З нагоди Дня Незалежності молодих вчителів відзначать преміями

19 квітня 2022

Тогорічний конкурс обласної премії для молодих науковців стартував на початку вересня, на розгляд комісії надійшло 310 заявок. За результатами конкурсного відбору свої заслужені нагороди отримало 183 науковця. Для заохочення у дітей та громадськості загалом інтересу до науки, у департаменті освіти і науки Львівської ОВА запишуть серію роликів про лауреатів премії, де науковці розкажуть, як починали свій шлях, як давно мріяли присвятити своє життя науці, про свої цілі у науковій діяльності. Перший ролик із серії уже опублікували. У його записі взяли участь: Сеньків Юлія Василівна - кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник, Інститут біології клітини НАН України; Івасечко Ірина Ігорівна - аспірантка, Інститут біології клітини НАН України; Конечний Юліан Тарасович - асистент, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; Юшин Ігор Михайлович - аспірант, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; Фінюк Наталія Степанівна - кандидат біологічних наук, науковий співробітник, Інститут біології клітини НАН України; Лозинський Андрій Володимирович - доцент кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії, кандидат фармацевтичних наук, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; Юшин Ігор Михайлович - аспірант, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Докладно про премію за покликанням: https://bit.ly/3on7L4u Нагадаємо, 5 квітня у Львові відкрили Музей науки та інновацій, де відвідувачі мають можливість вивчати експонати, випробовувати, досліджувати, а не просто споглядати. До кінця воєнних дій відвідування музею безкоштовне. Детальніше – тут.  

8 лютого 2022

Після реорганізації методичних кабінетів, відповідальність за створення центрів професійного розвитку педагогічних працівників перейшла на органи місцевого самоврядування. Відтак, згідно із законом «Про повну загальну середню освіту» подбати про створення таких центрів мали територіальні громади. Однак не кожна «молода» громада може собі дозволити закласти у бюджет фінансування центрів професійного розвитку. Зараз на Львівщині працює менш як п'ятнадцять таких центрів, а отже педагоги більшості громад мають менше можливостей для професійного зростання. Проаналізувавши реальний стан речей, у департаменті освіти ухвалили рішення створити тренінгові центри як альтернативу центрам професійного розвитку. ⠀ «У Програмі розвитку освіти Львівщини закладено кошти на проєкт «Освітній Еверест», який успішно стартував минулого року. Торік вдалось створити сім таких центрів. Вони працюватимуть на базі наших опорних шкіл. Громадам варто відповідально ставитись до професійного зростання вчителів, адже це напряму пов’язано із якістю освіти», - розповів директор департаменту освіти і науки Олег Паска. ⠀ До проєкту залучено 7 опорних шкіл із Козівської (Козівська), Жовтанецької (Жовтанецька), Перемишлянської (Перемишлянська №1), Боринської (Нижньояблунська), Старосамбірської (Старосамбірська №1), Золочівської (Золочівська №1), Добросинсько-Магерівської (Магерівська) територіальних громад. ⠀ Навчання в межах проєкту пройшли семеро представників від кожної школи, серед яких директори, їх заступники та вчителі різних предметів. Тепер вони навчають інноваційних методів роботи своїх колег. ⠀ «У кожній школі є вчителі, які прагнуть розвиватись та застосовувати на уроках нові вміння. Після усіх модулів, які ми пройшли, зараз передаємо знання іншим вчителям, яких у нашій школі понад сім десятків. Свій проєкт навчання ми розбили по кафедрах, проводимо їх малими групами, так, щоб охопити всі ланки та зробити його ефективним. Плануємо також залучати до такого навчання педагогів інших шкіл, які уже також зацікавились такою можливістю та виявляють бажання приєднатись до тренінгів», - поділилась враженнями заступник директора з виховної роботи Старосамбірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені Героя України Богдана Сольчаника Любов Олійник. ⠀ На думку директорки «Магерівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів» Ірини Ролько створення тренінгових центрів на базі шкіл оптимізує та пришвидшує процес навчання педагогів, а це своє чергою допомагає оперативно поширювати новий досвід серед колективу. ⠀ «Коли такий осередок є в громаді, навчання відбувається легше і швидше, ми можемо мати доступ до інформації та різних тренінгів, не виїжджаючи із громади. Організаційно це простіше і динамічніше. Після участі у проєкті «Освітній Еверест», ми створили свій підпроєкт, в межах якого навчаємо наших педагогів. Цей перший рік «Освітнього Евересту» був не просто майданчиком вражень, він став справді потрібний, адже дозволив почати роботу над своєрідною накопичувальною базою і застосуванням її на практиці», - поділилась враженнями Ірина Ролько. ⠀ На проєкт у 2021 році скерували з обласного бюджету 100 тисяч гривень. Цього року для реалізації «Освітнього Евересту» заклали удвічі більше коштів, адже до проєкту долучаться нові заклади освіти. ⠀ «Такі проєкти, які стосуються розвитку професійності вчителів, мають позитивний результат і потребують продовження. Тому у 2022 році ця робота триватиме. Маємо у планах створити впродовж цього року ще сім таких тренінгових центрів перш за все у тих громадах, де нема центрів професійного розвитку. Окрім того, буде супровід і тих, хто брав участь в проєкті у 2021-му. Нові учасники навчатимуться нового, а попередні удосконалюватимуть усе те, що здобули торік», - розповіла керівник проєкту Ірина Сислюк. ⠀ З кожним роком подібних тренінгових центрів ставатиме більше. До 2025 року в області має з’явитись 35 таких центрів. Це дозволить охопити навчанням педагогів більшості територіальних громад.

