. І ми, готуючи макропоказники на наступний рік, в межах фінансового ресурсу обов’язково врахуємо побажання по цьому напрямку», - зазначив Іван Собко. Про стан виконання регіонального замовлення, а також коригування обсягів регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів у закладах професійної (професійно-технічної освіти) та фахової передвищої освіти Львівської області у 2019 році розповів т.в.о директора департаменту освіти і науки Ігор Гайдук. «Згідно з регіональним замовленням на 2019 рік, затвердженого регіональною радою, обсяг регіонального замовлення у робітничих кадрах та молодших спеціалістах по області склав 10750 осіб. За даними Міністерства освіти та науки України, Львівщина увійшла у ТОП-5 регіонів по Україні, які отримали найбільше заяв на навчання за регіональним замовленням, ми на другому місці із показником – 7616 учнів в абсолютних цифрах. По виконанню регіонального замовлення маємо 71 %, по державному – 74 %», - зазначив Ігор Гайдук. Серед ТОП-10 професій, на які зараховано найбільшу кількість учнів – кухар, електрогазозварник, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, водій автотранспортних засобів, перукар, тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, кравець, офіціант, машиніст автомобільного крана. Серед професій, на які не відбувся набір – слюсар-електрик з ремонту електроустаткування, слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики,  слюсар-інструментальник, токар, електромонтер контактної мережі, соціальний робітник, озеленювач/лісоруб. Як наголосив т.в.о. директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда сьогодні регіональне замовлення потребує коректив з точки зору потреб економіки, а відтак при його формуванні важливою має бути думка суб’єктів господарювання.   В межах засідання порушили також актуальні питання галузі, серед яких забезпечення кадрами, матеріально-технічна база для навчання, фінансування. За підсумками засідання скоригували обсяги регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів у закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти Львівської області у 2019 році. Також прийняли рішення щодо напрацювання проєкту інформаційної кампанії із залучення учнів Львівщини до виробничих професій. Також у планах - спільно з Львівським обласним центром зайнятості підсилити роботу щодо перекваліфікації працівників та залучення їх до виробничих спеціальностей.  

8 лютого 2019

Сьогодні, 8 лютого, голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка зустрівся із директорами професійно-технічних навчальних закладів, аби узгодити плани подальшої співпраці та визначити пріоритетні напрями спільної роботи. Під час зустрічі порушили питання формування регіонального замовлення та налагодження співпраці із бізнесом. «Альтернативи дуальній формі навчання нема. Завдяки такому підходу ми можемо привернути увагу бізнесу та синхронізувати потребу ринку у певних професіях. Так чи інакше, найближчими роками регіональне замовлення буде скероване у бік виробничих професій. Дуже важливо зараз зосередити увагу також на профорієнтаційних заходах у середній школі, аби діти мали розуміння того, де себе можна зреалізувати. Окрім того, формування кластерів, яке інколи проходить не так швидко як хочеться, доводить доцільність такого процесу, тож  ця ділянка роботи також буде в пріоритеті», - зазначив Олег Синютка. В межах наради представили презентацію щодо перспективи розвитку професійно-технічної освіти в регіоні. «Торік  в межах програми розвитку освіти на Львівщині, вдалось скерувати кошти на оновлення матеріально-технічної бази та заходи з енергозбереження. Цього року тенденція щодо використання коштів повинна зберегтись. Окрім того, нам вдалось у 2018 році відкрити більше десяти нових навчально-практичних центрів, що дало можливість вивести навчання на новий, значно якісніший рівень. Облаштування нових центрів теж залишиться в пріоритеті на 2019 рік», - розповіла директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА Любомира Мандзій. Директори професійно-технічних закладів висловили своє бачення розвитку галузі та наголосили на доцільності збалансованого підходу до формування регіонального замовлення.

10 грудня 2018

Міністерство освіти та науки оприлюднило проект розпорядження Уряду про  договір щодо здобуття професійно-технічної освіти за дуальною формою навчання. Про це повідомила сьогодні  під час брифінгу Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. “У цьому договорі визначені обов’язки закладу освіти, роботодавця та учня. Для нас важливо гарантувати права учня. Відтак, учень, підписуючи такий договір, повинен знати, що, коли він бере участь у дуальній формі освіти, він матиме гарантоване місце праці, а роботодавець міг спланувати, як у нього оновлюватимуться кадри на виробництві”, - зазначила Лілія Гриневич. Зокрема Міністр наголосила, що за три роки в Україні створили 100 навчально-практичних центри за кошти державного бюджету. “Третій рік поспіль відбуваються інвестиції у обладнання професійно-технічної освіти і для нас критично важливо залучити до розвитку профтехосвіти роботодавців. За ці три роки в Україні створили 100 навчально-практичні центри в Україні за кошти державного бюджету. Обласні адміністрації створювали також центри за кошти від залишків освітньої субвенції. У Львівській області за цей період відкрили 18 навчально-практичних центрів, лише 5 за кошти роботодавців, 6 – за кошти субвенції, а решту - це кошти області”, - наголосила Лілія Гриневич. Також Міністр наголосила, що в Кабміні обговорюють новий закон про професійно-технічну освіту та паралельно ведуть перемовини з Європейським Союзом про великий проект щодо  модернізації інфраструктури професійно-технічної освіти в України.

