Понад 1650 населених пунктів області забезпечили містобудівною документацією

4 лютого 2022

За перший рік програми Президента Велике будівництво - «Велика реставрація» Львівщина виконала робіт на 50 мільйонів 112 тисяч гривень. За ці кошти почали реставрацію п’яти відомих архітектурних пам’яток області. Йдеться про три замки так званої "Золотої підкови": Жовківський, Підгорецький та Олеський. А також Національний театр ім. Марії Заньковецької та Львівський музей історії релігії, який перебуває у комунальній власності Львівська обласна рада. «Найпомітнішим для львів‘ян, напевно, є результат реставрації театру ім. Марії Заньковецької: кожен львів’янин та гість міста, прогулюючись центром Львова, може порівняти в якому стані театр був до реставрації і як він виглядає зараз. Відреставровано фасад і балкони театру, замінено зовнішні інженерні мережі, розпочато реставрацію камерної сцени та підвальних приміщень будівлі», - розповів голова Львівської ОДА Максим Козицький. За результатами програми у Жовківському замку відреставрували фасади вежі та дахів, завершили міжповерхове перекриття. У храмі Святого Йосифа у селі Підгірці відреставрували фасад і кам’яні сходи, дахи накриті міддю. Схожі роботи були й в костелі капуцинів в Олеську. Всі три замки перебувають у віданні Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. У музеї історії релігії вдалося привести до ладу документацію, отримати всі необхідні дозволи, провести відкриті торги на виконання робіт і розпочати реставрацію експозиційних залів музею. «Оскільки документація готова, а підготовчі роботи виконано, то цей рік для всіх цих об’єктів обіцяє бути ще продуктивнішим. Крім того, разом із Департаментом архітектури та містобудування Львівської ОДА сподіваємося, що цьогоріч на «Велику реставрацію» Міністерство культури та інформаційної політики України та Уряд відберуть ще кілька об’єктів з Львівщини», - додав Максим Козицький. Нагадаємо, у квітні 2021 року Львівщина подала на “Велику реставрацію” 31 заявку для відновлення 39-ти об’єктів культурної спадщини. Міністерство культури відібрало до програми 5 пам’яток області.

24 січня 2022

Відкриття нових садочків, формування мережі профільних ліцеїв, облаштування навчально-практичних центрів та вдосконалення дистанційного навчання – у департаменті освіти завершили аналіз роботи за 2021 рік. Фахівці департаменту освіти минулого року працювали над різними сферами освіти області – від дошкілля до вищої освіти. У межах виконання Програми розвитку освіти та освоєння коштів державних субвенцій, вдалось створити понад три тисячі нових місць для дошкільнят, закупити більше ніж 4 тисячі ноутбуків для вчителів, організувати навчання для понад 5 тисяч педагогів, на умовах співфінансування купити 23 шкільні автобуси, ще понад три сотні обладнати трекерами, що забезпечить підвищення якості довезення учнів до місць навчання та додому. «У презентації про роботу департаменту відображено не просто показники роботи, а емоції радості й розчарування, завзятості та впертості, плани, перемоги. Окрім того, там ідеї багатьох людей з нашої Експертної ради, які є освітніми волонтерами, постійна підтримка і розуміння голови Львівської ОДА Максима Козицького. У цій презентації велика допомога від Міністерства освіти і науки, кожен голос кожного депутата Львівської обласної ради та натхнення комісії з питань освіти також у цьому документі», - наголосив директор департаменту освіти Олег Паска. Важливим проєктом, який вдалось реалізувати торік, стала спільна із провайдерами фільтрація контенту (16 +) в публічних мережах закладів освіти Львівської області. Проєкт «Безпечний інтернет» на етапі  тестування у 20 закладах освіти області. Сформовано чорний список близько 3 млн url-адрес. Також запрацювала самооновлювана е-база даних про стан освіти Львівщини та самооновлювані е-карти закладів освіти області, з яких можна дізнатись про ефективність використання коштів, побачити інтерактивну карту шкіл Львівщини, закладів професійно-технічної освіти тощо. Торік Львівщина стала першою за показником 200-бальників із ЗНО з розрахунку на 100 тисяч учнів. Окрім того, до закладів профтехосвіти вступила рекордна кількість учнів, що також дало області першість серед регіонів України.