7 лютого 2022

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені А. Ф. Шекери у 2022 році. Премія присуджується балетмейстерам за видатні досягнення у сфері хореографічного мистецтва – постановки, що мають сценічне втілення на професійній сцені. Премія присуджується громадянам України на конкурсних засадах. Щороку присуджується лише одна премія у розмірі 20 тис грн. На здобуття премії висувається завершена постановка або сукупність постановок, прем’єри яких відбулися упродовж останніх трьох років, але не пізніше, ніж за місяць до їх висування на здобуття премії. На здобуття премії не висуваються постановки, які вже були відзначені іншими преміями, державними нагородами. Премія не присуджується повторно. Премія не присуджується посмертно. Пропозиції щодо кандидатів на здобуття премії вносяться закладами культури усіх форм власності, які здійснюють професійну діяльність у галузі хореографічного мистецтва, Національною хореографічною спілкою України, Національною академією мистецтв України, іншими творчими спілками, а також громадськими об’єднаннями, які діють у галузі професійного хореографічного мистецтва, закладами вищої освіти мистецького спрямування (далі – суб’єкти подання). Достовірність наданої інформації забезпечують керівники суб’єктів подання, що подали пропозиції щодо претендента (претендентів) на здобуття премії, а також самі претенденти. На здобуття премії до 01 квітня 2022 року до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001) подаються: клопотання про присудження премії за підписом керівника установи, підприємства, організації, що висувають кандидата; письмова згода кандидата на висунення його на здобуття премії та згода на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; автобіографія кандидата, що містить прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв’язку; творча характеристика кандидата за підписом керівника установи, підприємства, організації, що висувають кандидата; копія документа, що посвідчує особу кандидата; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); цифрові відеозаписи творів (файли у форматі .MOV, .MPEG, .MP4, .AVI, .WMV), що висуваються на здобуття премії, супутні фотографії (файли у форматі .jpg, .jpeg, .tif, .tiff, .png), друкована продукція; копії (фотокопії) публікацій відгуків у засобах масової інформації щодо постановки (сукупності постановок), висунутої на здобуття премії (за наявності). У разі невідповідності поданих документів вищезазначеним вимогам, а також якщо їх подано після 01 квітня 2022 року, такі документи розгляду не підлягають та повертаються із зазначенням причини повернення. У разі усунення недоліків документи може бути подано до Держмистецтв повторно до 01 квітня 2022 року.  Контактна особа: Гліб Генсіцький, g.gensitskyi@arts.org.ua; тел.:(044) 202-13-90. Положення про премію імені А. Ф. Шекери 

