Львівщина відзначає річницю від дня народження Івана Франка

29 квітня 2022

Учора у Національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка відбулася презентація одного з небагатьох портретів Івана Франка, для якого письменник позував особисто. Це графічний портрет Івана Франка авторства визнаного майстра Фотія Красицького, з яким письменник зустрівся в українському місці сили – селі Криворівні на Гуцульщині. У Домі Франка часто розповідають про те, що Іван Франко не любив позувати художникам. Довго сидіти без діла, чекаючи, поки художник буде задоволений результатом, здавалося діяльному Франкові марнуванням часу. Саме тому більшість його портретів змальовані зі світлин. Унікальність портрету Каменяра авторства Фотія Красицького полягає в тому, що це один з небагатьох портретів, для яких Іван Франко позував особисто. “Довгий час цей унікальний портрет зберігався в родині Крекотнів як цінна пам'ятка. А наприкінці минулого року наш музей отримав його від Ольги Крекотень, доньки відомого медієвіста Володимира Крекотня” , - розповіли у музеї. Також у музеї розповіли про мальований з натури портрет письменника пензля Юліана Панькевича, де Іван Франко занурений у роботу при бюрку, – такий, яким його, власне, й бачили зазвичай. Та, на жаль, цей портрет був безслідно втрачений в часі Другої світової війни.

17 січня 2022

З 15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи і супровідні документи на участь у конкурсі на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2022 році. Обов’язковою умовою для участі у конкурсі є заповнення електронної  форми за посиланням: https://forms.gle/CnF2PXqGPZuv3nzx8,  а три друковані примірники монографії  з автографом автора слід надіслати на поштову адресу Комітету Премії (01054, м. Київ, вул. Володимирська, 48А, офіс 15). Наукові роботи, які подаються на Премію, повинні мати міжнародне значення,  належати до соціально-гуманітарних дисциплін і ґрунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України. Комітет Премії приймає наукові роботи з 15 січня до 1 березня 2022 року. До участі в конкурсі запрошують дослідників, монографії  яких були опубліковані у 2019-2021 роках та мають ISBN. Рекомендувати наукову роботу на здобуття Премії  може або академічна установа, заклад вищої освіти України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, або лауреати Премії попередніх років. Дослідження мають відповідати позиції Івана Франка, яку він висловив за життя: «Ця праця наскрізь критична,  діло холодного розуму, натхнена великою ідеєю одноцільності і своєрідності…» Детальніше з умовами участі у конкурсі на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка можна ознайомитися за посиланням: http://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2016/02/01/600/ Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреат Премії отримує  грошову винагороду та золотий знак. Урочиста церемонія нагородження лауреата відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка – на його батьківщині. Нагадаємо, у попередні роки премії були удостоєні кардинал Української Греко-Католицької церкви Любомир Гузар, професор Віденського університету Міхаель Мозер та академік Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій, професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі, професорка Міланського університету Марія Грація Бартоліні, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леонід Тимошенко.

27 серпня 2021

Згідно з указом Президента України, п’ятьом діячам культури Львівщини присвоїли почесні звання «Народний» та «Заслужений». До 165-ї річниця з дня народження Івана Франка від імені Президента державні нагороди вручив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. Почесні звання присвоїли: БОНЬКОВСЬКОМУ Олегу Віталійовичу — художникові-ковалю, м. Львів – «Народний художник України»; ВОДИЧЕВУ Андрію Володимировичу - провідному майстрові сцени Львівського академічного молодіжного театру імені Леся Курбаса – «Заслужений артист України»; РИБЦІ-ПАРХОМЕНКО Наталії Володимирівні - провідному майстрові сцени Львівського академічного молодіжного театру імені Леся Курбаса – «Заслужений артист України»; ПАСТУХУ Богдану Петровичу - поетові-пісняру – «Заслужений діяч мистецтв України»; ДРАГОЛЮК Анні Стефанівні - майстрині гончарного мистецтва – «Заслужений майстер народної творчості України». Окрім того, за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у популяризацію творчості Івана Франка годинником «Від голови обласної державної адміністрації» нагородили Богдана Тихолоза - директора КЗ ЛОР «Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка». Після нагородження у Львівській опері презентували містерію «Легенда про вічне життя», поставлену на основі однойменної поезії Івана Франка, яка являє собою  поетичний роздум про сутність буття людини: для чого вона живе, що для неї найцінніше. Це філософські роздуми, написані  зрілою людиною, яка горить у нескінченних  життєвих випробуваннях і роздумує про вічність і сенс життя. У виставі поєдналися автентичні пісні, авторські музичні твори та співані імпровізації. Поезія написана Іваном Франком у 1898 р. «Не можу не сказати, як пощастило українській нації  мати такого провідника, наставника і будителя духу, як Іван Франко. Без перебільшення хочу сказати, що він був одним із найбільших національно-культурних будівничих України. У «Одвертому листі до галицької української молодежі» у свій час він писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями - не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів... Іван Франко -  чоловік, який завжди відчував відповідальність за власний вибір і знаходив мужність визнавати свої помилки. Це чоловік, якого ми сьогодні величаємо, але який завжди відгукувався про себе дуже скромно. “Дістаються мені від громади компліменти за се, чого в мене нема, хоч, дай Боже, щоби було” виголошував Іван Франко у одній із своїх промов. Попри велич і геніальність Франко завжди був близьким до людей», - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький, який відвідав виставу. Зазначимо, містерія «Легенда про вічне життя» - перший захід у межах програми Дому Франка «Franko Re:volution», яку реалізують з нагоди 165-го ювілею з дня народження поета.