25 липня 2018

Ринок праці переорієнтувався і потребує кваліфікованих робітничих кадрів. Сьогодні на Львівщині функціонує 51 заклад професійної (професійно-технічної) освіти, який готує фахівців у сферах легкої промисловості, сільського господарства, деревообробки, художнього ремесла, харчової промисловості і сфери послуг, автомобільного та залізничного транспорту, будівництва. Навчання здійснюється за 235 спеціальностями із 21 напряму економічної діяльності. На базі закладів професійної освіти створено і функціонує 14 сучасних навчально-практичних центрів, з них 3 – створено у 2017/2018 навчальному році. З 1 вересня 2018 року у всіх закладах професійної освіти Львівської області впроваджуватимуть елементи дуальної форми навчання, що передбачає організацію освітнього процесу у форматі: теоретичне навчання – 30%, виробниче навчання та виробнича практика на підприємстві – 70% навчальних годин. Для популяризації професійно-технічної освіти  департамент внутрішньої та інформаційної політики спільно із департаментом освіти і науки Львівської ОДА сворили промоційні ролики.     

16 липня 2018

Упродовж 2017-2018 навчального року на Львівщині відкрили 3 навчально-практичні центри професійно-технічної освіти.  Це навчально-практичний центр інноваційного кравецтва, центр з підготовки робітників за професією «Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування» та центр ІТ-технологій. Як розповіла директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомира Мандзій, загалом в області діє 51 заклад професійної освіти. Цьогоріч завершили навчання 8544 учні. Свою майстерність учні та випускники професійно-технічних навчальних закладів продемонстрували у низці змагань, серед яких конкурси фахової майстерності, професійної майстерності «WorldSkills Ukraine», Всеукраїнський конкурс на кращий вебсайт закладу освіти, Всеукраїнський конкурс «Прорив легкої промисловості», Міжнародний конкурс «Кубок Карпат – 2018», конкурс «KNAUF MGK 2018». Також  цьгоріч відбувся Форум професійної освіти, де були презентовані 35 закладів професійної освіти Львівщини.

22 Червня 2018

На виконання Указу Президента «Про підтримку розвитку системи спортивної реабілітації учасників бойових дій» розроблять комплекс заходів і напрацюють дієві способи для надання можливості учасникам АТО отримати якісну і доступну реабілітацію. Про це йшлося сьогодні, 22 червня, під час дискусійного клубу «Ігри Нескорених: чому важлива спортивна адаптація військових після фронту». «Зараз триває робота над усіма деталями якісного втілення цього указу. Указ прийняли зовсім нещодавно, тож за місяць пропрацювати усі нюанси неможливо. Зараз важливо зосередитись не лише  на фізичній реабілітації, а насамперед на психологічній та соціальній стороні. Треба розуміти, що до кожного учасника АТО, який повертається з війни, треба знайти той шлях, який виведе його з дому і змотивує до подальшого розвитку », - зазначив координатор центру допомоги АТО Володимир Шамрай. Нагадаємо указ вступив у дію 12 травня 2018 року. Документ забезпечить формування системи спортивної реабілітації ветеранів в Україні, доступність занять спортом для осіб із інвалідністю. Також він передбачає розширення мережі спортзалів та забезпечення доступності протезів для заняття спортом. Окремо в Указі передбачено залучення учасників бойових дій до спортивних змагань та інших заходів, зокрема міжнародних, проведених за участю країн-членів НАТО.

31 травня 2018

Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Івано-Франківської області підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Указ розроблено з метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, посилення її консолідуючої ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, ураховуючи необхідність захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, підтримки розвитку національної культури, заохочення процесів її інтеграції у європейський та світовий культурний простір. «До мене звернулися видатні діячі науки для того, щоб я оголосив 2018 рік роком української мови. Я відмовив. Тому, що за один рік ти мову не захистиш. Але я прийняв рішення і підписую Указ про те, що з 2018 року ми оголошуємо десятиліття української мови і робимо все можливе для того, щоби мову захистити. Бо головне, що тримає націю, що забезпечує її розвиток – є українська мова», - сказав Глава держави, підписуючи документ під час відвідин Ямницького ліцею Ямницької об’єднаної територіальної громади. Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018 – 2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури. Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо. Водночас Президент запевнив, що дбатиме про збереження прав національних меншин України. «Як Глава держави і як активний учасник процесу розбудови української політичної нації я мушу дбати і дбаю про те, щоб законодавчі ініціативи залишали широкий простір для реалізації прав тих громадян, чиєю мовою спілкування стала кримськотатарська, російська, грецька, румунська, болгарська, польська. Але українську мову ми всі разом будемо захищати. Це наше пріоритетне завдання», - наголосив він. Петро Порошенко також нагадав про кроки, які вже були здійснені задля підтримки української мови. Зокрема, про запровадження мовних квот на радіо і телебаченні. На переконання Президента це сприяло популяризації української мови, про що свідчить і збільшення накладів друку книжок саме українською. «В світі чимало мов, якими спілкуються в багатьох країнах. Але хочу наголосити, що про нашу українську мову можемо подбати лише ми з вами. І ми точно подбаємо», - додав Глава держави.