29 січня 2022

У День пам'яті Героїв Крут Президент Володимир Зеленський відвідав Київський військовий ліцей імені Івана Богуна та зустрівся з курсантами й ліцеїстами військових навчальних закладів України. Як зазначив Президент, з поточного року, щорічно в цей день найкращих курсантів відзначатимуть грошовою премією від Президента України. За словами Глави держави, понад століття Герої Крут слугують прикладом та разом із сучасними захисниками й захисницями України надихають наступні покоління українських воїнів. «104 роки тому на нашій землі, на Чернігівщині, стався бій, що увійшов в історію нашої держави як великий символ героїзму, відваги та незламності в боротьбі за вільну та незалежну Україну. Як подвиг зовсім юних, ще недосвідчених і не до кінця підготовлених курсантів, студентів, гімназистів, які попри все це стали на захист України та ціною власного життя зупинили противника, в рази більшого за чисельністю та озброєнням», – розповів Президент. "І сьогодні деякі з вас стануть першими, хто отримає цю премію. Я впевнений, що ви точно готові в майбутньому боронити Україну, і точно не заради грошей. Але ви маєте знати: ваша держава вас цінує», – додав Володимир Зеленський. Президент вручив першим курсантам і ліцеїстам сертифікати на грошову премію та цінні подарунки за успіхи у навчанні. Глава держави зауважив, що розмір премії встановили такий, щоб її вистачило, зокрема, на подарунки рідним, близьким, командирам та бойовим побратимам.

24 січня 2022

20 січня відбулось засідання Комітету з присудження премії імені відомого українського композитора Бориса Лятошинського. Члени Комітету серед поданих заявок шляхом відкритого рейтингового голосування цьогорічним лауреатом премії визначили Михайла Шведа. Композитора обрали завдяки творчим досягненням упродовж останніх п’яти років, зокрема, за твори: «Відзвуки» для трьох перкусійників; «Блазні» для двох скрипок; «Псалом № 137» для бас-баритона та ансамблю; «Паралелі» для струнних. «Творчими здобутками Михайла Шведа пишається сьогодні уся Львівщина! Тішуся, що Комітет з присудження премії імені Бориса Лятошинського гідно оцінив творчість нашого земляка. Бажаю лауреату невичерпного натхнення і нових звершень», – зазначила директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк. Михайло Швед – заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки композиторів України, лауреат премії імені М. Леонтовича та премії імені Л. Ревуцького, заступник генерального директора-художнього керівника з міжнародних зв’язків та творчих питань Львівського Національного Академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Його твори уже широко знані у світі, оскільки неодноразово виконувались у Польщі, Австрії, Німеччині, Швейцарії, Канаді, Азербайджані та інших країнах. Серед виконавців: симфонічні оркестри Львівської та Чернівецької філармоній, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», камерний оркестр «Leopolis» та «Perpetuum mobile», камерні хори «Gloria», «Credo» тощо. Також члени Комітету окремо відзначили високий рівень робіт львівського  композитора Остапа Мануляка, який, до слова, став лауреатом Обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури у 2021 році. Нагадаємо, що одну премію ім. Бориса Лятошинського присуджують щороку у розмірі 20 тис грн професійним композиторам за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості.