21 січня 2022

Торік в Україні заклали міцний фундамент для трансформації концерну «Укроборонпром» в сучасну високотехнологічну прозору оборонну компанію і для подальшого розвитку його науково-технічного й виробничого потенціалу. Про це йшлося сьогодні під час підсумкової наради на території Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу. Учасниками наради стали генеральний директор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв, голови Львівської ОДА Максим Козицький та Львівської міської ради Андрій Садовий, а також керівництво концерну та його підприємства-учасники. Станом на зараз в «Укроборонпромі» визначили стратегічні цілі та план подальшого розвитку його підприємств. Наглядова рада концерну також затвердила склади галузевих науково-виробничих об’єднань (ГНВО) нової оборонної компанії. На першому етапі до ГНВО ввійдуть 52 підприємства, а 11 підпадатимуть під пряме управління. Трансформація Укроборонпрому передбачає створення трирівневої вертикально-інтегрованої структури управління і відбуватиметься у три етапи. Перший – перетворення Концерну на акціонерне товариство, другий – перетворення на акціонерні товариства або ТзОВ підприємств-учасників. Під час третього етапу заплановано побудову галузевих науково-виробничих об'єднань. «Ми повинні думати над тим, з чим буде воювати та перемагати Україна й у цій війні, і у війнах майбутнього. Світ рухається у бік безпілотних систем, систем складних та пов’язаних між собою – взаємоінтегрованих. Систем, які можуть керуватись віддалено, можливо навіть з офісів. Ми маємо бути готові до цих викликів, ми повинні бути тими, хто буде це створювати», – наголосив генеральний директор Концерну Юрій Гусєв. Варто відзначити, що торік вдалося досягти вагомих виробничих результатів: виготовлення продукції зросло на 24% або на 7,6 млрд грн у порівнянні з 2020 роком, а надходження від зовнішньоекономічної діяльності – $1 млрд 108,2 млн є найкращим показником з 2014 року. У 2021 році економія на закупівлях склала 735 млн грн. «У час війни та особливої загрози для цілісності нашої країни роль підприємств  «Укроборонпрому» важко переоцінити. Концерн є стратегічним виробником озброєння та військової техніки, тому необхідні постійні безперебійні та масштабні державні замовлення. На Львівщині ми маємо п’ять підприємств «Укроборонпрому», на яких виробляють бортову апаратуру бронетанкової техніки, комплекси автоматизованого управління артилерією, автоматичні 30-мм гармати, ремонтують бронетехніку і модернізують авіаційну техніку військового призначення. Хоча ми і область, яка далеко в тилу, ми на передовій щодо формування бойового духу та озброєння нашого війська», – зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Принагідно в межах підсумкової наради очільника Львівщини відзначили відзнакою Державного концерну «Укроборонпрому». Серед здобутків варто наголосити на початку будівництва літаків Ан-178-100Р  за контрактом з Міністерством оборони України. На виконання програми випробувань передано дослідний зразок, на якому мають бути опрацьовані всі системи, вже складено планер і триває встановлення систем на літаку №007, триває добудова фюзеляжу літака №008. Підприємства Концерну з напрямку високоточної зброї та боєприпасів у 2021 році виконали державне оборонне замовлення на 100%. На озброєння ЗСУ прийняли нову радіолокаційну станцію 80К6КС1 (ДКР, шифр «Фенікс»), успішно провели попередні випробування мобільного багатофункціонального радіолокаційного комплексу «Мінерал-У». Щодо напрямку бронетехніки, то на Київському бронетанковому заводі виготовили та випробували зразок БТР-3КШ, розпочали підготовку до випробувань танка Т-64БМ2 на Харківському бронетанковому заводі тощо. Вагомі результати торік продемонстрували підприємства, що спеціалізуються на морській техніці. Наприклад, дослідно-проєктний центр кораблебудування достроково виконав дослідно-конструкторську роботу зі створення документації для переобладнання патрульних катерів типу Island, укладений державний контракт з МОУ на ремонт і модернізацію фрегата «Гетьман Сагайдачний».

