Частину стоматологічних послуг можна буде отримати безкоштовно

6 травня 2022

Наталія Гусак вперше відвідала Львівщину як голова Національної служби здоров’я України та у межах свого візиту зустрілася з начальником Львівської ОВА Максимом Козицьким. Під час зустрічі обговорили особливості функціонування системи охорони здоров’я області в період воєнного стану, проблеми регіону, пов’язані з наданням медичної допомоги тимчасово переміщеним особам, а також особливості роботи і взаємодії системи з відомчими закладами. Зустріч відбулася за участі заступника начальника Львівської ОВА Іван Собка, директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Ореста Чемериса та керівниці Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яни Возниці.  Окрім того, голова НСЗУ відвідає кілька закладів охорони здоров’я на Львівщині – дитячу лікарню, перинатальний центр та один із приватних закладів первинної медичної допомоги, який законтрактований з НСЗУ. Наталія Гусак зустрінеться з керівниками медзакладів з метою обговорення роботи мережі в контексті дотримання та напрацювання в області клінічних маршрутів пацієнта для отримання усіх необхідних медичних послуг.

2 лютого 2022

Львівський обласний клінічний діагностичний центр першим в Україні почав реєструвати електронні направлення серед закладів вторинної ланки у минулому році. Зараз це єдиний медзаклад Львівської області, який надає послуги МРТ та КТ за Програмою медичних гарантій (ПМГ). Як медична реформа допомогла діагностичному центру покращити доступ пацієнтів до медичних послуг, змінила фінансування та спонукала до розвитку, розповів директор закладу Роман Пукаляк. Про зміну фінансування До 2019 року медзаклад отримував більшість фінансування по субвенції, а також частину від місцевих бюджетів та від благодійників. За словами Романа Пукаляка, цих грошей вистачало лише на зарплати, комунальні платежі та «невелике підтримання життєдіяльності закладу». Натомість тепер завдяки новій моделі фінансування через Національну службу здоров’я України медзаклад може отримувати значно більше. «З початком медреформи гроші стали цікаві. Чим більше ти працюєш, тим більше отримуєш, і сам можеш вирішити, як це витратити. Найбільша стаття витрат – зарплати, а решту грошей ми витрачаємо на покращення умов для наших пацієнтів – оновлюємо обладнання, дбаємо про доступність. Основне фінансування йде від НСЗУ – по кількості та якості підписаних пакетів медичних послуг. З місцевих бюджетів іде дофінансування на капітальні витрати та енергоносії. Крім того, у нас розв’язалися руки, і тепер ми можемо надавати платні послуги поза програмою медичних гарантій», – говорить він. Роман Пукаляк зізнається, що в перший рік медреформи було складно, і отриманих від НСЗУ грошей не вистачало. Тоді у діагностичному центрі ввели платні послуги. Усі вони доступні за Програмою медичних гарантій: ними користуються ті пацієнти, які з певних причин не хочуть звертатися до сімейного лікаря та брати електронне скерування. Та вже наступного року медзаклад навчився працювати краще за Програмою медичних гарантій і значно скоротив кількість платних послуг. Якщо з квітня по грудень 2020 року центр отримав від НСЗУ майже 13,3 млн грн, то цього року за цей же період – майже на 10 млн більше. ПМГ стала для центру пріоритетною, адже вона, зокрема, дає можливість надати більше якісних медичних послуг українцям безоплатно. І від початку медреформи, зазначає Роман Пукаляк, пацієнтів у діагностичному центрі стало більше. Про послуги центру НСЗУ закуповує медичні послуги у медзакладів за програмою медичних гарантій, що дозволяє українцям отримувати ці послуги безоплатно. Діагностичний центр підписав з НСЗУ договори на шість пакетів медичних послуг: амбулаторний, первинка, вакцинація від коронавірусу, а також три пріоритеті – по мамографії, гастроскопії та колоноскопії. Ці пакети дозволяють пацієнтам за електронними направленнями отримати безоплатно консультацію низки профільних спеціалістів – кардіолога, невролога, гастроентеролога, ендокринолога, пульмонолога, дерматолога, офтальмолога, імунолога, алерголога, а також зробити в лабораторіях низку необхідних досліджень. «У лабораторії ми робимо фактично все, крім ПЛР та бактеріологічних досліджень. Ми можемо зробити як загальний аналіз крові, так і коагулограму чи повний спектр біохімії. Після початку пандемії ми ввели частину нових методик, які були потрібні для діагностування чи відслідковування перебігу коронавірусу. Так, по ПМГ доступні дослідження рівня антитіл, вітаміну D, D-димери тощо», – розповідає Роман Пукаляк. Крім того, по ПМГ доступні різні діагностичні процедури: у відділенні променевої діагностики є сучасний цифровий рентген та мамограф, у відділенні ендоскопічної діагностики проводять фіброгастроскопію та колоноскопію, у відділенні УЗД – повний спектр УЗД-досліджень. Також діагностичний центр