У Львові освятили пам’ятник депортованим українцям з території Закерзоння у 1944-1951 роках

12 вересня 2021

У неділю, 12 вересня, відбулись заходи з нагоди 77-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках. Вшанували пам'ять примусово виселених українців на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку, що у Львові. Присутні виконали Державний гімн України, духовенство провело чин екуменічної панахиди. Опісля відбулось громадське віче.   Історична довідка: Закерзоння охоплює низку історичних регіонів України (Лемківщину, Бойківщину, Надсяння, Холмщину, Підляшшя), що більшою частиною опинилися за межами сучасної України. 26 липня 1944 року  між урядом СРСР та Польським комітетом національного визволення (ПКНВ) була підписана угода про польсько-радянський кордон. Договір не тільки передбачав врегулювання польсько-українського відтинку радянського державного кордону по «лінії Керзона», а й створив прецедент для «обміну населенням». Відповідно до угоди-«бартеру» українське населення, що проживало в межах повоєнної Польщі, підлягало виселенню в Україну в обмін на польське населення, яке переїжджало з України до Польщі. Добровільна евакуація згідно з Угодою повинна була розпочатися з 15 жовтня 1944 року і закінчитися до 1 лютого 1945 року. Насправді терміни евакуації українців продовжувались декілька разів аж до кінця червня 1946 року, а так звані зачистки тривали і у липні-серпні 1946 року. На першому етапі до кінця 1944 року всіма доступними методами українців змушували покидати рідну землю. В більшості виселення українців на цьому етапі проходило з Холмщини, де в 1943-1944 роках, особливо навесні 1944 року, прокотилися хвилі масових вбивств українців. Українців, які нізащо не погодилися «добровільно» залишати свої села, ще залишилося близько 140 тис. Та від 28 квітня до 31 липня 1947 року відбувалась сумнозвісна акція «Вісла», яка з метою асимілювати українців з поляками та навіки позбавити етнос самобутньої ідентичності розпорошила їх по західних і північних землях Польщі. Автором і виконавцем плану депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя у 1947р був генерал Стефан Моссор – командувач Операційної Групи «Вісла». Польське керівництво вмотивувало висилку помстою за вбивство заступника міністра національної оброни Польщі генерала Кароля Свєрчевського, як вважали, скоєного бійцями УПА. Остання корекція радянсько-польського міждержавного кордону відбулася у 1951р, коли внаслідок укладеного 15 лютого договору про обмін ділянками державних територій до Польщі відійшов Нижньо-Устрицький район (480 км. кв.) з багатими нафтовими покладами, а до СРСР – ділянка території в Люблінському воєводстві в трикутнику між річками Буг, Солокія та Хучва на південь від Грубешова та на схід від Томашува, де були поклади кам'яного вугілля Львівсько-Волинського басейну. Від вересня до кінця грудня 1945 року було депортовано 82470 українців, а на завершальному етапі у 1946 році аж 252422 українців. Всього ж на територію УРСР у 1944-1946 роках згідно з Підсумковим звітом було депортовано 482880 українців. Насправді депортованих було набагато більше. У результаті проведених заходів з розв'язання «українського питання» у Польщі на території Закерзоння практично не залишилось автохтонного українського населення. Поряд із поодинокими поселеннями українців, які повернулися після 1956р або яким вдалось уникнути депортацій, сьогодні тут проживають поляки, які поселились після виселення українців. Про українську присутність сьогодні нагадують хіба що пам'ятки матеріальної (церкви, цвинтарі, хрести, хати) та нематеріальної (пісні, звичаї) культури. Верховна Рада України 8 листопада 2018 року ухвалила Постанову «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців із Польщі у 1944-1951 роках» та на державному рівні встановила другу неділю вересня днем вшанування пам’яті примусово виселених українців із території Закерзоння.