10 січня 2022

Більше п’яти тисяч педагогів впродовж 2021 року пройшли курси з віддаленого навчання, іще понад дві тисячі освітян підвищили кваліфікацію дистанційного навчання у межах проекту «MOODLE - це про100!». Днями у відділі дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи підбили підсумки роботи за попередній рік. Впродовж року відділ працював над формуванням мережі закладів територіальних громад,  розпочали роботу над створенням академічних ліцеїв,  закупили ноутбуки для вчителів та шкільні автобуси для опорних закладів освіти тощо. «Відділ координує роботу в системі дошкілля, загальної та позашкільної освіти. Рік, що минув був насиченим чималими змінами та багатим на успішні проекти. Спільно із однодумцями та партнерами проводимо навчання вчителів та створюємо тренінгові центри, і ця робота триватиме у 2022 році», - розповіла керівниця відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи Ірина Сислюк. Торік створили 7 таких тренінгових центрів в межах проекту «Освітній Еверест», провели 6 освітніх академій та запустили процес оновлення освітніх програм. Окрім того, на Львівщині відбувся масштабний форум «Реформа системи шкільного харчування» за участі Першої леді держави, де обговорили та продемонстрували важливість для молодого покоління здорової та корисної їжі.    У системі навчання дітей з особливими освітніми потребами інклюзивним навчанням охоплено більше 2,5 тисяч дітлахів. Комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини надають 32 Інклюзивно-ресурсних центри. У 2022 році запланували відкриття ще двох таких центрів: у Добросинсько-Магерівській та Меденицькій громадах. «Велику увагу ми приділяємо підвищенню кваліфікацій педагогів, адже від цього залежить якісна зміна освітнього процесу. Завдяки нашим професійним вчителям ми можемо пишатись тим, що Львівщина посіла 1 місце із ЗНО з розрахунку на 100 тисяч учнів. Область має немало призерів всеукраїнських та міжнародних олімпіад, конкурсів та змагань», - розповів директор департаменту освіти і науки Олег Паска. У 2021 році спільно із МІОК вдалось оновити портал «Український освітній всесвіт», на якому розмістили інтерактивну карту та форум українознавчих освітніх закладів за кордоном. Детальний звіт відділу тут.

5 січня 2022

З 01 січня 2022 року розпочали прийом звітів про використання води за формою 2ТП-водгосп (річна) за 2021 рік від водокористувачів Львівської області. Про це інформують у департаменті екології та природних ресурсів Львівської ОДА. Зазначаємо, що подача звіту є обов’язковою для водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин. Звіти подають виключно в електронному вигляді через Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України за посиланням: https://e-services.davr.gov.ua/ Кінцевий термін подання звіту – до 1 лютого 2022 року. Помилки або недостовірні дані, виявлені у звіті, можуть бути виправлені шляхом подання виправленого (уточненого) звіту не пізніше 01 березня наступного за звітним роком. Для отримання консультацій і роз’яснень щодо заповнення звітів можна звернутися у відділ ведення водного кадастру та моніторингу вод БУВР Західного Бугу та Сяну за адресою: вул. Родини Крушельницьких,14, м. Львів або за тел. (032) 2753203 та (032) 2753224.