є єдиним медзакладом області, який надає за договором з НСЗУ послуги МРТ та КТ, через що на них є черги. Низку унікальних досліджень роблять у відділенні функціональної діагностики – завдяки закупленим за останній рік сучасним апаратам. «У нас є два УЗД – один із судинною, другий з кардіологічною програмою, а також капіляроскоп для виявлення патологій судин рук. Також є навантажувальний апарат для тредміл-тесту – ЕКГ з фізичним навантаженням. Ці обстеження, які ми робимо за ПМГ, є досить унікальними для Львова, адже обладнання такого рівня є переважно лише в приватних клініках», – пояснює завідувачка відділенням функціональної діагностики Олена Гнатейко. Роман Пукаляк зазначає, що центр не має на меті підписати багато різних пакетів, а намагається максимально завантажити ті, які є. Наприклад, пакет по мамографії зараз завантажений фактично на 100%. Відповідно, медзаклад є лідером по Україні за кількістю апаратних методів дослідження, тобто МРТ, КТ, УЗД, рентгенів, ехокардіографій, досліджень судин, ендоскопічних досліджень тощо. Водночас на первинній ланці стратегія інакша. Діагностичний центр має в штаті двох терапевтів та двох педіатрів, і жоден з них не є максимально завантаженим. «Ми намагаємося зупинитися на 1,5 тисячі пацієнтів, бо інакше і лікар не встигає, і пацієнтам доводиться довго чекати на прийом. Якщо в нас буде збільшуватися кількість пацієнтів, які захочуть підписати декларації, то будемо добирати цих фахівців», – пояснює Роман Пукаляк. Про зміни для пацієнтів Медична реформа має на меті покращити та полегшити доступ українців до якісних і безпечних медичних послуг. Водночас, зазначає Роман Пукаляк, вона стирає стереотип, що в комунальних закладах не можна отримати допомогу безкоштовно, ще й на високому рівні, адже трансформація медичної системи дає можливість медзакладам активно розвиватися. «За останні два роки ми оновили санвузли, повністю комп’ютеризували центр, купили багато обладнання – зокрема, УЗД-апарат, біохімічний аналізатор для лабораторії, ендоскопічну відеостійку, міограф, капіляроскоп, систему холтерів, підйомник для людей з інвалідністю, новий автомобіль, щоб починати формувати виїзні бригади, а також відремонтували МРТ і КТ», – каже він. За його словами, мета центру – мати всіх вузьких спеціалістів. Таким чином, маючи обладнання для замкненого циклу діагностики за допомогою лабораторних та апаратних досліджень, лікарі центру зможуть поставити пацієнту діагноз та запропонувати амбулаторне лікування. «Не треба бігати по всьому місту зі скеруванням, шукаючи вузького спеціаліста. На здачу аналізів може бути черга, проте тоді, коли немає коронавірусного піку, вона незначна. Терапевт може переглянути аналізи в особистому кабінеті і показати їх профільним фахівцям, якщо потрібно, чи скинути нам на Viber, що теж зручно. Мені знадобилися послуги імунолога, і діагностичний центр єдиний має у Львові такого фахівця, доступного безоплатно за ПМГ», – говорить пацієнтка Уляна. Про плани розвитку Коли Роман Пукаляк приблизно 10 років тому очолив медзаклад, багато людей там працювали не на повну зайнятість, отримуючи низькі зарплати. Тож вони домовилися з колективом, що при вивільненні робочих місць нових працівників набирати не будуть, а намагатимуться перекрити їх тими, хто вже є в штаті. Таким чином до входження в медреформу в діагностичному центрі оптимізували фактично третину колективу. Проте тепер для подальшого розвитку медзакладу персоналу, навпаки, бракує: потрібно збільшувати кількість вузьких спеціалістів, посилювати допоміжний персонал, зокрема економічну і сервісну служби, створити кол-центр. Також центр побачив перспективи в розвитку лабораторії. «Ми не плануємо сильно розширювати спектр аналізів, але хочемо розширити свою географію. За межами великих населених пунктів люди практично не мають доступу до лабораторного сервісу по ПМГ, і ми б хотіли мати пункти заборів майже по всіх ОТГ області, вже про це розмовляємо з владою та первинкою. Ми хочемо, щоб до діагностичного центру було більше “дверей”», – говорить Роман Пукаляк. Крім того, медзаклад створює так званий центр телемедицини, щоб пацієнт з віддалених районів не їхав до Львова для первинної консультації вузького спеціаліста. «Зараз людина, яка живе далеко і потребує послуг, приміром, алерголога, приїжджає на консультацію, де їй лікар каже зробити певні аналізи, – і пацієнт фактично повертається додому ні з чим. Таку консультацію можна б було зробити віддалено в присутності сімейного лікаря. А вже після здачі потрібних аналізів пацієнт вже б приїхав особисто до лікаря», – пояснює директор. З найближчих планів діагностичного центру – купівля нового апарату МРТ, а також зробити виїзні бригади, для чого в бюджет вже заклали закупівлю трьох переносних УЗД-апаратів. Проєкт реалізується за підтримки Проекту USAID Підтримка реформи охорони здоров`я. Джерело: НСЗУ

