Нові кабінети природничого циклу покращують сприйняття та засвоєння матеріалу

17 грудня 2021

У Львівському університеті учора вперше зібрались педагоги-фізики з різних територіальних громад області, аби обмінятись думками та ідеями щодо розвитку свого предмету та популяризації дисципліни серед молоді. Зустріч ініціював департамент освіти в межах проекту формування спільнот вчителів-предметників для обміну досвідом, напрацювання пропозицій щодо покращення ситуації в галузі та створення успішних промо кейсів.  «Ми почали створювати спільноти, щоб отримати від вас зворотний зв'язок на предмет того, що насправді треба підсилити і на що звернути увагу у вашій роботі. Така ідея виникла, коли ми об’єднали директорів шкіл у Раду і побачили як вони працюють над спільними викликами. Подібні об’єднання за напрямами допоможе формувати пропозиції, які ми плануємо скеровувати у міністерство та народним депутатам, аби покращувати якість освіти», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. В межах заходу в.о. декана фізичного факультету університету Франка Ярослав Чорнодольський презентував колегам  статистику вступної кампанії  впродовж останніх семи років та наголосив на важливості інформаційної роботи серед дітей. «Маємо намір відновити спеціальність «Середня освіта» і сподіваємось вчителі нам у цьому допоможуть. Як свідчить досвід, останніми роками бракує вчителів фізики у школах, тому ця спеціальність обов’язково має бути присутня на факультеті. Також варто повернутись до передковідної практики, коли ми організовували Дні науки та зацікавлювали школярів фізикою та астрономією», - розповів Ярослав Чорнодольський Під час першої зустрічі вчителі порушили питання якісних підручників для базової школи, алгоритм вступу на фізичний факультет, рівень викладання в школах тощо. «Нас всіх об’єднує те, що відбувається з фізикою зараз. Кількість учнів, особливо старших класів, які хочу вивчати фізику невпинно зменшується, вибір дітьми галузей дотичних до фізики зменшується, пов'язати своє життя з фізикою хочуть все менше школярів. Коли дитина в сьомому класі вперше приходить на урок фізики, наша відповідальність запалити вогник в її очах. Мабуть треба підійти по-іншому до вивчення фізики. Не все залежить від держави, велика частка відповідальності залежить від вмотивованого вчителя», - наголосив заслужений вчитель України Микола Петрунів. Програма зустрічі також передбачала круглий стіл щодо інновацій в діяльності фізиків, міні-вікторина та неформальне спілкування.