28 грудня 2021

Департамент охорони здоров’я Львівської ОДА прозвітував про виконану роботу за 2021 рік. Зокрема, директор департаменту Орест Чемерис розповів про реалізацію в області президентської програми «Велике будівництво», розвиток служби екстреної медичної допомоги, розвиток материнства та виконання у 2021 році інших завдань департаменту в межах обласної програми розвитку охорони здоров’я на Львівщині. Так, у межах президентської програми «Велике будівництво» за кошти державного, обласного та місцевого бюджетів відремонтували 8 приймальних відділень, встановили 9 ультразвукових систем, 6 рентгенівських діагностичних систем, 6 комп’ютерних томографів. Окрім того, у межах Програми забезпечення доступності первинної медичної допомоги, яку реалізували департамент охорони здоров’я та управління капітального будівництва, за рахунок субвенції з державного бюджету у поточному році ввели в експлуатацію 12 амбулаторій сімейної медицини. Також придбали 269 службових автомобілів для медпрацівників у сільській місцевості (з них 43 – для нових амбулаторій, 226 – для існуючих). Оновлено автопарк і Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Так, упродовж 2020-2021 закупили 140 нових автомобілів швидкої медичної допомоги (90 авто – за кошти з державного бюджету у межах Програми медичних гарантій, 50 авто – МОЗ України за кошти державного бюджету). Також стартувала аеромедична евакуація (АЕМ). Станом на сьогодні виконано 27 АЕМ, що дозволило оперативно доставити пацієнтів (в тому числі, дітей) з віддалених районів області до відповідних закладів охорони здоров’я для надання необхідної медичної допомоги. Запровадження АЕМ стало можливим завдяки співпраці з ДСНС та Нацполіцією. Цього року активно розвивали службу материнства і дитинства. Зокрема, у 2021 році у Львівському клінічному перинатальному центрі відкрили: новий корпус Б-3 зі спеціалізованою жіночою консультацією, розширеним відділенням патології вагітності  на 74 ліжка та гінекологічним стаціонаром на 80 ліжок; Школу грудного вигодовування; відділення постінтенсивного догляду новонароджених і виходжування недоношених. Щодо заходів боротьби з коронавірусом, то на кінець 2021 року мережа закладів охорони здоров’я, які визначені госпітальними базами для госпіталізації пацієнтів з Covid-19, включає в себе 24 заклади, де розгорнуто 5166 ліжок. Для проведення вакцинації в області функціонують 189 пунктів щеплення, 32 центри вакцинації та 103 мобільних бригади. Також на початку грудня госпітальна рада Львівщина затвердила план розвитку госпітального округу, розроблений департаментом охорони здоров’я спільно з «USAID».   «Основні завдання, які були поставлені перед департаментом у 2021 році, виконані. Це такі як створення плану розвитку госпітального округу, розвиток мережі експертної медичної допомоги, боротьба з коронавірусом, реалізація національного плану з питань вакцинації та ін. У 2022 році основним завданням департаментів всіх областей є робота з громадами над спроможною мережею закладів охорони здоров’я. Також ми розуміємо, що у 2022 році пандемія коронавірусу ще не відступить і робота департаменту під час чергових хвиль коронавірусної хвороби саме в такі періоди буде пріоритетною. Окрім того, керуючись досвідом організації боротьби з ковідом у попередні роки, розуміємо, що маємо продовжувати якісне надання допомоги ковідним пацієнтам, не обмежуючи у цьому пацієнтів з іншими захворюваннями», - зазначив Орест Чемерис.  «У такий складний період департамент охорони здоров’я зумів вжити всіх можливих заходів для боротьби із коронавірусом. Під час спалаху чергових хвиль захворюваності сформована мережа закладів охорони здоров’я, які госпіталізували хворих на ковід, змогла витримати навантаження. Звичайно, Львівська облдержадміністрація максимально  сприяла розвитку екстреної медичної допомоги, бо щодня до мешканців здійснюється близько 700 виїздів «екстренки», з яких більше 200 – до хворих на ковід або з підозрою на ковід. Оновлення автопарку було необхідним і давно на часі. Окрім того, реалізація спроможної мережі медичних закладів відповідно до ухваленого плану розвитку госпітального округу області дозволить ще більш якісно та оперативно надавати медичну допомогу. Нагадаємо, що з 2022 року зросте заробітна плата медичних працівників. Це стало можливим завдяки підписанню Президентом у червні цього року відповідного Указу. Українська влада поступово збільшує заробітні плати медикам, але водночас шукає нові механізми та ресурси, допоки розмір зарплати медиків не стане справедливим.  Дякую департаменту за продуктивну роботу! Ми вдячні Міністерству охорони здоров’я та Львівській облраді за підтримку та ефективну співпрацю! Наші пріоритети у наступному році незмінні – це орієнтованість на пацієнта та його комфорт», - прокоментував профільний заступник голови Львівської ОДА Іван Собко.