14 жовтня 2020

З нагоди 130-річчя від дня народження Петра Франка та до Дня захисника України сьогодні, 14 жовтня, на площі Літературно-меморіального музею Івана Франка в Нагуєвичах, відкрили перший пам’ятник Петрові Франку. Петро Франко – наймолодший син Івана Франка, український педагог, письменник, науковець-хімік, учасник національно-визвольних змагань. Серед учасників відкриття голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Цьогоріч я мав приємність бути присутнім на багатьох заходах, присвячених Іванові Франку. Кожного разу, коли відвідую такі події – все більше і більше розумію, якою значущою є ця постать для української науки та літератури. А історію творення української нації без Івана Яковича уявити взагалі неможливо. Та сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати наймолодшого сина Івана Франка – Петра. Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки та музейної справи»,-  зазначив очільник області. Також Максим Козицький відзначив важливість роботи музею Франка у Львові, першим директором якого став Петро Франко та усіх, хто працює над розвитком установи.   «Цієї суботи я мав нагоду відвідати музей Івана Франка у Львові, який, завдяки активним зусиллям Петра Франка, 80 років тому відчинив свої двері для відвідувачів, а першим його директором став сам Петро Іванович. Перебуваючи тут, я відчуваю особливу атмосферу і те, з якою любов’ю і відданістю ви здійснюєте цю важливу місію – бережете пам’ять про славетний Франковий рід. Ми горді з того, яким є Дім Франка у Львові і Батьківська садиба Франка в Нагуєвичах сьогодні. Я щиро вдячний вам за вашу працю. Дякую ініціаторам та організаторам створення пам’ятника, скульптору за довершену роботу та усім, хто доклався до реалізації цього важливого проєкту», - наголосив очільник області. Автором пам’ятника Петру Франку у с. Нагуєвичі є скульптор Іван Мисакович -випускник Львівської національної академії мистецтв. Зазначимо, що в межах заходу відбувся концерт за участі студентсько-викладацького колективу Дрогобицького музичного коледжу імені В. Барвінського   Довідково: Петро Франко (28 червня 1890, с. Нагуєвичі - 28 червня 1941) – організатор "Пласту" у Львові, четар Українських Січових Стрільців та сотник Української Галицької Армії, видатний вчений-хімік та винахідник, професор, член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, відомий письменник та публіцист міжвоєнного часу, громадський діяч Галичини - народився в родині Івана та Ольги Франко, перший директор Львівського музею Івана Франка та автор ідеї створення першого заповідника в Нагуєвичах у 1940 р.  З початком радянсько-німецької війни у червні 1941 вивезений радянською владою зі Львова на схід. Розстріляний 28 червня 1941 року.                   

23 вересня 2020

До річниці смерті видатного композитора і музикознавця, Героя України Мирослава Скорика планують звести пам’ятник на місці його поховання. Проект, який ініціювала дружина композитора, проректор з питань науки Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, доктор мистецтвознавства, професор Адріана Скорик, підтримав голова Львівської ОДА Максим Козицький. Бюджетна комісія погодила виділення на спорудження монументу 700 тисяч гривень із обласного бюджету. Затвердили відповідне рішення депутати обласної ради учора під час чергової сесії. «Мирослав Скорик – один із тих Геніїв, які творили нашу історію. Львівщина пишається тим, що має такого уродженця, талант якого оцінили у  багатьох країнах світу. Для нього Львів завжди був особливим місцем, джерелом його натхнення. Гідне пошанування постаті нашого великого земляка – маленька лепта тої поваги, на яку він заслужив», - акцентував заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Окрім того, за ініціативи Адріани Скорик, колективу Львівської національної філармонії та Львівської облдержадміністрації, філармонії присвоять ім’я Мирослава Скорика. Відповідне рішення буде винесено на розгляд обласних обранців. До слова, під час цьогорічного відзначення Дня Незалежності Президент України Володимир Зеленський анонсував заснування державної премії імені Мирослава Скорика – за вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва.