1 січня 2022

Сьогодні дипломами відзначили лауреатів премії імені ідеолога українського націоналізму, провідника ОУН, борця за волю України Степана Бандери. Окрім того, лауреати отримують грошові винагороди. Дипломи вручили заступник голови Львівської ОДА Іван Собко та заступник голови Львівської облради Євгеній Гірник під час урочистих заходів з нагоди 113-ї річниці з дня народження одного з найвідоміших українських політичних діячів. Премію присуджують в галузі національного державотворення за вагомий внесок у розбудову національної української держави, доленосні громадсько-політичні рішення та науково-теоретичні напрацювання в царині державотворення. Заснували премію у 2012 році. Її присуджують у трьох номінаціях — «Політична діяльність», «Науково-навчальна національна державотворча діяльність» та «Громадська діяльність». Нагадаємо, до цього року розмір грошової винагороди на одну номінацію становив 20 тисяч гривень, а вже з наступного року його  збільшать удвічі. У 2021 році лауреатами премії стали: у номінації «Громадська діяльність» - Уляна Кульчицька - заступниця першого проректора Українського католицького університету, пластунка-сеньйорка, голова Станичної пластової ради у станиці Львів, членкиня Наглядової ради при Львівській освітній фундації; також у номінації «Громадська діяльність» - комунальний заклад Сколівської міської ради «Історико-краєзнавчий музей Сколівщина»; у номінації «Політична діяльність» - Олег Кристиняк - письменник, автор історичних романів, волонтер; у номінації «Науково-навчальна національна державотворча діяльність» - отець Михайло Греділь - парох храму Благовіщення Пресвятої Богородиці, Військовий капелан, засновник та голова громадської організації «Апостольська Чота», режисер фільму «Незламні».

30 грудня 2021

На Львівщині завершилась поставка нових ноутбуків у громади. Понад чотири сотні шкіл у 58 громадах області із нового навчального семестру зможуть використовувати техніку для організації навчального процесу, в тому числі при переході на дистанційну форму. Усі ноутбуки - сучасні, з камерою, потужним процесором та можливістю під’єднання до інтернету. Середня вартість одного ноутбука – 17 100 грн. Загальна сума закупівлі становить 69 млн 118 тис грн, за результатами торгів утворився невикористаний залишок в сумі 11 млн 895 тис грн. Загалом департамент освіти і науки Львівської ОДА закупив 4042 ноутбуки Аcer TravelMate TMP214-53. Відтак, вдалось забезпечити 100% потреби в закладах першої черги (з кількістю здобувачів освіти не менш як 250 осіб)  і майже 91% потреби в закладах другої  черги (з кількістю здобувачів освіти не менш як 100 осіб). Найбільше комп’ютерів отримали школи Львова, Дрогобича, Яворова та Боринської територіальної громади. Ініціатива впроваджена в межах Національного проєкту «Ноутбук кожному вчителю», який реалізовують Міністерство освіти і науки України та Міністерство цифрової трансформації України. Закупівля відбулась на умовах співфінансування.

22 грудня 2021

У дзеркальній залі Львівського національного театру опери та балету відбулося урочисте вручення Обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури.  Обласна премія є найбільш престижною творчою відзнакою у Львівській області, а її вручення відбувається щорічно з 2002 року. Загальний призовий фонд премії становить 400 тис грн, який розприділяють у різних номінаціях. Цьогоріч лауреатами премії стали 16 осіб у 14-ти номінаціях. Розмір грошової премії на кожну номінацію становить 28,5 тис грн. До вручення нагород лауреатам долучилася керівник апарату Львівської обласної державної адміністрації Ірина Шурпяк. ‘Я хочу подякувати вам за те, що ви творите і не поринаєте в щоденну рутину та бережете душу нашого краю. Переконана, що за вашим успіхом і здобутками стоїть важка щоденна праця і ця сьогоднішня подія – це доказ того, що талант і працелюбність долають усі перешкоди’, - сказала Ірина Шурпяк. Від імені департаменту з питань культури, національностей та релігій у заході взяла учаснть директорка департаменту Ірина Гаврилюк та заступниця директора департаменту Тетяна Плугатор. З повним переліком усіх переможців можна ознайомитися тут. Довідково: На здобуття премії представляються нові оригінальні твори і роботи, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше як за півроку до їх висунення на номінування. Твори та роботи на здобуття премії представляють установи та організації  культури і мистецтва не більше одного подання в окремій номінації. Премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя. 