23 грудня 2021

На виконання трьох обласних програм департаменту архітектури та містобудівництва Львівської ОДА виділено близько 32 мільйонів гривень Львівська обласна рада затвердила бюджети трьох обласних програм департаменту архітектури та містобудівництва Львівської ОДА на загальну суму у 31 мільйон 215 тисяч гривень. На Програму охорони, збереження і популяризації історико-культурної спадщини у Львівській області виділили 22 мільйони гривень. Серед завдань програми на наступний рік: збереження, дослідження та реставраційні роботи на об’єктах культурної спадщини Львівщини (18 мільйонів гривень); комплексна реставрація пам’яток Львівщини, внесених до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО  (3 мільйони гривень); популяризація культурної спадщини Львівщини (550 тисяч гривень); збереження, охорона та дослідження археологічної спадщини (450 тисяч гривень). Програма розвитку містобудівного кадастру та просторового планування виконуватиметься у рамках 6 мільйонів гривень. Вона передбачає виготовлення містобудівної документації, отримання ліцензій для введення містобудівного кадастру, розроблення нормативної грошової оцінки та інвентаризацію земель. Комплексну програму надання житлових кредитів окремим категоріям громадян профінансували у розмірі 3 мільйонів 215 тисяч гривень. З яких: 2 мільйони скерують на підтримку індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім»; 1 мільйон 215 тисяч — забезпечення молоді житлом у Львівській області  

23 вересня 2021

Відтепер 16 пам’яток Львівщини відтепер мають програми ревіталізації. Документи є візією майбутнього використання об’єктів та їх включення до життя місцевих громад.  Презентація програм відбулась сьогодні у Давидівській громаді, на території якої костел у Годовиці та історико-культурний заповідник «Древній Звенигород». Йдеться про такі знакові пам’ятки:  Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода» Замок XV-XVII ст. у с. Свірж Замок XVІІ ст. у с. Старе Село Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м. Сколе Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль Костел 1758 р. у с. Годовиця Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків 15Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї 16. Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі   «Ми‌ ‌добре‌ ‌розуміємо,‌ ‌що‌ ‌пам’ятки‌ ‌архітектури‌ ‌потребують‌ ‌не‌ ‌лише‌ ‌реставраційних‌ ‌робіт,‌ ‌а передусім ‌візії‌ ‌їх‌ ‌включення‌ ‌у‌ ‌культурне‌ ‌та‌ ‌економічне‌ ‌життя‌ ‌локальних‌ ‌громад.‌ Потрібно‌ ‌створити‌ ‌довкола‌ ‌них‌ ‌привабливі‌ ‌туристичні‌ ‌дестинації.‌ ‌Інакше‌ ‌реставрація‌ ‌і‌ ‌гроші,‌ ‌які‌ ‌туди‌ ‌вкладе‌ ‌держава, меценати чи громада,‌ ‌будуть‌ ‌марні.‌ ‌Комплексні‌ ‌програми‌ ‌ревіталізації - це обговорена з експертами і громадами ‌візія майбутнього життя пам’ятки і конкретні кроки, які для цього потрібно зробити. Ці «дорожні карти» ми передамо громадам і рекомендуватимемо, аби вони стали частиною стратегій ‌громад ‌та‌ ‌основою‌ ‌для‌ ‌ ‌сталого‌ ‌розвитку», - говорить директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько.  Усі 16 програм напрацьовано в рамках проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Його у 2020 році ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА у партнерстві з Інститутом стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.  «Великим викликом було по-новому обдумати майбутнє пам’яток, які нині у дуже різному стані та мають різні вихідні умови. Частина з них дуже затребувані і цікаві для громад, а частина майже забуті. Стратегічна ціль проєкту була у тому, аби напрацювати такі програми, які надалі будуть основою для роботи з пам’ятками та пошуку коштів для їх збереження та реставрації», - розповіла координаторка проєкту Наталя Войцещук.  Усі 16 документів, напрацьовані архітекторами, опираються на два ґрунтовні дослідження - опитування експертів зі сфери архітектури, культури та туризму, а також результати розмов з громадами.  «У розмовах про пам’ятки дуже важливо знати думку людей, які стикаються з ними щодня. У цьому проєкті Інститут стратегії культури відповідав за два великі дослідження: експертні опитування та зустрічі з громадами, під час яких ми говорили з безпосередніми користувачами пам’яток та людьми, що мешкають поруч. Це дозволило побачити їхню візію майбутнього об’єктів, яку потрібно врахувати у комплексних програм ревіталізацій», – розповіла керівниця аналітичної частини проєкту, координаторка напрямку стратегування, дослідження та освіти в Інституті стратегії культури Мар’яна Куземська-Данилюк.   