10 грудня 2021

Триває процес контрактування закладів охорони здоров’я та Національною службою здоров’я для надання медичних послуг населенню на 2022 рік. Національна служба здоров’я продовжує приймати пропозиції про укладення договорів з надавачами первинної та спеціалізованої медичної допомоги у 2022 році. Відповідні оголошення, специфікації та умови закупівлі розміщені на сайті Міністерства охорони здоров'я за посиланням. Усі заклади, які планують у 2022 році надавати пацієнтам медичні послуги за Програмою медичних гарантій і отримувати за це оплату, мають подати свої пропозиції до НСЗУ у визначені терміни. Важливо, аби медзаклади не зволікали із подачею пропозицій та вчасно уклали договір. Це дозволить безперебійно отримувати оплату від НСЗУ та надавати медичну допомогу пацієнтам. Заклади мають подавати пропозиції в електронній формі. Стан подання пропозицій: Спеціалізована медична допомога Термін подачі - 15 грудня. Пропозиції на ПМГ-2022 подали 65,8% закладів із тих, які мають договір з НСЗУ у 2021 р. Первинна медична допомога Термін подачі до 24 січня. 46,4% надавачів ПМД, які мають договір у 2021 році, подали свої пропозиції на 2022 рік. НСЗУ перевіряє пропозиції на відповідність вимогам та укладає договори із надавачами медпослуг.  