1 грудня 2021

Цього дня, 1 грудня, 30 років тому відбувся Всеукраїнський референдум, на якому український народ більшістю голосів підтримав Акт проголошення незалежності України. «Саме в цей день, 1 грудня, понад 90% українців від Галичини до Донбасу вирішили покласти край пануванню радянської імперії на теренах рідної землі. Відтоді почалася нова історія незалежної демократичної України. За 30 років ми довели, що цей вибір був, є і буде єдино правильним для України. Вже восьмий рік ми гідно протистоїмо ворогу та відстоюємо свою незалежність. Наші захисники та захисниці мужньо боронять кордони нашої держави. Обов’язком кожного з нас сьогодні є знати та шанувати героїчне минуле свого народу, і своїми вчинками та діями, як і 30 років тому, утверджувати національну єдність для щасливого майбутнього нашої держави. Перемога буде за нами! Слава Україні!», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Нагадаємо, Всеукраїнський референдум відбувся 1 грудня 1991 року. Бюлетень референдуму містив текст Акту проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року. На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» з двома варіантами відповіді «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую» – 90,32% українського народу виявили бажання жити в незалежній державі. Участь в голосуванні взяли 31 891 742 особи – це 84,18% населення України. Лише після цього, 2 грудня Україну почали визнавати Канада і Польща, 3-го – Угорщина, 4-го – Латвія і Литва, 5-го – Російська Федерація, Аргентина, Болгарія та інші країни світу. А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР.

21 жовтня 2021

2, 1 млн грн освітньої субвенції з державного бюджету планують скерувати на виплату заробітної плати вчителям навчально-реабілітаційних центрів та спецшкіл. Таке рішення прийняли сьогодні члени комісії Львівської облради з питань освіти, науки та інновацій.   «На сьогоднішній день дефіцит коштів на заробітну плату вчителям складає майже 15 млн грн. 2,1 млн грн, які зараз планують скерувати на виплату зарплат, надійшли до обласного бюджету ще на початку року, і спершу їх планували використати для створення інноваційних центрів профтехосвіти. Проте, маючи незакритий дефіцит по зарплаті, перш за все, ставимо собі за мету до кінця року забезпечити фінансовим ресурсом вчителів», - розповів профільний заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко. «Таким чином на реалізацію обласної програми з розвитку освіти в цьому році передбачено 30, 3 млн грн. Проте, з впевненістю можемо сказати, що програма буде виконана на більше ніж 90%, тому що проведення частини основних заходів заплановано на листопад (зокрема, преміювання молодих спеціалістів та науковців)», - додав Іван Собко. Також на засіданні комісії обговорили проєкт Бюджетного регламенту Львівської обласної ради – документу, який передбачає комунікацію та співпрацю Львівської облради та Львівської ОДА щодо використання коштів обласного бюджету. Проєкт подали до розгляду члени обласної комісії з питань бюджету. Комісія освіти документ не підтримала. Як пояснив директор департаменту фінансів Львівської ОДА Олег Демків, проєкт бюджетного регламенту в значній мірі дублює норми Бюджетного кодексу, постанов Кабміну, внутрішніх документів Держказначейства, Мінфінансів, та повноваження, які належить цим структурам. «Згідно з відповідним наказом Міністерства фінансів «Про методичні рекомендації щодо затвердження бюджетного регламенту», бюджетний регламент рекомендують затверджувати місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам місцевої ради, а не обласним радам. Окрім того, Львівською облдержадміністрацією затверджено бюджетний календар, на підставі якого здійснюється співпраця між ЛОР і ЛОДА, в разі необхідності в цей документ можна внести зміни», - зазначив Олег Демків. «Обласна рада, як орган, якому властиві представницькі функції, не повинна присвоювати повноваження органу виконавчої влади, яким є обласна адміністрація. Використання державних субвенцій і коштів обласного бюджету покладається на обласну державну адміністрацію. У свою чергу обласна адміністрація завжди звітує перед облрадою за використання бюджетних коштів. Ми б не хотіли, щоб обласна рада приймала рішення, які суперечать Бюджетному кодексу і звужують можливості і повноваження адміністрації», - зазначив Іван Собко.  