9 серпня 2021

Сьогодні, 9 серпня, в Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія терору» стартувала «Літня школа для молоді «Охорона культурної спадщини – моя справа», яку реалізує громадська організація «Асоціація культурних ініціатив». Як зазначають організатори, цьогоріч для участі у школі подали понад 100 заявок, з яких обрали 30 учасників з 8 областей України. Відтак, упродовж 7 днів Літньої школи учасники відвідають культурні та архітектурні пам’ятки в 4-х районах області, а понад 40 експертів поділяться своїм досвідом. «Проєкт «Літня школа для молоді «Охорона культурної спадщини – моя справа» уже вдруге став переможцем конкурсу серед інститутів громадянського суспільства. Цьогоріч він отримав максимальну суму фінансування, що дозволило організаторам збільшити кількість учасників та відвідати більше місць архітектурної спадщини. Розповіли у департаменті комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА. «Інноваційність та оригінальність проєкту полягає в поєднанні проблеми виховання свідомої, активної молоді та проблеми збереження матеріальної та нематеріальної спадщини, а також вирішення її - шляхом комплексного навчання молодого покоління, активізації громадськості навколо цього питання, закріплення в свідомості населення думки, що охорона і збереження спадщини є не лише справою вузьких спеціалістів, а й обов’язком кожного мешканця міста, містечка, села», - зазначила голова організації «Асоціація культурних ініціатив» Катерина Плечій. Першу лекцію для учасників проєкту провів начальник управління об’єктів культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василь Петрик, який розповів про свій досвід діяльності у сфері збереження культурної спадщини, про основні закони, які регулюють таку діяльність та що необхідно враховувати при виконанні науково-реставраційних робіт на пам’ятках. «Цей проєкт реалізовується за підтримки департаменту комунікації та внутрішньої політики облдержадміністрації в межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2021-2025 роки. Реформа децентралізації передбачає набагато більшу відповідальність самих громад за спадщину, яка є на їхній території. Ми на Львівщині маємо понад 8 тисяч офіційних пам’яток архітектури. Це унікальні дерев’яні і муровані храми, це українська сецесія, замки і палаци, які належать не тільки нашій, а й світовій історії. На жаль, ані фінансування області, ані з бюджету в межах «Великої реставрації» не вистачить, щоб відреставрувати все. Але багато всього ми можемо самі, на місцях, бодай берегти і не нищити», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Нагадаємо, цьогоріч обласна програма охорони культурної спадщини передбачає фінансування реставрації пам’яток на суму 25 мільйонів гривень. Ще 132,5 мільйони для Львівщини має надійти у межах «Великої реставрації».

23 Червня 2021

Сьогодні у Львові обговорили законодавчі ініціативи у галузі охорони і збереження культурної спадщини. Організували круглий стіл для пам’яткоохоронців, управлінців та народних депутатів, які мають право законодавчої ініціативи, департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, Львівська політехніка та український осередок ІКОМОС. Привітав учасників  заходу перший заступник голови Львівської обласної адміністрації Андрій Годик. “Добре, що ми маємо нагоду для фахової дискусії, щоб обговорити стан, проблеми та перспективи пам’яткоохоронної галузі. Важливо, що влада, громадськість, експерти та суспільство чітко усвідомлюють потребу змін законів про охорону культурної спадщини. Всі ми розуміємо, що актуальним є створення на законодавчому рівні організаційно-правових механізмів максимального залучення громадськості, експертів до справи збереження і реставрації пам’яток. Львівська ОДА підтримує цю ініціативу, а також, я переконаний, що Верховна Рада готова почути ті пропозиції, які ми сьогодні напрацюємо і скеруємо для розгляду”, - зазначив Андрій Годик. Під час зустрічі присутні обговорили законопроєкти в галузі охорони культурної спадщини, вимоги до роботи новостворюваних Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини, а також регіональні проблеми збереження пам’яток Львівщини. Велику частину дискусії присвятили проблематиці галузі. А це тотальна зарегульованість у галузі реставрації, яка не дозволяє швидко реагувати та здійснювати протиаварійні роботи; брак кадрів; застарілі норми в законах і невідповідність розцінок для виконавців робіт; розбалансованість структури, ієрархії, а відтак і невизначеність міри відповідальності пам’яткоохоронних відомств від рівня громади до рівня центральних державних органів влади. “Наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (№ 4561) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності  за  руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища»  (№4562). Обидва вони потребують доопрацювання, а в деяких випадках навіть несуть загрозу звуження повноважень органів місцевої влади, що суперечить реформі децентралізації. Саме тому ми зустрілися максимально широким колом пам’яткоохоронців-практиків, щоб донести всі проблеми та спробувати разом доопрацювати законодавчі норми. Цей діалог між різними середовищами є надзвичайно важливим, і я вдячний всім, хто сьогодні взяв у ньому участь”, - каже керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик, який презентував пропозиції змін до законів від департаменту. Львівщина - найактивніший регіон щодо захисту культурної спадщини. В цьому переконаний голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Він також наголосив, що наша область найактивніше сигналізує про законодавчі проблеми у галузі. “Це у вас, коли хтось зазіхає на культурну спадщину, здіймають інформаційну хвилю на всю Україну. В інший регіонах вже не лишилося цілісних історичних ареалів. Там архітектурні пам’ятки просто нищать, ніхто не думає про збереження. Думають про комерцію”, - каже Микита Потураєв. Про досвід реставрації спадщини і проблематику Львова, а також про пропозиції змін до законів розповіла керівниця управління охорони історичного середовища міста Лілія Онищенко. Серед учасників дискусії були ректор Львівської політехніки Юрій Бобало, народні депутати Микола Княжицький, Ростислав Тістик, Роман Лозинський, президент УНК ІКОМОС Микола Гайда, завідувач кафедри Архітектури та реставрації  Львівської політехніки Микола Бевз, депутати обласної ради, викладачі, пам’яткоохоронці та представники громадськості. “Ми підсумуємо всі пропозиції та, спільно з депутатами, внесемо їх при доопрацюванні законопроєктів. Сподіваюся, що всі разом ми зможемо стати добрими лобістами якісних змін у галузі. Львівщина має найбільше число пам’яток, тому ми не можемо бути байдужі. Нам конче треба створити чіткі механізми для їх порятунку і знайти для них ефективних господарів”, - підсумувала директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько.   

12 лютого 2021

Вчора відбулася прес-конференція, в межах якої голова Львівської ОДА Максим Козицький підсумував роботу упродовж року на посаді. Пропонуємо до уваги сюжет телеканалу ПравдаТУТ Львів за підсумками прес-конференції. Нагадаємо, що звіт провели у Центрі імені Митрополита Андрея Шептицького. Серед ключових висвітлених питань, зокрема, антикризові заходи проти коронавірусу, розвиток освіти, розбудова соціальної інфраструктури, будівництво доріг, підтримка учасників АТО/ООС, основні економічні показники, результати реалізації програми «Велике будівництво» тощо. Також очільник Львівщини презентував напрями роботи у 2021 році.  

11 лютого 2021

З державного та місцевих бюджетів у 2020 році аграрії Львівщини отримали понад 130 млн грн фінансової підтримки, що дозволило їм залучити в сільськогосподарський сектор майже 800 млн грн інвестицій та суттєво здешевити фермерам кредити на придбання сільськогосподарської техніки та розвиток бізнесу. Про це повідомив сьогодні під час звіту щодо підсумків року очільник області Максим Козицький. “Сільське господарство – одна з тих галузей, які найбільше постраждали від пандемії COVID-19. Але нам вдалося уникнути падіння галузі. Серед областей України, Львівська область на першому місці по кількості фермерських господарств, які отримали дотацію за утримання ВРХ”, - підкреслив Максим Козицький. Також очільник Львівщини повідомив, для підтримки діяльності сільськогосподарських кооперативів освоїли 191,1 тисяч гривень. Кошти надали як відшкодування за придбане  обладнання визначення якості молока і обладнання для зберігання та передпродажної підготовки сільськогосподарської продукції. «Підтримка діючих і новостворених кооперативів також  передбачена Комплексною програмою підтримки та розвитку сільського господарства Львівської області на 2021-2025 роки. Проект пройшов погодження профільною та бюджетною комісіями. Тепер на черзі затвердження  сесією обласної ради, яка відбудеться 16 лютого. За напрямом відшкодування для кооперативів передбачено фінансовий ресурс в розмірі 1,5 млн  грн», - наголосив Максим Козицький. Також Максим Козицький зазначив, понад  26 млн гривень скерували аграріям відповідно до державної програми підтримки тваринництва. Як приклад, за цією програмою підприємство «Агрофірма «Дзвони» отримало відшкодування з держбюджету за будівництво елеваторного комплекс  в сумі 1,7 млн грн.  Підприємство завершило будівництво  ІІІ черги елеваторного комплексу  приймання, сушки та зберігання зерна потужністю п'ять тисяч тонн. Загальна вартість  вкладених у будівництво інвестицій складає більше 25,0 млн грн.   «Наше господарство стартувало у 1999 році із 73 га землі, і сьогодні земельний банк налічує більше 8,0 тисяч гектарів, технічний парк оснащено новою сучасною технікою  вітчизняного та закордонного виробництва. Але гордістю господарства є побудований елеваторний комплекс приймання, сушки та зберігання зерна загальною потужністю 34,0 тис. тонн.  Проект був розрахований на 5 років з поетапним будівництвом і почерговим введенням в експлуатацію.  У  2020 році завершена і введена в експлуатацію остання ІІІ черга елеваторного комплексу, і господарство отримало з державного бюджету часткове відшкодування його вартості. Підтримка з боку влади у таких великих капіталовкладеннях є дуже доречною та сприяє подальшому розвитку господарства», - прокоментував керівник сільськогосподарського підприємства Зеновій Максимишин. Окрім того,  як повідомив Максим Козицький більше тисячі пасічників отримали фінансову підтримку на розвиток господарств.  Завдяки підтримці держави аграрії придбали 484 одиниці сучасної техніки та обладнання. Площі органічного виробництва та плодово-ягідних насаджень збільшились на 828 га. Іншим важливим аспектом роботи в напрямку розвитку АПК була підтримка прозорого управління земельними ресурсами. “Львівщина була обрана як пілотна область з реалізації Державного аграрного реєстру. Протягом 2020 року зареєстровано біля 150 сільськогосподарських виробників з земельним банком понад 26 тисяч гектарів. На 2021 рік запланована реєстрація половини усіх сільськогосподарських виробників області. Це є справді важливою стратегічною роботою на шляху до цивілізованого ринку землі та комплексного розвитку аграрного сектору”, - наголосив голова Львівської ОДА. Зазначимо, цьогоріч  бюджетна комісія погодила 17 мільйонів гривень з скарбниці області на розвиток сільського господарства в області. Оксана Буй