20 вересня 2021

Нещодавно в ЛНУ імені Івана Франка відзначили призерів Міжнародних учнівських олімпіад. Цього року, попри карантин та закриті кордони, сімом вихованцям Львівського фізико-математичного ліцею та трьом педагогам, які підготували дітей до змагань, вдалось досягти найвищих сходинок інтелектуального п’єдесталу. В яких умовах доводиться готуватись до олімпіад, яку програму треба засвоїти та що варто змінити у системі сучасної освіти – у розмові із викладачем хімії, «Народним вчителем України» Лілією Олексин. Цього року ваш вихованець є переможцем Міжнародної олімпіади, як відбувалась підготовка? Так сталося, що через карантин очний етап цього року не проводився, ні обласний, ні всеукраїнський. Але групі ентузіастів, під керівництвом голови журі Костянтина Гавриленка, вдалось провести дистанційну олімпіаду з хімії для учнів. Участь у ній міг взяти кожен охочий. Після оголошення результатів було відібрано вісім одинадцятикласників, які змагались на відборі за право представляти Україну на Міжнародній олімпіаді. Ці змагання відбулись у Києві в очному режимі. Діти писали контрольні роботи, і за їх результатами, а також за результатами дистанційної олімпіади, мій учень Юрій Окіс виборов можливість презентувати нашу державу на дистанційній олімпіаді, яку проводила Японія. Як відбувалась сама олімпіада? Усі учасники працювали перед камерами, на розв’язання завдань дали 6 годин. Завдання були дуже складні. Ця олімпіада відбулась в один тур, за результатами якої визначили переможців. Шлях до бронзової медалі, вочевидь, був непростим… Юрій бере участь в олімпіадах із 8 класу. Відколи вступив до фізико-математичного ліцею, відтоді його супроводжують олімпіади. До цієї перемоги він йшов чотири роки. Жаль, що все відбувалось онлайн, адже дитина могла би потрапити в Японію, але все ж краще, ніж нічого. Бо торік олімпіад не було взагалі, через повний локдаун навіть відборів не було. Це щастя, що є такі ентузіасти, які змогли цього року провести олімпіаду, нехай хоч у віддаленому форматі. Дуже хочеться сподіватись, що Міністерство освіти відновить в очному режимі олімпіади, бо два роки без таких змагань відображаються на результатах. Чому з-поміж цілого класу зазвичай знаходяться один-два учні, яким під силу такі перемоги? Завдання, які ставлять перед учнями 11 класу, виходять за рамки шкільної програми. Я викладаю поглиблене вивчення хімії,  у розкладі - 5 уроків хімії на тиждень, але і цього не достатньо. Це велика додаткова праця для того, хто готується до олімпіад. Окрім того, треба володіти логічним мисленням, мати добру пам'ять, працьовитість. Не секрет, що багато в чому треба собі відмовляти: коли однокласники можуть собі дозволити розважитись чи десь погуляти, людина, яка готується до олімпіади, мусить вчитись. Юрій багато працював, він хотів взяти участь, серйозно готувався, і переміг. Тобто у 16 чи 17 років діти уже мають розуміти чого вони прагнуть і куди йдуть Для дітей це складний період. Для олімпіадників – й поготів. Крім того, що уроків ніхто не відміняв, домашню роботу треба виконувати, підлітки також готуються до ЗНО. А олімпіадники ще й до змагань. Це колосальне навантаження. Тут треба вчитись працювати над собою. Не кожен на таке здатен. Також треба мати силу волі, витримку, бо написати контрольну багатогодинну роботу на відборі - це змагання не тільки розуму, а й характеру. Скажімо, усі ці вісім дітей, яких відібрали після дистанційного етапу, розумні та сильні, але треба проявити також силу волі і характер. Ви працюєте у ліцеї 15 років, скільком переможцям ви допомогли досягти найвищих результатів. Мій педагогічний стаж – понад 20 років. Серед моїх вихованців 17 переможців Міжнародних олімпіад. Це значна цифра. Але це праця не лише дітей і вчителя. Варто відмітити, що  не було би таких результатів, якби не було командної роботи. В підготовці такого рівня олімпіад нам дуже допомагає хімічний факультет університету Івана Франка. Для наших учнів відкриті усі лабораторії. Раніше, при очному режимі, викладачі факультету докладали максимум зусиль, коли працювали із нашими учнями. Не все ми можемо зробити у себе в кабінеті, тому факультетські лабораторії - це значна допомога. Ще один важливий аспект -  мої випускники надають різного роду допомогу. Вони теж в минулому олімпіадники, які відчувають відповідальність перед ліцеєм, не забувають його і свого вчителя, діляться досвідом, знаннями, вміннями, навиками. Це справді робота команди. Вчитель, випускники, учні, батьки: і це позитивно впливає на результат. На інтелектуальних змаганнях вкрай важливо зібратись з думками та не розгубитись. Як діти дають собі з цим раду? Психологічна підготовка дуже важлива. Так як спортсмени хвилюються перед стартом, так і вони перед олімпіадою непокоються. Важливо психологічно налаштуватись, впоратись з емоціями. Можна бути розумним і талановитим, але хвилювання може завадити. Тут в гру також вступає індивідуальна робота вчителя та психолога. Високих результатів досягають тільки ті команди, які мають високу психологічну підготовку. У нас є заняття як подолати хвилювання, як поводитись на олімпіадах, яку техніку розв’язання задач обрати. Цим досвідом діляться із юними товаришами випускники. Важливо також