25 листопада 2021

З 1 листопада цього року Національна служба здоров’я України підвищила тарифи за лікування хворих на COVID-19 у стаціонарних медичних закладах до 634,3 тис грн на одну команду. У порівнянні з початком року тариф зріс на 14,5%. Інформують у департаменті фінансів Львівської ОДА. Відповідні зміни до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1199 від 17 листопада 2021 року. Розмір оплати залежить від кількості медичних команд, які надають допомогу пацієнтам, інтенсивності роботи закладу та навантаження на медпрацівників. НСЗУ оплачує лікування хворих на коронавірус після звіту про зроблену роботу та кількість пролікованих пацієнтів медичними закладами. Таким чином медзаклади, в яких лікуються хворі на COVID-19, зможуть отримати підвищені виплати уже за листопад. За даними Національної служби здоров’я України договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за напрямом послуг – надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19,  уклав 21 медичний заклад області на суму 802,6 млн грн, з яких оплачено – 709,9 млн гривень. Торік такі видатки становили 673 млн гривень. Додаткова інформація по темі за посиланнями: 1 та 2.

6 жовтня 2021

З 1 жовтня змінився порядок видачі рецептів на отримання інсулінів для хворих на цукровий діабет. Якщо раніше такі рецепти виписували у паперовому вигляді лікарі-ендокринологи, то тепер цю процедуру адмініструє НСЗУ і препарат можна отримати на підставі електронного рецепту, виписаного сімейним лікарем. Про це розповів Юрій Вендзилович, експерт департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації з ендокринології, керівник Львівського обласного ендокринологічного центру. «Адміністрування і фінансування видачі інсулінів перейшло до Національної служби здоров’я України. Це означає, що аптекам, де пацієнти отримують інсуліни, кошти за них відшкодовує НСЗУ на підставі укладених з аптеками угод. Зараз усі пацієнти повинні звернутися до ендокринолога для того, щоб він створив план лікування, де буде вказано тип інсуліну, дозу тощо. В подальшому  пацієнт може звертатися до свого сімейного лікаря, який буде виписувати електронний рецепт згідно розробленого ендокринологом плану лікування. Загалом в області нараховується близько 12 200 осіб, які потребують інсуліну», - зазначив Юрій Вендзилович. Відтепер не потрібно постійно звертатися до ендокринолога. Інсуліни можна отримати в будь-якій аптеці, яка має угоду з НСЗУ (перелік аптек – за посиланням) за рецептом сімейного лікаря. «Закликаю пацієнтів якнайшвидше звертатися до ендокринолога за планом лікування, а аптеки - укладати угоди з НСЗУ про відшкодування коштів, за видані інсуліни, що полегшить життя пацієнтів», - наголосив Юрій Вендзилович.

13 серпня 2021

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) почне адмініструвати програму забезпечення населення інсуліном з 1 жовтня. Це означає, що пацієнти з цукровим діабетом зможуть безоплатно або з доплатою отримати препарати інсуліну у будь-якій аптеці, яка працює за договором з НСЗУ, яка, своєю чергою, відшкодує цим аптекам вартість препаратів. З 1 жовтня і до кінця року на програму виділили 660 млн грн. Цього достатньо, щоб забезпечити всіх пацієнтів інсуліном безоплатно - за умови запровадження та дотримання певних чітких правил. Програма реімбурсації інсулінів відкриває доступ до ліків для всіх громадян. Щоб отримати інсуліни за програмою “Доступні ліки”, пацієнту потрібно: відвідати ендокринолога; мати складений ендокринологом індивідуальний план лікування, де лікар призначає тип та дозування інсуліну і вносить ці дані в електронну систему охорони здоров’я; отримати електронний рецепт в ендокринолога або свого сімейного лікаря; прийти та отримати інсуліни у будь-якій аптеці у будь-якому населеному пункті, без прив’язки до місця реєстрації пацієнта та місця роботи лікаря, який видав електронний рецепт. Головна умова - аптека повинна мати договір з НСЗУ за напрямом реімбурсації інсулінів. Чи має аптека такий договір і чи бере участь у програмі реімбурсації - можна буде уточнити за номером 16 77. Це контакт-центр Національної служби здоров’я України. Де є найближча аптека з “Доступними ліками” можна перевірити й на сайті НСЗУ на дашбордах у розділі Е-дані. Важливо зазначити, що сімейний лікар може виписати електронний рецепт лише за встановленим ендокринологом планом лікування і не може змінити призначення ендокринолога. Якщо тієї кількості інсулінів, які призначив ендокринолог недостатньо, то сімейний лікар направляє пацієнта до ендокринолога знову для коригування або створення нового плану. А до кого звертатись за повторним рецептом, пацієнт обирає самостійно. Тому головне, що повинен зробити пацієнт вже зараз, - укласти декларацію з сімейним лікарем, щоб отримувати безоплатну медичну допомогу у повному обсязі в межах Програми медичних гарантій. А ендокринологи вже з 1 липня 2021 мають обов'язково вести медичні записи щодо плану лікування пацієнтів з цукровим та не цукровим діабетом, та реєструвати їх в електронній системі охорони здоров’я. У коректному веденні таких електронних медичних записів лікарям допоможе оновлений навчальний курс “Ведення медичних записів пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні”. З 16 серпня 2021 року він доступний на платформі Академії НСЗУ. Пацієнти можуть отримувати ліки незалежно від місця виписки рецепту та місця реєстрації у будь-якій аптеці з позначкою “Тут є доступні ліки”. З початку цього року за програмою “Доступні ліки” лікарі первинки виписали понад 8,6 млн рецептів. Найбільша кількість - понад 6 млн 100 тисяч - припадає на ліки проти серцево-судинних захворювань. З січня до програми приєдналися вперше понад 450 тисяч пацієнтів. А загалом програмою користуються 3 млн пацієнтів. Довідково: у 2021 році НСЗУ відшкодувала аптекам майже 576 млн грн. А за весь час адміністрування програми НСЗУ відшкодувала аптекам понад 2 мільярди гривень.