15 вересня 2020

До 76 роковин інститути громадянського суспільства вшанували пам’ять примусово виселених українців із території «Закерзоння» В пам’ять про примусово виселених українців у 1944-1951 роках з території повоєнної Польщі, у неділю, 13 вересня 2020 року, в с. Луб’яне Миколаївського району громадська організація «Суспільно-культурне товариство «Устріки» за участі переселенських родини Львівщини, представників громадських організацій провели захід під назвою «Ватра пам’яті». Присутні взяли участь у спільній молитві, мали змогу послухали історію про початок депортації українців із Закерзоння. Також учасники мали можливість оглянули фотовиставку, присвячену примусовому переселенні українців з території повоєнної Польщі, світлини щодо діяльності товариства «Устріки» та запалити ватру. За інформацією департаменту внутрішньої та інформаційної політики облдержадміністрації проведення заходу «Ватра пам’яті» відбувалось в межах реалізації проєктів, які стали переможцями серед інститутів громадянського суспільства у 2020 році.

18 липня 2020

На запрошення архієпископа Мечислава Мокшицького сьогодні, 18 липня, до Львова прибув Папський елемозинарій (розподілювач милостині) Кардинал Конрад Краєвський, а також Заступник Голови Ради Міністрів, Міністр державних активів пан Яцек Сасін, Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцкі, Генеральний консул Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкєвіч. У межах свого візиту делегація спільно з заступником голови Львівської ОДА Юрієм Холодом відвідала Архикатедральний Собор Святого Юра, де для гостей організували екскурсію. Опісля, відбулось освячення площі під будову Дому для самотніх бездомних жінок Згромадження Сестер Альбертинок. Його зведуть на перехресті вулиць Пимоненка та Січинського, що у місті Львові. Аби віддати шану Героям Небесної Сотні, усі присутні поклали квіти до Меморіалу у центрі міста. Окрім того, у межах поїздки відбудеться освячення храму і Сімейного центру св. Йоана Павла ІІ, що у селі Сокільники. Зазначимо, що Римо-католицька парафія св. Йоана Павла ІІ була започаткована з 24-25 грудня 2011 року, у приміщеннях Українського Католицького Університету була звершена перша Літургія. Згодом відбулося освячення території в с. Сокільники під будівництво храму та каменю, який привезли із базиліки Святого Петра. У 2017 році на території зведення храму у с. Сокільниках освятили тимчасову каплицю, а згодом звели храм. Також збудували і Сімейний центр. Цим центром опікуватимуться Сестри Альбертинки РКЦ.

3 грудня 2019

2 грудня 2019 року молодь Львівщини з представниками суспільно-культурних товариств «Надсяння» та «Любачівщина» запалили свічки пам’яті на українських цвинтарях в Республіці Польща. Зокрема, представники Львівщини запалили лампадки та помолились біля дубового хреста, який встановлений у листопаді 2019 року, на місці зруйнованого пам’ятника, та могилах на українському цвинтарі у с. Верхрата. Опісля, в с. Заліська Воля, на меморіалі борцям за оборону рідної землі та українських могилах було запалено лампадки. Представник суспільно-культурного товариства Ярослав Данило розповів про історію села Заліська Воля та місцеве кладовище. У 1941 – 1950 рр. у цьому селі загинуло 153 особи. У тому числі 61 член УПА і 92 цивільні особи. Також, учасники відвідали кладовище в с. Грушовичі, де було зруйновано український пам’ятник воїнам УПА. Молодь Львівщини запалили лампадки до символічної могили УПА.

15 жовтня 2019

14 жовтня в с. Раденичі на Мостищині урочисто відкрили та освятили після проведення реконструкції символічну могилу Борцям за волю України. Реконструкцію меморіалу розпочали у травні 2018 року. Завдяки ініціативі небайдужих, а також фінансуванню з бюджету Мостиської ОТГ та підтримці меценатів встановлено новий мармуровий хрест і плиту з написом, проведено благоустрій прилеглої території.

10 вересня 2019

У понеділок, 9 вересня, багаточисельна делегація з Львівщини, а зокрема, представники суспільно-культурних товариств "Надсяння", "Лемківщина", "Холмщина", "Устрики", "Любачівщина", на чолі з головою Міжрегіонального Об'єднання "Закерзоння" Володимиром Середою, головою ЛРСКТ "Надсяння" Соломією Риботицькою, головою ЛОСКТ "Холмщина" Іриною Гринь, головою ЛСКТ "Любачівщина" Богданом Парадовським та головою Миколаївського СКТ "Устрики " Віктором Козоглодюком, взяла участь у вшануванні 75-ї річниці початку депортації українців 1944-1951 рр з території Закерзоння у м.Києві. Біля Пам'ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні відбулося "Віче пам'яті" та молебень. На Алеї Небесної Сотні Героїв Майдану священнослужителі провели панахиду та мітинг-реквієм з нагоди Дня Пам'яті українців - жертв примусового виселення у зв'язку 75-ми роковинами початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Також делегація взяла участь у Пам'ятній академії у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

9 березня 2019

Сьогодні, у 205 рік народження Тараса Шевченка, у Буську відбулись урочистості та офіційне відкриття пам'ятника Кобзарю. Участь у заході взяв заступник голови Львівської ОДА Роман Филипів. “Тарас Шевченко писав: “Нема на світі іншої країни, немає другого Дніпра, а ви претеся на чужину шукати доброго добра". Пророком та Мойсеєм може бути той, чиї слова будуть дороговказом через десятиліття, сотні та тисячі років. Слова, написані Шевченком у ХІХ столітті, є актуальні і сьогодні. Насправді немає в світі іншої країни, яка б виховала стільки героїв, починаючи з часів князівств і до сьогодні. Тарас Шевченко та його "Заповіт" – це те, з чого ми повинні черпати відповіді на запитання, які мучать кожного. Ми повинні пишатись своєю історією, культурою, мовою, які не мають аналогів у світі. Ми йдемо своїм шляхом і обов’язково переможемо”,   – зазначив Роман Филипів. Представники влади та громадськість вшанували пам'ять Кобзаря покладанням квітів до пам’ятника. Авторами пам’ятника  є скульптори брати Сухорські. Пам’ятник виготовлений за спеціальною технологією із бетонної основи на мідній чеканці у повний зріст людини.

25 лютого 2019

24 лютого у селі Вовчухи заклали капсулу на місці зведення монумента на честь Вовчухівської офензиви - наступальної операції, яку у лютому 1919 року здійснили бійці Української Галицької армії. Пам’ятний знак постане на території села, при в’їзді з міжнародної траси Львів-Шегині. Монумент планують збудувати вже цього року. На цей проект передбачили кошти з обласного бюджету. На урочистості з нагоди початку будівництва зібралася громада усього села. Символічну капсулу заклали голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, голова Городоцької райдержадміністрації Володимир Ременяк, голова районної ради Володимир Більовський. Перед присутніми також виступили директор меморіально-пошукового центру “Доля” Святослав Шеремета та голова Долинянської сільської ради Ірина Тирпак. Закладення пам’ятної капсули освятили місцеві священики - отець Степан Целень та отець Роман Федишин. На місці урочистостей присутні спільно помолилися та поклали квіти.

8 лютого 2019

Сьогодні, 8 лютого, на території навчально-тренувального відділу «Верещиця» відбулась Божественна літургія та чин освячення каплиці «Покрови Пресвятої Богородиці» Львівського державного університету внутрішніх справ. В урочистостях взяв участь голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. «Це дуже важливай, пам'ятний день. Відтепер завжди, коли неспокійно, ви маєте куди прийти, попросити в Бога поради, Божої ласки. Переконаний, ця капличка допомагатиме виховувати у майбутніх правоохоронців почуття відповідального служіння державі. Перед вами стоять непрості завдання - розпізнати тих, хто ганьбить нашу країну. Не давайте їм спуску. Стояти на боці закону - означає стояти на боці громади. За те, щоб ми жили чесно, вмирають наші захисники. Не дозвольте нікому зазіхати на вибір українського народу, який ми зробили ще під час Революції Гідності. Його ми маємо захистити», - наголосив очільник області.  У межах заходів присутні вшанували пам'ять правоохоронців, які загинули за Україну, поклавши квіти до Меморіалу пам’яті. Зазначимо, 14 жовтня 2016 року в НТВ «Верещиця» відбулася церемонії відкриття Меморіалу пам’яті правоохоронцям, які загинули за Україну, та закладання наріжного каменю під будівництво каплиці «Покрови Пресвятої Богородиці». Обряд освячення здійснювали Димитрій - Митрополит Львівський і Сокальський та Яків - архієпископ Дрогобицький і Самбірський.  Довідково. Навчально-тренувальний відділ «Верещиця» Львівського державного університету внутрішніх справ є Структурним підрозділом Львівського державного університету внутрішніх справ Львівської області, де загартовуються, навчаються, несуть службу курсанти перших курсів факультетів Інституту з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції, а також здійснюється первинна професійна підготовка поліцейських з ГУНП областей Західного регіону України (Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Івано-Франківська, Чернівецька, Рівненська) з підготовки працівників патрульної поліції, кримінальної поліції, підрозділів слідства, превентивної діяльності. Всього за період з 2016 року на базі НТВ ЛьвДУВС пройшли первинну професійну підготовку 1259 поліцейських. Освітній процес забезпечується науково-педагогічними працівниками ЛьвДУВС на базі НТВ, де розміщено 20 навчальних аудиторій та 2 лекційних зала, 2 житлових будівлі (гуртожитки), їдальня, стрілецький тир, криміналістичний полігон, спортивний комплекс, всі вище зазначені будівлі та земельна ділянка знаходяться на балансі ЛьвДУВС. Окрім того, для забезпечення навчання поліцейських є можливість використовувати матеріальну базу 3 навчальних корпусів ЛьвДУВС розташованих у м. Львові.

5 грудня 2018

Днями молодіжна громадська організація «Вирій» здійснила мандрівку «Місцями пам`яті Закерзоння». Під час заходу вшанували пам`ять борців за волю України та мирного українського населення, яке трагічно загинуло впродовж 1945-1947 рр. на теренах Закерзоння.  В селі Лази, біля Ярослава оглянули місце де стояла церква св. Миколая (розібрана в кінці 1950-их рр.) та цвинтар, на якому вшанували пам’ять жертв операції «Вісла»,  табору в Явожні та добровольців, які загинули у лавах УПА та відділах самооборони. Молодь відвідала село Сурохів, в якому оглянула греко-католицьку церкву святої Параскеви, збудовану за проектом професора Олександра Лушпинського в стилі українського модерну. У селі Цетуля вшанували пам’ять членів українського підпілля, зокрема вояків УПА. На місцевому цвинтарі села Молодич вшанували пам’ять, поклали квіти та запалили свічки біля пам’ятника «Воякам УПА, полеглим у 1945–1957 рр» та «Молодицьким парафіянам, що трагічно загинули у 1945–1947 рр». Учасники оглянули  інтер’єри  та екстер’єри церкви св. Димитрія з мурованою дзвіницею в Старому Дикові. Саме в цій церкві у 2007 році проходили зйомки фільму «Катинь». На парафіяльному цвинтарі села Жапалів помолилися за померлих та поклали квіти до  могили провідника ОУН, кущового самооборонного куща села Суха Воля і ближчої округи – Івана Козелка. Окрім того, члени делегації взяли участь в літургії в греко-католицькому храмі Преображення Господнього в місті Ярослав. Після літургії делегація поспілкувалася з парохом Христофором Блажиєвським, який розповів про історію храму та чудотворну ікону Милосердя Двері, яка знаходиться в храмі. Після літургії делегація із Львівщини попрямувала до Верхрати, Монастиря та Вербиці де вшанувала пам`ять борців за волю України. Вже в сутінках учасники делегації буквально відшукали місце, де була криївка крайового провідника Західних Окраїн Українських Земель (Закерзоння) Ярослава Старуха. На місці криївки ще у 2012 році був пам'ятний хрест з табличкою. Станом на сьогодні хреста вже немає.