яка атмосфера панує вдома, як батьки розмовляють з дитиною. Підтримка від батьків – сильний мотивуючий фактор. Переважно таких високих результатів досягають діти, батьки яких цікавляться їхніми вподобаннями, живуть життям дитини та сприяють розвитку її здібностей. Ви навчали різні покоління, які між ними відмінності? Сучасні діти, якщо порівнювати з дітьми 2000-них, більш досконало володіють навиками роботи із комп’ютерною технікою, різними гаджетами, досконало володіють пошуком інформації. Звісно, це великий плюс. Якщо раніше для нас були важливими паперові варіанти книг, зараз їх можна знайти в електронній версії. Наприклад, готуючись до олімпіад, дітям вдається знаходити цікаві завдання минулих років, національних олімпіад інших країн. Сучасні діти в цьому добре орієнтуються, подекуди навіть краще за вчителя. Велику увагу вони приділяють іноземній мові, їх вже до цього не треба змушувати. Вони свідомі того, що іноземна мова – це ширші можливості. Вони це розуміють і приділяють цьому більше уваги, ніж попереднє покоління.  Сучасні діти – це також покоління підвищеної комунікації. Через інтернет вони багато спілкуються з ровесниками з інших областей чи міст. Якщо раніше мої учні зустрічались із однолітками тільки на олімпіадах, то тепер, вони щодня на зв’язку із Харковом, Києвом та навіть закордоном. Чого бракує цим сучасним «цифровим» дітям? Діти, які були 10 років назад, і сучасні мають свої плюси і мінуси, але всі індивідуальні. До кожного треба знайти підхід. За роки своєї роботи  я зібрала багато праць, книжок. І навіть у питанні вибору тої чи іншої книжки треба орієнтуватись на особистість. Треба пропонувати конкретну книжку конкретній дитині. Діти всі різні, і в підготовці зокрема. Один воліє самостійно займатись, щоб йому ніхто не заважав, інший потребує більшого спілкування. Із сучасними дітьми дуже цікаво але дуже нелегко. Як виявити схильності у дитини до того чи іншого предмету? Вчитель одразу побачить талант. Помітити обдаровану дитину нескладно, це діти з нестандартним мисленням, вони пропонують незвичні способи розв’язку задач, навіть якщо не все вдається на перших порах. Вони ставлять багато питань. Відчувається багато зацікавлення, ці діти ерудовані. Скажімо, мої учня мають знання не лише з хімії, адже вона інтегрована з біологією, фізикою. Тому талановита дитина - ерудована, це кидається в очі на уроках, факультативах. Певна річ,  не всі будуть показувати свої здібності одразу, є такі, які можуть мовчати, але рано чи пізно це виявляється. Звісно, можна помилитись, але так чи інакше дитина заявить про себе. Чия роль важливіша у розвитку талантів: батьків чи вчителів? Тут відповідальність спільна. Від батьків, звісно, багато залежить. Їхня відповідальність у тому, щоб дати можливість дитині проявити себе. Важливо, як батьки спілкуються з дитиною, що вони заклали у ранні роки, які книги читали, як складали конструктори – це все має значення. А вчитель підтримує цей інтерес і намагається розвинути. Спільна праця батьків і школи дає результат. Що би ви змінили у системі освіти? Із власного досвіду зізнаюсь, щоб було успішним навчання, дитина не повинна боятись помилятись, не можна приділяти велику увагу оцінкам, не можна за незнання карати оцінкою. Реакція вчителя на помилку має бути спокійною. Не помиляється той, хто нічого не робить, тільки у творчій співпраці вчителя і учня можна досягти результатів. Не знаю чи наша система оцінювання є досконалою, інколи значно важливіше, щоб дитина оцінювала себе порівняно з тим, якою вона була. Нехай ще рівень знань не є високий, але оцінити працю, яка привела до покращення результату, це важливо. Ще одне наболіле питання: коли йдеться про олімпіадників, треба розуміти, що ці діти мали би мати пільги для вступу у вищі навчальні заклади. Це ж наші таланти, діаманти, вони повинні мати відчуття,  що держава цінує їх працю, дбає про них. Може  тоді в них зміниться ставлення до бажання виїхати закордон. На мою думку, треба створити соціальний ліфт для дітей, щоб вони могли проявляти свої здібності та хотіли працювати в Україні. Третє: у світлі пандемії, ми  не знаємо як буде розвивати епідситуація. Тому ми, вчителі, перебудовуємо свою працю, освоюємо нові форми дистанційного навчання. Вчителі переформатували свою роботу, зробили стрибок від дошки з крейдою до уроку з мультимедійними засобами. Але така перебудова потрібна на всіх рівнях. Якось світ за цим встигає. Треба і нам  переходити на формат дистанційних олімпіад, це складно, не завжди об’єктивно, але це вимога часу. Які побажання, настанови чи рекомендації ви можете дати усім нам на початку навчального року? Не секрет, що всі батьки найбільше люблять своїх дітей, вони для них найкращі і найталановитіші. Моя порада молодим батькам - більше приділяти живому спілкуванні з дітьми, дослухатися до їхніх потреб, до їхніх запитів, не обмежуватись загальними питаннями про те, як минув день у школі. Проявляти більший інтерес до справ дітей, це в майбутньому дасть результат. Всім нам бажаю спокійного навчального року, всім здоров’я, аби не було нового локдауну, щоб ми змогли вчитись в очному режимі та зустрічатись один із одними, адже ніщо не замінить теплого людського спілкування та усмішки.  

20 серпня 2021

Для виконавчих органів Дрогобицької громади провели чергове командно-штабне навчання з органами управління та силами цивільного захисту Львівської області. Навчання тривали упродовж 18 – 19 серпня під керівництвом директора департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОДА Ігоря Туза.  Учасниками навчань стали органи управління цивільного захисту Дрогобицької міської ланки, територіальні підрозділи ДСНС, Національної поліції, комунальні служби міста, пункт екстреної медичної допомоги “Дрогобич”.  Під час навчань вивчали правильність дій органів управління та сил цивільного захисту при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в умовах мирного часу та особливого періоду та ліквідації їх наслідків. “В ході проведених навчань розглянули питання щодо діяльності виконавчих органів Дрогобицької міської територіальної громади при приведенні підпорядкованих сил та засобів цивільного захисту в готовність до дій за призначенням та управління ними в різних режимах функціонування міської ланки. Учасники навчання теоретично відпрацювали та практично закріпили свої дії у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, зокрема, пов’язаних з різким погіршенням природних умов, та ліквідацію їх наслідків” - розповіли у департаменті з питань цивільного захисту Львівської облдержадміністрації. Особливу увагу під час навчань зосередили на виконанні практичних заходів з ліквідації умовної надзвичайної ситуації, пов’язаної з вибухом побутового газу, внаслідок чого зазнали значних пошкоджень житлові будівлі та постраждали люди. Зі слів керівника навчання Ігоря Туза, усі підрозділи проявили високу злагодженість, оперативність та взаємодію під час виконання завдань з організації управління в надзвичайних ситуаціях та захисту населення і територій від їх наслідків.

31 липня 2021

Щосуботи впродовж чотирьох років двоє переможців Міжнародної олімпіади з фізики відвідували факультатив, що проводив вчитель Львівського фізико-математичного ліцею Микола Петрунів. Гурток відвідувало понад десять учнів, інколи засиджувались допізна. «Окрім обов’язкової шкільної програми, яку діти проходили в межах навчальних годин на уроках, ми щосуботи збирались на факультативі, аби поправлятись, поекспериментувати та порозв’язувати додаткові задачі. Шість – сім годин пролітали непомітно. Інколи я у них відпрошувався, адже потрібно було бігти до сім’ї. Тому перемога моїх вихованців на міжнародній олімпіаді – це наполеглива багаторічна  робота цілої команди», - згадує Микола Петрунів. Випускники фізмат ліцею, що вибороли срібну та бронзову медалі, закінчили школу із найвищими балами та уже вступили до вищих навчальних закладів. Одному із п’яти українців, які вибороли призові місця на Міжнародній олімпіаді, запропонували навчання в університеті Китаю. «Обдарованих дітей, які виховуються нашими педагогами в наших навчальних закладах, потім запрошують на навчання та роботу інші країни. З одного боку, це привід для гордості, а з іншого – усвідомлення того, що ми не можемо запропонувати талановитим випускникам гідних умов для розвитку. Мусимо зрозуміти, що це відповідальність не лише держави. Це спільна відповідальність бізнесу, державних інституцій, суспільства в цілому», - вважає Микола Петрунів. Високоосвічені фізики застосовують свої знання у різних галузях: промисловості, медицині, військовій сфері. За словами педагога, «розгледіти» майбутнього фізика  - це відповідальність батьків та вчителів. «Спостереження за природою та любов до цих спостережень – це уже основи фізики. Дітям варто менше проводити часу за дисплеями, а частіше бувати на вулиці, аби бачити ті чи інші природні процеси. Також треба більше працювати руками. Не йдеться про якусь важку фізичну працю, а про конструктори, моделювання тощо. Це неабияк розвиває творче мислення та дає розуміння елементарних законів фізики», - акцентував Микола Петрунів. Цього вересня, у суботній факультатив Миколи Петруніва прийдуть нові поціновувачі фізики – восьмикласники, успіхи яких невдовзі також стануть приводом для гордості. Департаментом освіти і науки передбачено преміювання переможців олімпіад, яке відбудеться уже невдовзі.

29 квітня 2021

Управління туризму та курортів облдержадміністрації спільно із Дрогобицькою та Бориславською міськими радами організували престур Дрогобиччиною для представників регіональних засобів масової інформації, з метою промоції туристичного напрямку на вихідні дні. Керівник місцевого туристично-інформаційного центру Ігор Чава багато знає про туристичні принади Дрогобича та вже 5 років працює над туристичною привабливістю міста. «Особливістю Дрогобича є те, що в ньому збережене і діє одне з найдавніших підприємств України та Європи – солеварний завод. Він безперервно працює – за різними оцінками істориків, з XIV століття, а можливо і раніше. На солеварні ви можете побачити процес виварювання солі, спробувати її на смак, а також долучитися, власне, до видобутку цього продукту, – розповідає Ігор Чава. – У центральній частині міста зосереджено багато архітектурних будівель. Тут можна побачити церкву Святого Юра, яка внесена до спадщини ЮНЕСКО. Свого часу дрогобичани обміняли її на сіль та перевезли возами з Франківщини. А також зазирнути в один з найдавніших і містичних костелів святого Варфоломія, роздивитися хоральну синагогу, що є найбільшою у регіоні, піднятися на ратушу, яка має свою історію». Пропонуємо завітати до вілли Б’янки, що отримала свою назву завдяки літературній героїні твору Бруно Шульца. Зараз у будівлі розташований палац мистецтв та картинна галерея. Також у Дрогобичі добре представлені елементи вуличного музею, з якими можна зробити класні фото. Наприклад, присісти на логолавку і стати частиною брендингу Дрогобича або попозувати біля міських будівель зі стінописами та піксельними артзображеннями. Дрогобич пропонує і гастрономічні цікавинки: каву з дрогобицькою сіллю, солений торт, найбільший дерун в Галичині – «Цісарський», а також бургери під назвою «Дробургер» та «Калійний», що були розроблені спеціально для Дрогобича та Стебника.   Після реформи децентралізації до Дрогобича приєдналося 33 населених пункти, у яких зміни теж сприятимуть розвитку туризму. Не відстає від Дрогобицької і Бориславська територіальна громада, представники якої намагаються щораз більше розкривати туристичний потенціал міста, головне гасло якого звучить «Борислав. Все почалося з нафти». Серед туристичних пропозицій – скансен нафтовидобутку, нова аптека-музей Йогана Зега – винахідника гасової лампи, церква Святої Анни. У Бориславі можна скуштувати кави на Нафтусі. Нею пригощає Сергій Силантьєв, господар Карпатської хати, зведеної без жодного цвяха. Саме звідти мав би починатися культурно-туристичний маршрут «Стежками «Нового Світу» Галицької Каліфорнії», який подали на грант Українського культурного Фонду за напрямком «Культура. Туризм. Регіони». Створений маршрут, як запевняють його розробники, є неповторним, інноваційним та креативним продуктом, який може стати новим потужним туристичним «магнітом», що приверне увагу не лише мешканців регіону та України, а й закличе до Борислава іноземних туристів. Керівниця управління туризму та курортів Наталя Табака наголошує, що на території Львівської області багато туристичних об’єктів, які мають збагачувати територіальні громади. «Спільно із місцевими громадами працюємо над розвитком внутрішнього туризму та активізацією туристичних потоків, адже для того, щоб турист залишав гроші, має бути відповідна пропозиція, – коментує Наталя Табака. – Промотури для представників ЗМІ, які ми часто практикуємо у своїй роботі, сприяють промоції туристичних маршрутів. Вдячні журналістам за співпрацю».

31 березня 2021

Майже чотири десятки шкіл області отримали фінансування для облаштування сучасних кабінетів хімії та фізики. На доручення очільника області з обласного бюджету виділено  36,6 млн грн  для  оснащення  39 кабінетів у закладах загальної середньої освіти області із залученням інформаційно-комунікаційних технологій. Відомо, що STEM-освіта допомагає опанувати «навички ХХІ століття» та створює фундамент для професій майбутнього. «Торік на STEM-освіту місцевим бюджетам з державного виділено 82,3 млн гривень. Наприкінці року вдалося використати 27,3 млн грн за поставлені товари. Це дозволило оснастити 5 STEM-лабораторій та 45 кабінетів хімії, фізики, географії та математики», - розповів директор департаменту фінансів Олег Демків. STEM-освіта – це напрям, у якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент та інноваційні технології. «Нові кабінети для вивчення природничих наук без сумніву допоможуть вчителям створювати авторські програми з природничо-математичних наук, організовувати науково-дослідну та винахідницьку роботу з учнями. Сучасні підходи до вивчення матеріалу посприяє учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та застосовувати нові знання для моделювання справжніх життєвих ситуацій», - наголосив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Нові кабінети фізики та хімії з’являться незабаром у майже двадцяти опорних закладах області, а також у ліцеях та гімназіях Львова, Дрогобича, Мостиської, Яворова тощо. У нових кабінетах, школярі, збираючи робота чи розумну теплицю, засвоюватимуть відповідні знання з фізики чи біології, проводитимуть математичні розрахунки, отримуватимуть навички з проєктування, програмування та автоматизації. Крім того, розвивається інтегроване мислення, вдосконалюється  командна робота та комунікативні навички. Зазначимо, Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію  розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року

31 березня 2021

Майже чотири десятки шкіл області отримали фінансування для облаштування сучасних кабінетів хімії та фізики. На доручення очільника області з обласного бюджету виділено  36,6 млн грн  для  оснащення  39 кабінетів у закладах загальної середньої освіти області із залученням інформаційно-комунікаційних технологій. Відомо, що STEM-освіта допомагає опанувати «навички ХХІ століття» та створює фундамент для професій майбутнього. «Торік на STEM-освіту місцевим бюджетам з державного виділено 82,3 млн гривень. Наприкінці року вдалося використати 27,3 млн грн за поставлені товари. Це дозволило оснастити 5 STEM-лабораторій та 45 кабінетів хімії, фізики, географії та математики», - розповів директор департаменту фінансів Олег Демків. STEM-освіта – це напрям, у якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент та інноваційні технології. «Нові кабінети для вивчення природничих наук без сумніву допоможуть вчителям створювати авторські програми з природничо-математичних наук, організовувати науково-дослідну та винахідницьку роботу з учнями. Сучасні підходи до вивчення матеріалу посприяє учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та застосовувати нові знання для моделювання справжніх життєвих ситуацій», - наголосив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Нові кабінети фізики та хімії з’являться незабаром у майже двадцяти опорних закладах області, а також у ліцеях та гімназіях Львова, Дрогобича, Мостиської, Яворова тощо. У нових кабінетах, школярі, збираючи робота чи розумну теплицю, засвоюватимуть відповідні знання з фізики чи біології, проводитимуть математичні розрахунки, отримуватимуть навички з проєктування, програмування та автоматизації. Крім того, розвивається інтегроване мислення, вдосконалюється  командна робота та комунікативні навички. Зазначимо, Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію  розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року

31 березня 2021

Майже чотири десятки шкіл області отримали фінансування для облаштування сучасних кабінетів хімії та фізики. На доручення очільника області з обласного бюджету виділено  36,6 млн грн  для  оснащення  39 кабінетів у закладах загальної середньої освіти області із залученням інформаційно-комунікаційних технологій. Відомо, що STEM-освіта допомагає опанувати «навички ХХІ століття» та створює фундамент для професій майбутнього. «Торік на STEM-освіту місцевим бюджетам з державного виділено 82,3 млн гривень. Наприкінці року вдалося використати 27,3 млн грн за поставлені товари. Це дозволило оснастити 5 STEM-лабораторій та 45 кабінетів хімії, фізики, географії та математики», - розповів директор департаменту фінансів Олег Демків. STEM-освіта – це напрям, у якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент та інноваційні технології. «Нові кабінети для вивчення природничих наук без сумніву допоможуть вчителям створювати авторські програми з природничо-математичних наук, організовувати науково-дослідну та винахідницьку роботу з учнями. Сучасні підходи до вивчення матеріалу посприяє учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та застосовувати нові знання для моделювання справжніх життєвих ситуацій», - наголосив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Нові кабінети фізики та хімії з’являться незабаром у майже двадцяти опорних закладах області, а також у ліцеях та гімназіях Львова, Дрогобича, Мостиської, Яворова тощо. У нових кабінетах, школярі, збираючи робота чи розумну теплицю, засвоюватимуть відповідні знання з фізики чи біології, проводитимуть математичні розрахунки, отримуватимуть навички з проєктування, програмування та автоматизації. Крім того, розвивається інтегроване мислення, вдосконалюється  командна робота та комунікативні навички. Зазначимо, Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію  розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року

18 березня 2021

Упродовж трьох днів у Львівському національному університеті імені Івана Франка триватиме VII Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії”. Конференція уже вдруге відбувається в дистанційному режимі. Із початком конференції учасників привітав директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. «Науково-методична конференція привертає увагу до розвитку природничих наук. За тотальною гуманітаризацією, що панувала останнім часом, ми втратили розуміння того, що інноваційний розвиток неможливий без природничих наук. Маю надію, що конференція дасть поштовх до усвідомлення суспільством потреби у розвитку природничих наук. Можливо, із усвідомленням цієї проблеми, ми нарешті почнемо робити конкретні кроки до їх розвитку», - зазначив Олег Паска. У конференції беруть участь науковці десяти областей України. «Галузь має розвиватись відповідно до викликів часу. Хімічний факультет має значні досягнення у роботі. Цей успіх обґрунтований доброю підготовкою в школі. Лише коли ми консолідуємо свої зусилля на всіх щаблях, лише тоді можливий поступ. Україна, як кожна цивілізована держава, не має майбутнього якщо не матиме розвитку у напрямі математичних і природничих наук. Ми розробили програму модернізації існуючих лабораторій, які дадуть можливість проводити дослідження і здійснювати підготовку фахівців», - зазначив під час відкриття конференції ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Мельник. Науково-методична конференція відбувається в межах відзначення 360-річного ювілею заснування Франкового університету. На важливості подібних конференцій для розвитку галузі також наголосив Президент НЦ “Мала Академія наук України” Станіслав Довгий. «Школа мусить всіляко розвивати і допомагати учням не лише у навчанні, а й у досягнені успіху у житті. Важливо, щоб дитина з вчителем розвивала ті компетенції, які допоможуть їй у майбутньому. Продукування ідей, втілення їх на практиці, критичне мислення, аналіз, робота в команді - це основа конструктивної роботи у рамках шкільного колективу. Мало дитину навчити і наповнити її знаннями, важливо також зробити цю особистість фонтаном ідей. Це дає наукова освіта, і перш за все природничі науки: фізика, хімія, математика», - акцентував Станіслав Довгий. Під час триденної конференції заплановано пленарні засідання, доповіді, панельні дискусії. Зокрема, науковці розглянуть професійний розвиток учителя в умовах Нової української школи, хімію в умовах карантину, організацію освітнього процесу в рамках інтегрованого курсу природничих наук та STEM-освіти, а також дослідницьку діяльність учнів в умовах дистанційного навчання.

3 листопада 2020

Густонаселений кущ у Дрогобицькому районі потребує додаткових ліжкомісць. Стебницька районна лікарня наразі розрахована на 110 місць. За потреби ця лікарня зможе прийняти 150 інфікованих пацієнтів. Однак навіть такої кількості місць незабаром буде недостатньою. «Саме зараз триває робота із налагодження кисневої мережі для цих додаткових ліжкомісць. Проте у Дрогобичі та Трускавці треба забезпечити додаткові місця для госпіталізації хворих на коронавірус», - розповів сьогодні під час брифінгу директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. Окрім того, за дорученням Кабінету міністрів, триває робота над формуванням переліку локацій, на яких можна буде за потреби розгортати госпіталі. «Наразі потреби у мобільних шпиталях на Львівщині нема. Позатим, ми формуємо на випадок погіршення епідситуації перелік ймовірних місць, де такі госпіталі можна швидко розгорнути. Приміщення, де можуть запрацювати такі шпиталі, мають відповідати певним вимогам, тож зараз усі ці нюанси аналізуються та узгоджуться», - наголосив Орест Чемерис. Шпиталі повинні бути розгорнуті в пристосованих приміщеннях, що мають опалення, вентиляцію, санітарно-технічні умови тощо.

24 липня 2020

Голова Львівської ОДА Максим Козицький відвідав у Дрогобичі ТзОВ «Універсальна бурильна техніка», що спеціалізується на виготовленні бурового інструменту. Очільник області ознайомився із виробничими потужностями підприємства та оглянув виробництво та продукцію заводу. Підприємство робить великий акцент на виробництво високоякісної продукції, а також збільшення об’ємів і номенклатури бурового інструменту. ТОВ "Універсальна бурильна техніка" єдине в Україні підприємство по виготовленню бурового інструменту. Продукцією підприємства користуються провідні бурові компанії по всьому світу.       З метою підвищення якості виготовлення технічного рівня продукції на підприємстві постійно реалізується програма переозброєння виробництва. Підприємство - найбільший платник податків до місцевого бюджету. Зараз тут працюють майже 400 людей – жителі Дрогобича та району. Заробітна плата працівників на підприємстві - від 10 до 36 тисяч гривень. Зараз на заводі запустили унікальну продукцію – алмазні долота PDC власної розробки. Їх виготовляють одиниці заводів у світі. Підприємство оснащене унікальним ковальсько-пресовим обладнанням, вагою понад 600 тонн та завбільшки як двоповерховий будинок.  "90% продукції йде на експорт – у США, Канаду, Італію, Близький Схід. І як парадоксально це не звучить - вийти на вітчизняний ринок унікальному українському виробнику не вдається. Так не має бути. Особисто звернуся до Президента та Камбіну, щоб такі інноваційні виробники Львівщини могли безперешкодно працювати на внутрішньому ринку", - наголосив Максим Козицький

30 жовтня 2019

На території Львівської області тривають ремонтні роботи на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення. Відтак, тривають роботи з відновлення асфальтового покриття на окремих ділянках автомобільної дороги загального користування місцевого значення С140441 Нове Село – Болехівці, що в Дрогобицькому районі. Роботи виконує підрядна організація МПП «НАРА» за рахунок коштів обласного бюджету.