26 березня 2021

Для ознайомлення з основними вимогами Програми медичних гарантій 2021 (далі – Програма), Західним міжрегіональним департаментом Національної служби здоров’я України організовано онлайн-нараду у Львівській ОДА за участі заступника голови ЛОДА Івана Собка. 1 квітня 2020 р. в Україні змінилося фінансування закладів охорони здоров’я, яке, згідно Програми, залежить від кількості пацієнтів, які звертаються до цього закладу, та від переліку медичних послуг, які заклад охорони здоров’я може надати. Метою Програми є забезпечення кожного пацієнта висококваліфікованою медичною послугою без значних фінансових витрат. Усі послуги в межах Програми є безоплатними. Якщо послуга, за якою звертається пацієнт до певного закладу охорони здоров’я, передбачена контрактом між НСЗУ та цим закладом, пацієнту така послуга надається безкоштовно.  «У зв’язку з тим, що на даний час реалізується адміністративна реформа, враховуючи те, що кожна лікарня має іншого власника (це органи місцевого самоврядування різних рівнів, некомерційні організації, зокрема), дуже важливо спілкуватися на таких виїзних нарадах. Спільне планування на одній території  є запорукою того, що пацієнт отримає високоякісну безоплатну медичну допомогу, а лікарні не будуть конкурувати», - зазначила Директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возиця. НСЗУ розроблені рекомендації щодо: особливостей контрактування; ролі ОТГ у забезпеченні роботи закладів охорони здоров’я; вимог до надання послуг та специфікацій послуг. Заступник голова Львівської ОДА Іван Собко наголосив, що фінансування НСЗУ медичних закладів на підставі контрактування не означає, що місцева влада може зняти з себе функцію підтримки та забезпечення розвитку місцевих закладів охорони здоров’я. «Розвиток медичної інфраструктури в регіоні має стати пріоритетом для новостворених ОТГ. Завданнями місцевої влади повинні бути формування мережі, яка відповідає потребам населення, та забезпечення на підставі співпраці з НСЗУ доступної медичної допомоги для пацієнтів за місцем проживання. Місцева влада не має права усуватися від фінансування закладів охорони здоров’я! Завдяки зміні адміністративно-територіального устрою новостворені громади, навпаки -  отримали повноваження саме впливати на розвиток медицини у своїх регіонах», - зазначив заступник голови ЛОДА Іван Собко.

3 березня 2021

Про програму медичних гарантій у 2021 році йшлося сьогодні, 3 березня, під час брифінгу за підсумками робочого візиту очільника Національної служби здоров’я України Андрія Віленського на Львівщину. Зокрема, в межах візиту очільник НСЗУ зустрівся із головою Львівської ОДА Максимом Козицьким. Сторони обговорили актуальні питання реформи фінансування галузі охорони здоров’я.    «Минулого року ми пройшли великий етап реформи й сьогодні кошти «ідуть» за пацієнтом. Відтак, якщо до цього фінансувалась ліжка, то сьогодні держава платить за проліковані випадки. І це, як на мене, основний елемент реформи», - зазначив очільник області. Та додав: «Ми сьогодні продискутували важливі складові, серед яких, окрім боротьби з коронавірусом, фінансування Служби крові, коефіцієнти до різних пакетів, модернізація мережі – все це забезпечить якість надання медичних послуг мешканцям Львівської області». Як розповів Андрій Віленський, сьогодні Львівщина серед областей України, які є лідерами із реформи фінансування охорони здоров’я. «Якщо говорити про первинну медичну допомогу, то на сьогодні на Львівщині 2,1 млн пацієнтів уклали декларацію зі своїм сімейним лікарем-терапевтом, або педіатром. Це один з найвищих показників в Україні, це 86% населення області»,-  зазначив він. Так, торік НСЗУ виплатила закладам охорони здоров’я Львівщини за договорами 6,2 млрд грн. «Фінансування збільшилось у порівнянні з 2019 роком з 2,2 млрд грн до 5,3 млрд грн, якщо не рахувати ковідні пакети. Це великі кошти і ми бачимо, що вони йдуть на розвиток медичних закладів, лікарень і в першу чергу на користь нашим пацієнтам, які отримують вищий рівень медичної допомоги», - наголосив Андрій Віленський. Також, керівник НСЗУ відзначив Лікарню швидкої медичної допомоги у Львові, як одну з лікарень-лідерів в Україні з розвитку технологій. «Ми бачимо, що реформа фінансування охорони здоров’я працює. І ми готові співпрацювати з Львівською ОДА із вирішення питань фінансування закладів охорони здоров’я, відповіді на коронавірусну хворобу та інших питаннях, які забезпечать здоров’я населення всього регіону», - додав Андрій Віленський.

9 вересня 2020

Західний міжрегіональний департамент опікується 476 спеціалізованими закладами охорони здоров’я восьми областей у Львівській, Рівненській, Волинській, Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій. За квітень-серпень 476 медичних закладів цих областей (з них 8 центрів екстреної медичної допомоги) отримали від НСЗУ вже понад 7,2 млрд грн. З них спеціалізовані заклади – понад 6,4 млрд грн, центри екстреної медичної допомоги – понад 797 млн грн. Львівська область на третьому місці серед регіонів країни за сумою виплат від НСЗУ. За квітень-серпень 104 заклади спеціалізованої та екстреної медичної допомоги регіону отримали – понад 1,7 млрд грн. За надання допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього, 362 медичні заклади областей західної України, отримали понад 1,5 млрд грн. “П’ять місяців з початку змін у спеціалізованій медичній допомозі - це дуже короткий термін. Але уже зроблено дуже багато - гроші за пацієнтом пішли в усі районні, міські та обласні лікарні. Звісно, усім нам хотілося б, щоб зміни відбувалися швидше та помітніше і для пацієнтів, і для лікарів. Але прогрес - це не питання  швидкості, а питання  напрямку. І ми взяли правильний напрямок і рухаємося далі.  Попри проблеми та складнощі. Нам випала можливість змінити нашу країну. І ми повинні цією можливістю скористатися”, - зазначила директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возниця. Загалом, Івано-Франківська та Львівська область є лідерами щодо отриманих від НСЗУ коштів за надання медичної допомоги хворим допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на ньогo. Івано-Франківщина отримала понад 278 млн грн, Львівщина – пон ад 269 млн грн.   Найбільша кількість лікарень, які надають медичну допомогу при гострому мозковому інсульті, розташовано на Івано-Франківщині - 14, вони вже отримали фінансування на загальну суму - 21,7 млн грн. Також Львівщина є лідером серед цих регіонів (і на четвертому місці серед областей країни) за веденням електронних медичних записів в ЕСОЗ загалом створено понад 2,69 млн е-медзаписів, а також за кількістю створено е-направлень - майже 568 тисяч.  Аптечні заклади Львівщини, серед регіонів країни, отримали найбільше коштів у рамках програми реімбурсації “Доступні ліки” - понад 78,4 млн грн.

26 грудня 2019

Із квітня Національна служба здоров’я оплачуватиме послуги спеціалізованим закладам за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”, а субвенція на утримання медичних закладів не передбачена. Уже зараз фахівці запевняють, що деяким установам буде непросто конкурувати, тому варто подумати над тим, які послуги надавати та підготуватися до співпраці із НСЗУ.  На цьому сьогодні під час наради у департаменті охорони здоров’я наголосив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. «Конкуренція за пацієнта буде шалена. Кожен керівник медичного закладу має розуміти що і як йому робити. Департамент завжди готовий помогти, проконсультувати. У цьому процесі є чіткі дедлайни. Ті, хто буде готовий до змін і до роботи в нових умовах, ті будуть затребувані та конкурентоспроможні. Приємно відзначити, що за готовністю наших медичних закладів Львівщина посідає лідерські позиції», - зазначив Іван Собко. У межах наради за участі  керівників закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, порушили питання фінансування закладів після 1 квітня. «Переважна більшість установ по області уже включилася в процес перетворення у некомерційні підприємства, які зможуть підписати угоду зі службою здоров’я та фінансуватимуться із державного бюджету. Всі, хто має юридичні підстави бути перетвореним, повинні завершити цей процес. Це буде мінімальною умовою для отримання фінансування. Маємо спільно працювати над тим, щоб початок квітня не надійшов зненацька», - наголосив т.в.о. директора департаменту Андрій Васько. Під час наради також обговорили ситуацію із виплатою заробітної плати в галузі медицини. «Спільними зусиллями ми зменшили дефіцит по зарплаті до 18 млн грн, на початку року цей дефіцит був понад 200 млн грн. Є території, ефективність керівників яких, можна ставити у приклад. Вони скеровували згідно з бюджетним кодексом видатки на заробітну плату, а не на капітальні видатки. Однак є території, які фінансували медицину, освіту чи інші незахищені статі на власний розсуд, і це призвело до заборгованостей по зарплатах. З такими керівниками буде окрема розмова», - розповів Іван Собко. Заступник голови наголосив, що задля погашення заборгованостей із державного бюджету надійде субвенція у розмірі 2,3 млн грн, іншу частину дефіциту покриють із резервного фонду обласного бюджету. Упродовж наради також розглянули питання консультативно-екстреної допомоги, функціонування анатомічної служби, пріоритетні послуги, електронні торги та угоди на аутсорс в комунальних некомерційних підприємствах.

10 вересня 2019

8500 грн  за пологи, 19 500 грн за лікування одного інсульту, 15 800 грн за лікування інфаркту – саме стільки планує платити Національна служба здоров’я України медичним закладам за програмою медичних гарантій у 2020 році.  Для українців ці послуги будуть повністю безоплатними, адже вони вже заплатили за них зі своїх податків. Про це під час прес-конференції у Львові повідомив Голова НСЗУ Олег Петренко. Програма медичних гарантій або гарантований пакет медичних послуг стартує вже у 2020 році. До програми медичних гарантій увійдуть послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної медичної допомоги та реабілітації. За словами глави  НСЗУ Олега Петренка, чіткий перелік безоплатних за українців медичних послуг буде відомо після затвердження Державного бюджету на 2020 рік. Головним фокусом Програми будуть медичні послуги, пов’язані з лікуванням гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомога в пологах і неонатальна допомога, ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань. Саме за ці послуги НСЗУ буде сплачувати медичним закладам за пріоритетним тарифом, який дозволить пацієнтам отримувати ці послуги безоплатно та відповідної якості. Аби укласти договір з НСЗУ, закладам потрібно буде стати комунальними некомерційним підприємствами, мати чинну ліцензію,  комп’ютери, щоб підключитися до електронної системи охорони здоров’я, необхідне обладнання та персонал. Для укладання договору на надання пріоритетних послуг заклад повинен відповідати вимогам, визначеним НСЗУ.  «Національна служба здоров’я працює в інтересах пацієнта. Сьогодні безоплатний перелік послуг доступний на первинці. Далі – буде розширюватися на інші рівні медичної допомоги. Пацієнт користується, НСЗУ платить. Якщо заклад уклав договір з НСЗУ на надання пріоритетних послуг і отримує оплату за цим договором, ніхто в цьому закладі не може вимагати у пацієнта гроші за це. Якщо ж таке відбувається, пацієнт може звернутися у контакт-центр НСЗУ за коротким номером 16 - 77. Ми вивчимо випадок і за необхідності будемо вживати відповідних заходів. Ми маємо право призупинити оплати і навіть розірвати договір. І я б не рекомендував закладам так ризикувати», - зазначив Олег Петренко. Послуги спеціалізованої медичної допомоги за програмою медичних гарантій можна буде  отримати безоплатно тільки за направленням лікаря первинки або лікуючого лікаря. Але є винятки: без направлення спеціалізовану медичну допомогу відповідно до медичних показань можна буде отримати безоплатно пацієнтам, які звернулися до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога. Також без направлення безоплатно надається медична допомога при невідкладному стані. Як зазначила директорка Західного департаменту НСЗУ Мар’яна Возниця, Львівська область в лідерах за рівнем автономізації медичних закладів. «Західний регіон завжди перебував на першій лінії трансформації системи охорони здоров’я. Львівська область є на 3-му місці серед усіх областей України за розміром виплат від НСЗУ. Лише за 8 місяців 2019 року законтрактовані медзаклади Львівщини отримали понад 754 млн грн. У Львівській області договір з НСЗУ має найбільша кількість медзакладів в Україні – 114. Також тут за контрактом з НСЗУ працює найбільша кількість ФОПів – 21. Висока зацікавленість у співпраці з державою серед лікарів-ФОП Закарпаття – 17. Це означає, що у пацієнта з’являється ще більше варіантів для вибору - в якому закладі обрати свого лікаря. Трансформація триває. Отже, заклади області активно готуються до роботи в нових умовах. Як директор Західного департаменту НСЗУ, я буду всіляко сприяти цьому процесу, щоб пакет безоплатних послуг, які держава гарантує пацієнту, могли отримати і люди в західному регіоні» - зазначила Мар'яна Возниця. 

10 вересня 2019

Сьогодні, 10 вересня, голова Львівської облдержадміністрації Маркіян Мальський та голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин зустрілись із представниками Національної служби здоров’я України. У межах зустрічі голова НСЗУ Олег Петренко зазначив, що із 9 вересня Західний департамент Національної служби охорони здоров’я очолила Мар'яна Возниця, яка з 2016 року керувала львівським «Охматдитом». Департамент опікуватиметься роботою аптечних та медичних закладів, які вже уклали та будуть укладати договори з НСЗУ у 8 областях: Львівській, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій та Закарпатській. Також він проінформував, що з 1 січня 2020 року стартує наступний етап реформування системи фінансування охорони здоров’я.  Відтак, з 1 квітня  медичні заклади, які надають спеціалізовану медичну допомогу перейдуть на нову модель фінансування - за договором з Національною службою здоров’я. За підсумками, присутні обговорили першочергові кроки щодо залучення закладів охорони здоров’я до процесу автономізації з подальшою комп’ютеризацією медзакладів.