24 вересня 2021

24 вересня Верховна Рада України прийняла зміни до Закону України "Про державні інагороди". Вони передбачають заснування Державної премії України імені Мирослава Скорика у галузі музичного мистецтва. "За" проголосували 306 народних депутатів України. Премію планують вручати за впровадження новітніх непересічних практик у композиторській, виконавській, музикознавчій, музично-організаційній, освітній діяльності у сферах академічної, фольклорної та популярної музики. Розмір щорічної премії пропонується визначати за аналогією з Національною премією України імені Тараса Шевченка та Державною премією України імені Олександра Довженка. Їх розмір в останні роки становив 200 тисяч гривень. Заснування Державної премії імені Мирослава Скорика сприятиме визнанню досягнень вітчизняних та зарубіжних митців за їх внесок у розвиток та популяризацію музичного мистецтва України, а також увічнить пам’ять видатного українського композитора.   Довідково Мирослав Скорик - один з найяскравіших представників покоління композиторів ХХ-ХХІ ст. в Україні. Автор музики до понад 40 художніх фільмів, серед них "Тіні забутих предків". Його музика, поєднуючи в собі яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку, увійшла до репертуару багатьох українських та зарубіжних виконавців і колективів. Використання фольклорних мотивів у поєднанні з неокласикою й авангардними рішеннями принесли М.Скорику світове визнання.

15 вересня 2021

Сьогодні стартувало онлайн-голосування на сайті проєкту «30 знакових книжок нашої Незалежності». Кожен українець може взяти участь у формуванні визначного списку до 15 жовтня цього року. Для цього потрібно обрати одну чи одразу 30 книжок зі 100 запропонованих на сайті. Книжки, які отримають найбільшу кількість голосів, сформують ТОП-30. «30 знакових книжок нашої Незалежності» дозволить зібрати ті історії, що фактично і є віддзеркаленням нашої незалежності. Це люди, події та переломні моменти, які мали безпосередній вплив на боротьбу за свободу і гучно заявили про Україну світові. Наша література сильна та самобутня. Як класична, так і сучасна, з новими формами та рішеннями, і з наслідуванням кращих традицій геніїв пера минулого. Впевнений, топ-30 книг, за які проголосують українці, буде дійсно виключним», ‒ зауважив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України. Довгий список ТОП-100 знакових книжок було сформовано ще влітку. Над ним працювало широке коло консультантів, а також група експертів: літературознавців, менеджерів літературних проєктів, письменників, перекладачів. Це книги, що викликали суспільний резонанс, висвітлювали важливі історичні періоди чи події, сприяли розумінню історії України без цензури і фальшувань, повертали забутих чи силоміць вилучених із суспільного дискурсу персоналій, сприяли створенню національної ідентичності і становленню Незалежності нашої держави. Цей проєкт Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут книги започаткували з нагоди відзначення тридцятиріччя Незалежності України. Він покликаний створити унікальний перелік видань, що вплинули на формування та розвиток країни, її громадян, іміджу держави. «Цим проєктом ми прагнемо нагадати про визначні книжки й про важливість читання як складової націєтворення. За тридцять років Незалежності українське книговидання зі справи пасіонаріїв перетворилось на цілком самостійну галузь. Наш проєкт ‒ це і можливість нагадати про тих, хто робив українську книжку видимою й самостійною, якісною й по-справжньому важливою. Сподіваємось, що якомога широка аудиторія українців долучиться до голосування, щоб разом ми обрали знакові книжки й оживили найвизначніші культурні надбання часів Незалежності», ‒ розповіла Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги.