Питання безпеки на Львівщині – у центрі зустрічі Олега Синютки та Фредріка Весслау
4 липня 2018р, Новини. Департамент міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва, Прес-служба ОДА
Cьогодні голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся із заступником голови Консультативної місії Європейського Союзу в Україні Фредріком Весслау.
Очільник області відзначив вагомий внесок Консультативної Місії ЄС у послідовному реформуванні сектору цивільної безпеки України, практичну підтримку заходів з реформування згідно зі стандартами ЄС.
“Окрім військової агресії зі сторони Росії є інформаційна війна, ми воюємо також за цінності, тому ваша підтримка і досвід є важливими для нас. Ми свідомі, що переможемо не силою зброї, а реформами і підвищенням рівня життя. Не сумнівайтесь, що стандарти українського суспільства відповідають європейським”, - зазначив Олег Синютка.
Під час зустрічі порушили питання роботи Координаційної ради безпеки у Львівській області.
“Для ЄС Україна є одним з найважливіших пріоритетів у планах реформування. Львівщина для нас теж важлива область, тут бачимо потенціал і прогрес. Ми хочемо будувати відносини на засадах партнерства. Ми зацікавлені у підтримці роботи Координаційної ради безпеки, це важливий інструмент для подальшого розвитку країни і залучення громадянського суспільства, бо коли йде реформування, підтримка громади є важливою. Наша місія - наблизити Україну до ЄС”, - зазначив Фредрік Весслау.
Олег Синютка наголосив на скоординованій роботі різних структур, що відповідають за безпеку та налагодженій чіткій координації дій всередині самих структур.
“Мені б хотілось, щоб на кожному засіданні Координаційної ради впроваджували конкретні дії для втілення реформ у суспільстві. Якщо ви нам сприятимете у цьому, то перемога буде швидшою”, - зазначив голова Львівської ОДА.
Новини за темою
Львівська ОВА спільно з рідними захисників Маріуполя звертатимуться до різних інституцій щодо евакуації полку «Азов» та цивільних
7 травня 2022
Напередодні, 6 травня, заступник начальника Львівської ОВА Віталій Загайний зустрівся із родинами воїнів полку «Азов», які героїчно обороняють Маріуполь. Рідні захисників та люди, які евакуювалися з Маріуполя, подякували Львівщині за людяний прийом та забезпечення необхідним, а також розповіли про те, до чого хочуть привернути увагу всього світу. «Я звертаюсь від імені усіх дружин, матерів і хочу, щоб нас почув увесь світ. Хлопці перебувають у критичній ситуації тривалий час. Ми дуже хочемо, щоб наших рідних забрали звідти, нам не потрібні герої посмертно, ми їх чекаємо вдома живими. Наші хлопці насправді дуже сильні, ніколи не скаржились, але зараз ми бачимо, що вже медики кричать, про те що їх треба рятувати. Уся світова спільнота має відреагувати і знайти спосіб визволення воїнів. Ми звертаємось публічно у соцмережах, скеровуємо листи. Ми дуже чекаємо наших чоловіків вдома живими». – Розповіла Вероніка, дружина військового полку «Азов». Рідні наголошують, що у цивілізованому світі неприпустимо, щоб не було навіть можливості належно попрощатись із загиблими Героями. Водночас, кажуть, що до останнього вірять, що представники влади як України, так і інших країн знайдуть потрібні рішення для визволення військових та цивільних. «Ми хочемо, щоб світові лідери, Верховний Головнокомандувач подбали про поранених, які помирають у тяжких муках через різного ступеня поранення. Щоб надали можливість забрати тіла полеглих воїнів, бо їхні рідні і ми, усі українці, хочемо поховати їх гідно і попрощатися. Просимо відреагувати на цю надзвичайну ситуацію, яка там відбувається, бо ворог не дотримується жодних правил ведення війни, законів і на очах усього світу вбиває там людей. Почуйте нас і врятуйте хлопців, які є в пеклі. А також врятуйте тих, хто у полоні, бо точного списку у нас немає, є хлопці, які не виходять на зв’язок». – Наголосила Соломія, дівчина військовослужбовця полку «Азов». Віталій Загайний зазначив, що питання визволення військових Маріуполя є на порядку денному центральної української влади. Зокрема, під час відеоконференції у британському інституті Chatham House Президент України Володимир Зеленський наголосив, що знищення українських військових і цивільних на території «Азовсталі» поставить крапку у мирних переговорах. «Якщо вони вб'ють людей, яких зараз гуманітарно можна обміняти, якщо це військові, або відпустити, якщо це цивільні, або допомогти пораненим, незалежно від того, військові це чи цивільні, то з ними немає про що говорити й на дипломатичному рівні», – наголосив Президент, пише BBC. Він також додав, що завдяки зусиллям України, Червоного Хреста й ООН уже вдалося знайти формат для евакуації мирних людей із заблокованого заводу «Азовсталь». «Чи цей план швидкий в реалізації, мені важко сказати, бо це війна, у якій ворог не розділяє правил, цінностей ведення війни, які визнаємо ми. Але коли ми бачимо, що на окремих ділянках фронту військові почали відтискати позиції ворога, це вселяє надію. Ми зі свого боку готові допомагати у прийнятті евакуйованих військових і цивільних людей, бо це все наші громадяни і кожне життя є безцінни». – Зазначив Віталій Загайний. За підсумками зустрічі присутні домовились, що Львівська ОВА спільно з рідними захисників Маріуполя публічно звернуться до різних інституцій, зокрема до Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Організації Об’єднаних Націй, щодо евакуації полку «Азов» та цивільних українців.
Очільник Львівщини зустрівся з тимчасовою повіреною у справах США в Україні
2 травня 2022
Сьогодні, 2 травня, начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зустрівся з тимчасовою повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін. Співробітники посольства США в Україні вперше за два місяці від початку повномасштабного вторгнення військ рф повернулися до Львова та готуються до відновлення роботи у Києві. Максим Козицький подякував за допомогу американській стороні. ''Надзвичайно вдячний за ту допомогу, яку надає ваша держава. Особлива подяка за військову допомогу, техніку та прийнятий закон про ленд-ліз. Зустріч міністрів оборони на військовій базі Раммштайн стала чітким меседжем, що усі європейські країни об'єдналися заради перемоги України'', - зазначив під час зустрічі очільник області. Крістіна Квін була приємно здивованою тими викликами, з якими впоралася Львівська область від початку широкомасштабної війни. ''Така кількість внутрішньо переміщених осіб та логістична координація гуманітарних вантажів створила значне навантаження на область, але лише спільною роботою влади та небайдужих волонтерів вам вдалося забезпечити усіх житлом, одягом та гарячою їжею. Сотні тисяч осіб, які втекли від війни, шукали прихисток, і ваша область надала цей прихисток усім, хто його потребував'', - зазначила повірена у справах США в Україні. Також Максим Козицький розповів про ті виклики, які приймає Львівська область зараз. Зокрема це паливна криза та значні черги на кордоні з польської сторони. ''Черги пов'язані з напливом авто, які хочуть ввезти на територію України громадяни допоки встановили нульове розмитнення. Що ж до пального, то після ракетної атаки на Кременчуцький нафтопереробний завод, який забезпечував 20% потреб українського ринку, обсяги пального зменшилися, тому зараз спостерігається нестача на паливних станціях. Ми намагаємося оперативно транспортувати бензин з Європи, але кількість бензовозів та цистерн для доставки паливних продуктів є недостатньою. Думаю, що впродовж 10 днів ця ситуація повинна покращитися'', - додав Максим Козицький. Своєю чергою Крістіна Квін запропонувала обговорити надання спеціалізованого обладнання для того, щоб прискорити процедуру огляду автомашин на кордоні, що повинно розвантажити пункти пропуску від скупчення великогабаритного та іншого транспорту.
«Львівщина лідирує у процесах переміщення підприємств, які переїжджають з епіцентрів бойових дій», – заступник міністра економіки України
29 квітня 2022
Значна частина релокованих підприємств мають проблему із обіговими коштами, збутом продукції, сировиною, набором кваліфікованого персоналу і відсутністю особистих контактів з представниками влади або певних ланок бізнесу Львівщини. Саме тому з метою узагальнення проблем, пошуку шляхів їхнього розв’язання та покращення організації співпраці з органами державної влади, а також налагодження комунікації між підприємствами сьогодні фахівці Львівської ОВА провели зустріч з представниками релокованого бізнесу. На важливості проведення подібних зустрічей та постійного діалогу з представниками бізнесу наголосив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. «У кожного є свій фронт, адже військовим, які стоять на передовій, потрібен надійний тил. Саме тому усім нам потрібно працювати заради спільної перемоги. Дякую вам за віру в Україну, рідну землю та власні сили, адже лише ті, хто вірить, готові розпочинати власну справу в іншому регіоні. Саме такі підприємці є хорошим прикладом та надією для людей, яким необхідне місце праці. Дякую за те, що ви вселяєте цю надію в людей. Ми зі своєї сторони робитимемо все, щоб довіра до органів влади міцнішала, адже лише це є запорукою розвитку здорових відносин між бізнесом та владою». – Сказав під час свого виступу очільник Львівської ОВА Максим Козицький. До зустрічі долучився також заступник міністра економіки України Ігор Дядюра. «Львівщина лідирує у процесах переміщення підприємств, які переїжджають з епіцентрів бойових дій. Третина з усіх релокованих бізнесів їдуть саме у Львівську область. Водночас релокація є лише частиною процесу переміщення підприємства зі зони бойових дій. Важливою є також підтримка місцевої влади, а саме пошук площ для розміщення виробництва, забезпечення безперебійним живленням та розміщенням працівників. З усіма цими викликами Львівська ОВА впоралася. За це я хочу подякувати і командам працівників, і начальнику адміністрації». – Зазначив під час онлайн-включення Ігор Дядюра. Згідно з даними департаменту економічної політики ЛОВА, на Львівщину зі всієї України надійшло понад 770 заявок від охочих перемістити свої потужності. Переїхали уже 115 підприємств. Понад пів сотні з них запрацювали, інші – готуються до початку роботи. Серед галузей лідирують: машинобудування, легка промисловість, металообробка, торгівля, харчова та хімічна промисловості. “Варто зазначити, що кількість заявок збільшується щодня, проте Львівщина готова до викликів, і робить усе для пришвидшення початку діяльності кожного евакуйованого підприємства. Варто зазначити, що кількість тих компаній, що бажають перемістити на Львівщину свій бізнес, зростає, а отже збільшується й потреба у пошуку відповідних приміщень, готових до переїзду вже зараз“. - Сказав директор департаменту економічної політики Степан Куйбіда. Нагадаємо, ще на початку релокаційних процесів, Львівська ОВА створила телеграм-канал «Релокація Львівська область», де можна дізнатися про конкретні потреби підприємців і залишити свій коментар-пропозицію. Також якщо ви є власником вільних виробничих площ, які готові надати в оренду або продати, заповніть форму за посиланням.
Умови транспортування з України людей з інвалідністю та дітей-сиріт:Максим Козицький зустрівся з делегацією Державного фонду реабілітації осіб з інвалідністю Республіки Польща
20 квітня 2022
Cьогодні начальник обласної військової адміністрації Максим Козицький провів онлайн розмову із дружиною Президента Республіки Польща Агатою Корнхаузер-Дудою та заступником Міністра сім’ї та соціальної політики Павелом Вдувіком. Також участь у зустрічі з очільником Львівщини взяла делегація Державного фонду реабілітації осіб з інвалідністю Республіки Польща (PFRON). Очільник області подякував польській стороні за підтримку українців в тяжкі часи боротьби з російським агресором. “Ви надали справжню можливість для понад 2,5 мільйонів українців знайти безпечний прихисток та почуватися себе, наче вдома. У перші дні війни мало хто вірив, що українці вистоять. Але польський народ прийняв рішення допомагати нам. Завдяки вам ми маємо гуманітарний коридор або, як його ще називають, шлях життя. Ми відчуваємо вашу допомогу щодня. Наприклад, вчора спільно з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким відкрили на Львівщині модульне містечко для переселенців. Це перше таке містечко в Україні. Є у нас також багато інших важливих спільних проєктів. Дякую вам за цю підтримку”. – зазначив Максим Козицький. Дружина Президента Республіки Польща наголосила, що Польща намагається створювати комфортні умови для перебування українців, а також співпрацює з іншими державами щодо прихистку вразливих груп населення. У межах зустрічі сторони порушили питання евакуації на територію Польщі дорослих осіб з інвалідністю та дітей-сиріт, в тому числі з інвалідністю. Зокрема, обговорили координаційні моменти щодо транспортування осіб та можливості їх розміщення. Дружина Президента Республіки Польща наголосила, щодля зручності перевезення людей з інвалідністю важливо створити на території України своєрідний хаб, де люди тимчасово перебуватимуть перед переїздом у Польщу. Польська сторона акцентувала на необхідності напрацювання єдиного переліку документів – усталеної форми для перетину кордону, де б була вказана уся інформація, у тому числі і про діагнози осіб з інвалідністю, перелік ліків, які вони приймають, дозування та періодичність прийому, а також умови транспортування цих осіб. Пані Дуда окремо наголосила, що виникають проблеми при приїзді до Польщі великих груп українських дітей з інтернатних закладів. “Були випадки, коли приїжджали групи з понад 100 дітей і ми були змушені розділяти їх на декілька підгруп. У зв’язку з тим, що у Польщі такі заклади розраховані до 14 осіб, маємо прохання враховувати це під час формування груп. А також, щоб опікуни були розподілені між ними”, - зазначила дружина Президента Республіки Польща. Також сторони узгодили, що обов’язковою є процедура обліку осіб, які виїжджають за кордон на тимчасове проживання. Акцентували на важливості формальної реєстрації дітей, зокрема на консульському рівні у співпраці із урядами країн перебування. Окремо зазначили, що для зручності перевезення людей важливо задіяти всі можливі шляхи сполучення
Віталій Загайний зустрівся з програмним директором міжнародної благодійної організації СОС Дитячі містечка України
12 квітня 2022
Сьогодні заступник начальника Львівської ОВА Віталій Загайний зустрівся з програмним директором міжнародної благодійної організації СОС Дитячі містечка Україна, головою правління Української мережі за права Дарією Касьяновою. Організація СОС Дитячі містечка України розпочала свою діяльність у 2003 році. Її головною місією є запобігання сирітству в Україні, розвиток сімейних форм виховання для дітей, позбавлених батьківського піклування та підтримка молоді, яка виходить з-під опіки. Організація є членом міжнародної федерації SOS Children’sVillagesInternational (SOS Kinderdorf) і працює відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Під час зустрічі обговорили питання запровадження на території області пілотних проектів щодо облаштування житла для дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, які приїхали із зони проведення бойових дій, роботи з такими родинами, визначення їхніх потреб та надання їм різного виду послуг.
Максим Козицький зустрівся з міністром з розвитку та співпраці Данії
12 квітня 2022
Сьогодні начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зустрівся Міністром з розвитку та співпраці королівства Данії Мьоллєром Мортенсеном. На зустрічі обговорили безпекову ситуацію в регіоні та потреби області в сфері гуманітарного забезпечення цивільного населення. Максим Козицький висловив вдячність за постійну підтримку зі сторони уряду та народу Данії. ''Я надзвичайно вдячний державі Данія за надану підтримку, а данському народу за зібрану багатьма громадянами допомогу для наших співвітчизників. Інколи країни, які розташовані далеко одна від одної, мають більше цінностей та спільного, ніж ті, хто є сусідами територіально. Я маю велику надію, що кількість данських компаній в нашій області буде лише зростати та допомагати нашій економіці розвиватися. Це створить нові робочі місця, що є надзвичайно важливим в час, коли так багато людей втратили свої місця праці'', - сказав очільник області. Мьоллєр Мортенсен запевнив, що королівство допомагатиме Україні надалі. ''Ми дуже стурбовані ситуацією в Україні і нам важко усвідомлювати, що це відбувається в самому серці Європи. Але я знаю яку велику підтримку надав саме ваш регіон для усієї країни. На початку березня я на власні очі побачив ту кількість людей, які намагалися покинути Україну, тому я особливо вражений тим, як ви змогли впоратися з усіма викликами, які з'явилися у цей нелегкий час. Як результат: велика кількість людей об'єдналася для спільної мети, що надихнуло країни Європи також. Я зараз перебуваю тут, щоб подякувати вам, підтримати вас та висловити солідарність зі всім українським народом”, – зазначив міністр з розвитку та співпраці Данії. Нагадаємо, що Україна стане ключовим отримувачем технічної допомоги Данії упродовж 2022-2026 років. Окрім технічної допомоги, данський уряд виділив 22 мільйони євро на посилення сектора безпеки України в межах Програми миру та стабілізації на 2022-2025 роки. Крім перерахованого, оскільки повномасштабне вторгнення військ рф в Україну почалося 24 лютого, приватні компанії, фонди та громадяни Данії пожертвували близько 1 мільярда данських крон (148 млн доларів) на підтримку України. Це найбільший збір коштів в історії Данії.
Актуальні гранти ЄС для культури та креативних індустрій в Україні – перелік
6 квітня 2022
Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.
Для Української держави питання безпеки має бути на першому місці найближчі десять років – Президент
5 квітня 2022
Навіть якщо Україна підпише найпотужнішу безпекову угоду, Росія може повернутися знову. Тому потрібно будувати таку державу, яка буде спроможною захистити себе. Про це заявив Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю представникам українських ЗМІ. Глава держави зазначив, що всі пункти щодо безпекових гарантій, озвучені після переговорів у Стамбулі, залишаються незмінними. За його словами, під час переговорного процесу українська сторона поряд із так званою денацифікацією відкинула вимогу Росії щодо демілітаризації. «Ми пояснили, що армія має бути відповідно до тієї армії, яка в нас є, яка спроможна захищати нашу державу. Далі йдуть деталі», – розповів Президент. «Навіть якщо ми підпишемо найпотужнішу угоду, розуміємо, що через два роки Росія може повернутися. І якщо ми з вами приймаємо це, то й діємо відповідно», – зазначив Глава держави. Зважаючи на це, Україна будуватиме таку державу, яка буде спроможна захистити себе сама, про що українська сторона відкрито заявляє на перемовинах. Водночас Володимир Зеленський висловив переконання, що Україна не може воювати постійно, поки інші країни розвиватимуться. А тому наша держава потребує конкретних гарантій безпеки. За словами Президента, все залежить від країн-гарантів, які мають забезпечити виконання тих чи інших пунктів. «Все це обговорюється на рівні радників та лідерів, зокрема з Францією, США, Туреччиною, Великою Британією, Польщею, Італією, Ізраїлем, і є багато друзів, які хочуть долучитися. Поки що ми не отримали конкретний перелік тих гарантій і перелік країн, які готові стовідсотково включитись за нас», – сказав Глава держави. «Нам не потрібно мати 40 країн світу, які готові по команді, по дзвінку, за домовленістю включитися й воювати за Україну. Нам потрібні серйозні гравці, які готові на все. Нам потрібне коло держав, які готові впродовж 24 годин надати будь-яку зброю. Нам потрібні окремі країни, від яких реально залежить санкційна політика, і щоб ці санкції глибоко та заздалегідь були розроблені. Щоб у першу секунду, коли ми відчули загрозу з боку РФ, ці держави об'єдналися та впродовж трьох діб запровадили все одразу, все заблокували», – пояснив Володимир Зеленський. За його словами, представники деяких країн уже висловили бажання стати гарантами безпеки, але ще не відбулося жодної спільної зустрічі. «Вони сказали, що готові зустрітися з ними й про це говорити. Але ще раз підкреслю – цієї зустрічі в Україні ще не відбулося. Ми чекаємо на неї. Якщо це відбудеться, тоді з розумінням, що в нас є ті чи інші гарантії безпеки, які передбачають позаблоковість», – сказав Глава держави. «Поки що всі з цих гарантів позитивно налаштовані до України. Але цього замало. Ми вже мали такі домовленості й «папірці», – додав він. Щодо вступу до НАТО, то, за словами Володимира Зеленського, Україна готова приєднатися до Альянсу «хоч завтра», навіть якщо Росія проти цього. «Якщо завтра нам запропонують вступити в НАТО – не гратися знову з нашим життям, а серйозно – значить, будемо вступати. Але цього не буде, на жаль, і, на жаль, не сталося. Тому ми будуватимемо ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас, захистити життя людей. Ми й так можемо себе захистити – ми вже розуміємо. Але захисти всіх людей – це складніше завдання», – сказав він. Президент розповів, що вважатиме найпершою перемогою в цій війні збереження суверенітету України. «Друге – я дуже хочу, щоб ми не втратили сотні тисяч людей. Третє – не може бути жодних розмов про те, що ми дамо можливість називати Крим чиєюсь територією. Це тільки наша територія, українська територія. Щодо відтермінування цього – таке компромісне рішення. І Донбас для мене – це Україна. І те, що Росія визнала ОРДЛО чимось – ми повинні знайти вихід із цієї ситуації. Ми як Україна. Для нас збереження статусу цих територій як українських дуже важливе», – зазначив Глава держави. На його думку, відведення російських військ до позицій, які були станом на 23 лютого 2022 року буде перемогою. «Я розумію, де ми, хто ми, що ми за країна, що ми втратили, що можемо втратити та що ми зберегли. Я вважаю, що відбити повномасштабну війну в ту точку, з якої вона почалася 24 лютого 2022 року, – для нас це точно перемога», – сказав Президент. Володимир Зеленський переконаний, що після завершення цієї війни питання безпеки має бути номером один в Україні. «Я думаю, що всі наші люди – це буде наша велика армія. Ми не можемо говорити про «Швейцарію майбутнього» – напевне, такою наша держава зможе бути через якийсь довгий час. Але те, що ми станемо точно «великим Ізраїлем», зі своїм обличчям, те, що ми не будемо дивуватися, що в нас в усіх інституціях, супермаркетах, кінотеатрах будуть представники Збройних Сил чи Нацгвардії, стоятимуть люди зі зброєю, – я впевнений, що в нас питання безпеки буде номером один у найближчі десять років», – зазначив Глава держави.
''Польські гуманітарні хаби стали коридором життя для постраждалих від війни областей України'', - Максим Козицький
5 квітня 2022
Сьогодні начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зустрівся з маршалком Люблінського воєводства Ярославом Став’ярським. Зустріч відбувалася онлайн. Під час неї обговорили продовження співпраці воєводства з адміністрацією у гуманітарних питаннях, а також перспективи відновлення однієї із колій, яка сполучає Україну та Польщу. Ярослав Став’ярський запевнив, що польська влада надасть підтримку усім, хто її потребує. ''Ми стараємося усіма силами та можливими способами допомогти Україні і народу України у цей складний для вашої країни час. Я вважаю, що наше суспільство складає своєрідний екзамен і мені приємно спостерігати, як зараз воно поводиться. Розмова напряму між нами як органами виконавчої влади є важливою, адже ми є також зв'язковими між польськими та українськими волонтерами. Я повинен вкотре наголосити, що без волонтерів з нашої та вашої сторони жоден орган влади не впорався б. Тому ми повинні їм допомагати та сприяти в їхній роботі, яка є дуже важливою для усіх нас'', – зазначив маршалок воєводства. Максим Козицький подякував польському народові, волонтерам та владі за постійну підтримку та допомогу, яку вони надають Україні від початку повномасштабного вторгнення військ рф. ''Співпраця між воєводствами є перш за все співпрацею між людьми. У нашому випадку це є та допомога, яку надає польський народ українському. Саме волонтери є верхівкою айсберга, адже основна його частина завжди є під водою – це звичайні люди, які допомагають іншим людям. Понад 1,4 мільйона громадян України перетнули українсько-польський кордон і їх зустріли відкрито такі ж громадяни Польщі. Надана вами допомога є неоціненною, адже левова частка надійшла саме з польських гуманітарних хабів, які стали коридором життя для нашої та інших областей України, за що ми вам дуже вдячні”, - акцентував очільник Львівської області. Також на зустрічі обговорили перспективу відновлення колії Рава-Руська – Гребенне для створення ефективного міжнародного залізничного сполучення між Польщею, країнами Євросоюзу та Україною. Довідково: загалом з 24 лютого Люблінське воєводство передало допомоги для України на понад 4 мільйони злотих. Допомога включала продукти харчування, медикаменти та інші речі, потрібні людям, які покинути свої домівки через війну.
У чому різниця між статусом особи, якій надано тимчасовий захист, та статусом біженця: роз'яснення
31 березня 2022
Міністерство закордонних справ представило порівняльну таблицю для тих громадян України, які змушені шукати прихисток за кордоном. В таблиці вказані два основних статуси, які можуть бути надані біженцям у Європейському Союзі: статус особи, якій надано тимчасовий захист та статус шукача притулку (статус біженця). Статус особи, якій надано тимчасовий захист Статус шукача притулку (статус біженця) 1. Кому надається такий статус? 1. Громадянам України та членам їх сімей 2. Особам без громадянства, біженцям та членам їх сімей із третіх країн, які рятуються від війни в Україні 3. Іноземцям, які постійно проживають в Україні на законних підставах та не можуть безпечно повернутися в країну свого походження Будь-якій особі, яка рятується від війни або переслідувань 2. Що треба зробити, щоб його отримати? Звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни Звернутися з заявою до компетентних органів країни, до якої ви прибули. Після цього ними здійснюватиметься спеціальна процедура, що триває до 6 місяців або більше 3. У якій країні я можу претендувати на такий статус? У будь-якій країні ЄС Лише в першій країні, кордон якої ви перетнули 4. Де я можу проживати залежно від статусу? Вибір місця проживання довільний: житло може бути надано родинами волонтерів, громадськими організаціями, державою. Також можна проживати у рідних або знайомих. Місце проживання можна змінити у будь-який час (зокрема, переїхати до іншої країни) Лише у визначених державою закладах для розміщення біженців. Змінювати місце проживання не дозволено (залишати країну - також) 5. Як довго я можу перебувати в такому статусі? 1 рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю продовження ще на рік залежно від ситуації в Україні Безстроково на час існування підстав його надання 6. Чи зможу я одразу почати працювати в країні, де шукаю прихистку? Так, ви матимете доступ до роботи Ні, ви матимете доступ до роботи виключно після отримання статусу біженця (через 6 місяців або більше) 7. Чи зможуть мої діти навчатися? Так, діти до 18 років мають право навчатися в закладах освіти 8. Чи матиму я доступ до соціального забезпечення та медичного обслуговування Так 9. Коли я зможу повернутися в Україну? У будь-який момент Після подання заяви про надання статусу біженця ви зобов'язані залишатися в країні, в якій подали заяву, протягом усього часу її розгляду (до 6 місяців або більше) 10. Якщо я не подав (-ла) заяву про надання статусу біженця одразу, то вже й не зможу? Ні, ви маєте можливість подати таку заяву в будь-який час Про два простих кроки для тих, хто вимушено залишають свої домівки та їдуть за кордон через війну Росії проти України читайте за посиланням.
Максим Козицький провів зустріч з президентом Радіо Свобода
24 березня 2022
Сьогодні начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зустрівся з президентом Радіо Свобода Джеймі Флаєм. На зустрічі також були присутні директорка української редакції Мар'яна Драч та регіональна кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук. Максим Козицький зазначив, що місяць як триває війна і на Львівщині працюють багато іноземних журналістів. Дуже важливо, щоб за межами держави знали про сотні загиблих дітей внаслідок обстрілів окупантів, страждання родин, коли упродовж тривалого часу їм доводиться перебувати у підвальних приміщеннях без належних умов для життя. ''Суспільства західного світу повинні побачити біль та горе війни наших співгромадян, які стали жертвами нападу росії, а без засобів масової інформації зробити це неможливо. Адже уряди та керівники держав знають, що відбувається у нас зараз, але поки громадяни цих держав на місцях не почнуть тиснути на урядовців, ті не здійснюватимуть жодних кроків для допомоги Україні. Саме тому ваша місія є особливо важливо, тому я є дуже вдячним, що ви показуєте те що насправді відбувається в нас зараз - неупереджено та правдиво'', - сказав Максим Козицький. Джеймі Флай запевнив, що журналісти Радіо Свобода продовжуватимуть працювати в країні попри війну. ''У ці критичні для України дні ми робитимемо усе, що в наших силах, щоб показувати світу реальну картину того, що тут зараз відбувається. Це є нашою роботою, як журналістів, доносити правдиву та достовірну інформацію для широкого загалу. Нам важливо продовжувати працювати та висвітлювати усі події, щоб кожен в світі знав правду'', - зазначив президент видання. Також Максим Козицький розповів гостям про актуальний стан справ у регіоні. ''Кожного дня ми відправляємо від 1000 до 1500 тонн гуманітарних вантажів гуманітарної допомоги в інші регіони України, які постраждали від вторгнення росіян. Нам потрібною є також допомога міжнародних організацій для полегшення перебування внутрішньо переміщених осіб всередині області. Важливо, щоб чимпобільше організацій долучилися до вирішення гуманітарних питань, адже лише спільними зусиллями ми зможемо допомогти усім, хто втратив свій дім внаслідок бойових дій'', - наголосив очільник адміністрації. Президент Радіо Свобода додав, що їхня організація буде залишатися всередині України для того, щоб громадяни інших держав знали що відбувається та отримували правдиву інформацію першими. Довідково: Радіо Свобода (англ. «Radio Free Europe/Radio Liberty») — інтернет-видання та радіостанція, яка позиціонує себе як приватний некомерційний інформаційно-новинний засіб масової інформації. В Україні Радіо Свобода розпочало діяльність у квітні 1954 року та працює тут по сьогоднішній день. Згідно з Інститутом масової інформації, Радіо Свобода увійшло до «білого списку» українських медіа у 2020. Цей список включає медіа, які мають рівень якісної інформації понад 95 %.
Україна стала частиною енергетичної системи ЄС
16 березня 2022
Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», тобто приєдналася до системи ENTSO-E. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. «Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президентці Еврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарці з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема», –зазначив він. Довідково ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту. Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має 5 керуючих галузевих груп які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.