27 серпня 2021

Сьогодні минає 165 років з дня народження видатного українського поета, публіциста, науковця, перекладача Івана Яковича Франка. Річницю уродин вшанували покладанням квітів до пам’ятника поету на вул. Університетській у Львові. Студенти Франкового університету прочитали  твори Івана Франка. У святкових заходах взяв участь перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик. «Сьогодні, у  165-й ювілей, не перестаємо вражатися геніальності Івана Франка, цінуємо увесь його творчий та науковий доробок, дбаємо про те, аби пам’ять про нього була живою! Сьогодні Франко з нами не лише у назвах вулиць, університетів, музеїв і театрів, не лише у погруддях та пам’ятниках і не лише у день його уродин чи у день смерті.  Іван Франко з нами завжди і всюди, бо це невід’ємна частина усіх українців, це наш “дух, що тіло рве до бою” і наш молот, який “лупає сю скалу”. Щиро вітаю усіх зі 165-м ювілеєм Івана Франка! Слава Україні!», - зазначив Андрій Годик. Голова Міжнародної асоціації франкознавців, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. І. Франка Михайло Гнатюк розповів про неоціненний вклад Каменяра у розвиток та популярність української літератури. Зведений хор Центру культури та дозвілля ЛНУ ім. Івана Франка виконав твори «Вічний революціонер» та «Не пора». На заході виступив народний артист України Святослав Максимчук. Цими днями на Львівщині відбуватимуться різні святкові заходи, приурочені до 165-ї річниці з дня народження Івана Франка. Зокрема: 27-го серпня  у Львівській національній опері відбудеться музично-поетично-театральне дійство “Легенда про вічне життя” за однойменним твором Івана Франка у межах проєкту Дому Франка «Franko Re:volution» 27 серпня – у м. Дрогобич  відбудеться урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії Івана Франка. Також 27 та 28 серпня у с. Нагуєвичі та у м. Дрогобич відбудеться низка заходів, присвячених 165-й річниці від дня народження Івана Франка. Програма святкування включає етноекскурсію садибою Франка, екскурсію «Дрогобич Франковий» та V-ий Етнофест у Садибі Франка у с. Нагуєвичі. Фото: Богдана Мелих, Олег Вівчарик

17 серпня 2021

Захід присвячений Світлій пам’яті останнього онука Івана Франка – Роланда Франка, який відійшов у вічність 11 серпня 2021 року. Ідея Міжнародної премії імені Івана Франка, яку заснував онук Каменяра Роланд Франко, є амбітною й сміливою – вивести її на рівень Нобелівської, але у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук, наблизити українське вчене товариство до світового виміру, вивести українського науковця на міжнародний рівень, підвищити його авторитет, завоювати пошану. За 6 років існування на Міжнародну премію ім. Івана Франка претендували 107 науковців і 11 авторських колективів з України, Австрії, Італії, Канади, Великобританії, Німеччини, США, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Ізраїлю, Польщі та Сербії. За її здобуття змагаються історики, мовознавці, літературознавці, правники, філологи із провідних університетів світу. Вона успішно подає інформацію про Україну в інтелектуальних добірних колах, товариствах високого рівня, відкриває для зацікавлених знання про українські центри за кордоном. Премія переконує українців у їхній гідності, спонукає інших поважати нас як народ, адже доводить, що Україна – цікава і можлива для перспектив, кар'єрного зростання й професійного визнання. Тематика праць переможців багатогранна: від дослідження витоків української мови до дослідження діяльності окремих постатей; від суспільної географії до розвідки в царині історії дитинства у «старій Україні». Премія вручається щорічно і є почесним визнанням вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. У попередні роки премії були удостоєні: кардинал Української Греко-Католицької церкви Любомир Гузар (Україна), професор Віденського університету Міхаель Мозер (Австрія)  та академік Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій (Україна), професорка Українського католицького університету Ярослава Мельник (Україна) і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі (Фінляндія), професорка Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія) та професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк (Україна). Лауреат Премії отримує грошову винагороду та Золотий знак Лауреата. Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка стане відомим під час VІ урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться 27 серпня – у 165-ту річницю від дня народження Івана Франка – у Дрогобичі на Львівщині. У 2021 році на звання лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка претендують троє номінантів: - колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса (Литва) ТА Ігоря Скочиляса (Україна) – «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі» (подання Українського католицького університету, м. Львів, Україна); - ОКСАНА КІСЬ (Україна) з монографією «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти» (подання Інституту українських студій Гарвардського університету, м. Кембридж, США); - ЛЕОНІД ТИМОШЕНКО (Україна) з монографією «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)» (подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, м. Дрогобич, Україна). Захід організовує Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Державним історико-культурним заповідником «Нагуєвичі». VI урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка відбудеться 27 серпня о 18:00-19:30 год у м. Дрогобич (вул. Івана Франка, 20). Детальніше тут.   

16 серпня 2021

У п'ятницю, 27 серпня, о 19:00 год усіх охочих запрошують відвідати 1-й захід в межах проєкту «Франко. Re:volution» – містерію “Легенда про вічне життя”, який відбудеться у Львівському Національному Академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької. Участь у події безкоштовна, проте кількість місць обмежена. Отримати запрошення можна заповнивши Google Форму. «Тримати довше це в таємниці вже немає ні бажання, ні потреби! Сьогодні ми готові презентувати вам наш новий проєкт "Франко. Re:volution", -  так днями Львівський національний музей Івана Франка анонсував програму святкування 165- го ювілею Івана Франка. Франко. Re:volution – це кроссекторальний культурно-просвітницький та мистецький проєкт Дому Франка, спрямований на актуалізацію творчого феномену Івана Франка як знакової постаті української та світової культури в сучасному контексті, з нагоди його 165-літнього ювілею. Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду і включає три основні складові: 1. Музично-поетично-театральне дійство “Легенда про вічне життя” за однойменним твором поета-мислителя на сценах Львівської національної опери та Київського національного академічного театру оперети за участі гурту KURBASY в режисурі Олександра Білозуба, головного художника Національної оперети України 2. Виставка сучасного мистецтва “Franko Laboratorium 3.0”, куратор Василь Одрехівський, на базі Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, інституцій-партнерів і публічних просторів Львова. 3. Супровідна науково-просвітницька програма “Навіщо поети? Франко &Co” (діалоги-рефлексії зі знаковими сучасними інтелектуалами). Провідна ідея проєкту – необхідність революційного оновлення суспільної рецепції постаті письменника-класика, радикального перегляду профанних стереотипів щодо консервативно-провінційного характеру української культури загалом та випрацювання інноваційних форматів відзначення ювілейних дат, вільних від пострадянських кліше. «Найкращий дар до ювілеїв - не урочисті академії, а коли твори, думки, образи і справи ювілярів оживають знову», - зазначив директор Дому Франка та керівник проєкту Богдан Тихолоз. Більше інформації про перший захід тут: https://fb.me/e/GUlASBm8 Подія відбудеться за підтримки Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради.

11 серпня 2021

Цьогоріч, 27 серпня, виповнюється 165-річниця від дня народження генія української нації Івана Франка. З цієї нагоди на Львівщині відбудуться заходи із вшанування цього видатного письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча.       У департаменті з питань культури, національностей та релігій інформують жителів Львівської області про головні події упродовж 27 та 28 серпня.  Дата, час проведення Назва заходу Місце проведення 27.08.2021 10.00 год. Покладання квітів до пам’ятника І. Франку у Львові Пам’ятник І. Франка (м. Львів, Університетська,1) 27.08.2021 12.00 год. Покладання квітів до пам’ятника І. Франку в Нагуєвичах Пам’ятник І. Франка (с. Нагуєвичі, Дрогобицький р-н) 27.08.2021 12.30 год. Етно-екскурсія  садибою Івана Франка Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» (с. Нагуєвичі, вул. І. Франка,15, Дрогобицький р-н ) 27.08.2021 13.00 год. Медіа презентація історії побудови садиби І. Франка (1934-1981) та її 3-D реконструкція Конференц-зал Літературно-меморіального музею Івана Франка (с. Нагуєвичі, Дрогобицький р-н) 27.08.2021 18.00 год. Урочиста церемонія нагородження лауреатів VI-ї Міжнародної премії ім. Івана Франка Культурно-мистецький  простір  Народного дому Івана Франка (м. Дрогобич,  Народний дім ) 27.08.2021 19.00 год. Музично - поетично- театральне дійство «Легенда про вічне життя» з нагоди 165-річчя від дня народження Івана Франка Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С Крушельницької (м. Львів, прос. Свободи, 28 ) 28.08.2021   V-ий Етнофест у садибі Франка   ЛОКАЦІЯ І. «САДИБА ГЕНІЇВ»: ЕТНО-ЛОКАЦІЇ МАЙСТРІВ ТА РЕКОНСТРУКЦІЙ 10:00 – 20:00 год (Територія музею-садиби Івана Франка і Літературно-меморіального музею  ДІКЗ «Нагуєвичі)       ЛОАЦІЯ ІІ. «ФРАНКО-ТЕАТР»   Драма «Мойсей: епічна притча» від колективу Львівського академічного обласного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича 12:00-13:30 год (просто неба, біля пам’ятника Івана Франка ДІКЗ «Нагуєвичі»)     ЛОКАЦІЯ ІІІ. «МУЗЕЙНИЙ ФРАНКО-УНІВЕРСИТЕТ»: НАУКОВІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ КНИГ, КІНО-,ФОТО-ХРОНІК, ВИСТАВОК І  ВІДКРИТТІВ 13:30 – 16:00 год   13:30 – Відкриття мистецької виставки «Невідомі і маловідомі портрети та артефакти Івана Франка 1930 – 1990-х рр.» Презентують: Назар Юрчишин, магістр історії, музейний доглядач ДІКЗ «Нагуєвичі», Анатолій Недільський, директор краєзнавчої бібліотеки Анатолія Недільського, львівський колекціонер. Фундатори: Микола Княжицький, український журналіст, народний депутат України, меценат проекту, Михайло Цимбалюк – доктор юридичних наук, народний депутат України   13:50 – Виставка приватної колекції: «Іван Франко на вітчизняних та зарубіжних державних і недержавних марках (1913 – 2020 рр.)». Презентують: Володимир Галик (кандидат історичних наук, доцент, заступник декана історичного факультету ДДПУ ім. І. Франка), Ростислав Хміль (головний зберігач фондів ДІКЗ «Нагуєвичі»)   14:15 – Презентація музейного франкознавчого видання: «Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі», Книга Друга (2021 р.). Презентують: Богдан Лазорак – головний редактор видання, кандидат історичних наук, доцент, директор ДІКЗ «Нагуєвичі»,  Тетяна Лазорак – відповідальний секретар і технічний редактор видання, магістр педагогічної освіти,  Лариса Лесишин, головний редактор видавництва «Посвіт» м. Дрогобич)   14:30 – Презентація наукової франкознавчої монографії: «Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби) (2021 р.). Автор: Наталя Тихолоз (кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця Львівського національного літературно-меморіалньог омузею І. Франка)   14:45 – Презентація наукової монографії: «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія» (2019 р.) Автор: Андрій Сова (доктор історичних наук. Дійсний член НТШ і секретар комісії тіловиховання і спорту ім. І. Боберського, доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського)   15:00 – Презентація нових книжок Інституту Івана Франка НАН України Модератор: Євген Нахліх (доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інституту Івана Франка НАН України)     ЛОКАЦІЯ ІV. ЛІТЕРАТУРНА ВАТРА «ВІЛЬНА ПРАЦЯ І ВІЛЬНА ЛЮБОВ» 14:30-16:00 год   За участі відомих українських письменників зі Львова, Івано-Франківська, Чернівців: Галина Пагутяк, Олесь Дяк, Мар"яна Комариця (Ільницька), Данило Ільницький, Світлана Бреславська, Степан Процюк, Мирослав Лазарук       ЛОКАЦІЯ V. ЛОКАЦІЯ ГРИБАРСТВА, МИСЛИВСТВА І РИБАЛЬСТВА   (Парк, стежка  Івана Франка та літня сцена  ДІКЗ «Нагуєвичі») 10:00 –  Наукові презентації «Давня карта «Радичевого лісу» в Нагуєвичах 1770-х років та «Грибарські та рибальські мандрівки Івана Франка» 10:30 – Відкриття локацій фестивалю від імені лісництв та лісгоспів України, Товариств рибалок та мисливців, підприємців із реалізації рибальської та мисливської продукції, зеленого кемпінгу, велоспорту і туризму, бджільництва, а також локацій пов’язаних із природніми ресурсами України. 11:00 – Реєстрація грибарських команд, визначення маршрутів та провідників команд за лісовими мапами. 14:00 – Зважування грибарських трофеїв та визначення переможців фестивалю. 15:00 – Бойківська кухня і дегустація страв за рецептами з дарів природи від Олега Яводчака (м. Дрогобич) 17:00 – Нагородження переможців та підписання «Меморандуму про створення в Нагуєвичах стаціонарного фестивалю «Грибарства, рибальства і мисливства» між КЗ ЛОР АДІКЗ «Нагуєвичі» та «Дрогобицьким лісгоспом»       ЛОКАЦІЯ VI. БЛАГОДІЙНИЙ ФОЛЬК-КОНЦЕРТ П’ЯТОГО ЕТНО-ФЕСТУ ПРОСТО НЕБА   15:00 – 23:00 год 15:00 – Привітання організаторів «V-го Етно-фест в садибі Франка» і офіційне відкриття «Фольк-концерту»   15:30 – Пісні і танці “Франкового краю» від Управління культури і туризму Дрогобицької міської ради, а також староств Дрогобицької, Східницької та Трускавецької ТГ.   17:00 – Гурт «MODERNFOLK» (м. Дрогобич) 18:00 – Гурт «Бориславські батяри» (м. Борислав) 19:00 – Гурт «Pta Khi» (м. Мирноград, Донецька область) 20:00 – Гурт «GRANAT» (м. Львів) 21:00 – Гурт «Етно-Гурт «ЯРРА» (м. Київ) 22:00 – Гурт «Пацики з Франека / Patsyki z Franeka» (м. Київ)                   Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» (с. Нагуєвичі, вул. І. Франка,15, Дрогобицький р-н )  

1 липня 2021

Вже у серпні цього року у хорватському місті Ловран може постати пам’ятний знак, присвячений 165-річчю Івана Франка та 30-ій річниці Незалежності України. З такою ініціативою виступили голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Хорватія Василь Кирилич. Робоча група, в яку входять керівник управління капітального будівництва ЛОДА Роман Калагурський, заступниця директора департаменту з питань культури національностей та релігій ЛОДА Тетяна Плугатор, директор музею «Дім Франка» у Львові Богдан Тихолоз, скульптори Володимир та Василь Одрехівський, вже напрацювала проєкт пам’ятного знаку та кошторис витрат. Кошторисна вартість проєкту, авторами якого є Володимир та Василь Одрехівські, складає близько 300 000 грн. «Це буде спільний міжнародний проєкт. Наша сторона відповідала за розробку самого знаку, а його встановлення, постамент та благоустрій забезпечать місцеві меценати міста Ловран. Попередня дата відкриття пам’ятного знаку – 27 серпня цього року», - розповів заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, який очолив робочу групу. Він зазначив, що облдержадміністрація підготувала всі необхідні документи, які подадуть на розгляд бюджетної комісії Львівської облради. «Ми впевнені, що депутатський корпус Львівської обласної ради підтримає таку важливу, культурну та дипломатичну ініціативу, адже вона має і історичне підгрунтя – у 1909 році Іван Франко відвідував місто Ловран з метою оздоровлення. Після схвалення проєкту депутатами облради, зможемо розпочати підготовку документації для оголошення тендеру на «Прозоро», - додав Іван Собко. Також на зустрічі обговорили пропозицію Максима Козицького щодо організації для дітей Львівщини оздоровчого відпочинку на одному із курортів Хорватії, яку Василь Кирич підтримав та пообіцяв посприяти у її реалізації. Зазначимо, що на початку року на зустрічі Василя Кирилича та мера міста Ловран Бояном Сімонічем досягнуто домовленості про увічнення пам'яті Івана Франка у Ловрані.  

7 Червня 2021

У Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка представили оригінальний путівник туристичною Львівщиною, головним персонажем-мандрівником та гідом-екскурсоводом у якому є сам Іван Франко. Видання приурочене до відновлення пам’ятного знака на честь Івана Франка на горі Пікуй з нагоди 165-річного ювілею письменника та адресоване не тільки фахівцям у галузі франкознавства, музейництва і туризму, а й усім аматорам подорожей і здорового способу життя. У заході взяв участь заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко. «Іван Франко – постать надзвичайно цікава і багатогранна. Знаємо його як науковця, політика, поета і громадського діяча. І ось, завдяки зусиллям небайдужих людей, сьогодні маємо можливість відкрити для себе Франка як палкого мандрівника або, як кажуть по-сучасному, тревел-блогера. Від щирого серця дякую усім, хто долучився до того, аби видання «В дорогу з Франком. Мандруймо Львівщиною» з’явилося на світ. Вражений вашим ентузіазмом, наполегливістю та творчим підходом. Дякую за вашу працю і бажаю, щоб сил та наснаги для нових звершень лише побільшало!», - сказав Іван Собко. У виданні вперше передруковано унікальний примірник поетичної хроніки Івана Франка «В дорогу!» з автографами учасників знаменитої студентської мандрівки 1884 року з фондів Музею. Також у книжці вміщено забуту Франкову статтю «Верх Пікуя», маловідомі спогади Тараса Франка про батька-мандрівника, практичні поради туристам і цікаві факти. Видання здійснено в рамках проєкту «Франкомандри +» за підтримки Українського культурного фонду та в рамках реалізації Програми розвитку туризму та курортів у Львівській області на 2021–2025 роки за підтримки Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради.  "Збірник Франка - це факт української культури", - каже директор Школи вільних і небайдужих Олесь Пограничний. Він з однодумцями зініціював відновлення пам’ятного знаку на горі Пікуй на честь Івана Франка. До цієї події, а також 105-роковин з дня смерті письменника, приурочили вихід видання. Ним хотіли показати Франка не «забронзовілого», а як людину, що активно займалася туризмом. У виданні є правила поведінки на природі, інформація про безпечне сходження в гори й інші цікаві факти. 

31 травня 2021

У суботу відбулось масове сходження на найвищу точку Львівщини - гору Пікуй.  На вершині офіційно відновили пам’ятну дошку, яка засвідчує, що висоту 1408 м свого часу, а саме у серпні 1888 року, підкорив Іван Франко. Вперше символічну таблицю на честь Івана Франка на г. Пікуй розмістили у 1990 році за ініціативи студентського братства, товариства Лева та клубу українських митців. Цього року Школа вільних і небайдужих зголосилася відновити пам’ятний знак. Львівська ОДА з приємністю долучилася до пошанування пам’яті видатного письменника. 28 травня минуло 105 років з дня його смерті.  Шляхом Франка, що починається з села Кривки, на гору разом з іншими учасниками піднявся заступник голови облдержадмістрації Віталій Загайний. «Переконаний, що ми всі будемо радо згадувати це сходження в такому гарному товаристві, попри те, що погодні умови точно були не найкращі, - поділився враженнями Віталій Загайний. - Ми пройшли цей шлях, аби показати, що ми є послідовниками того, що робив Франко, того, про що думав Каменяр і того, як він діяв. Бо він, без перебільшення, є великим ураїнцем і великим патріотом нашого краю». Тарас Бандрівський із туристичної компанії Karpaty Travel був провідником сходження. За безпеку в дорозі відповідали представники ДСНС у Львівській області і ГОРС. Управління туризму та курортів облдержадміністрації висловлює щиру вдячність усім причетним за допомогу в організації походу. До слова, Іван Франко теж був організатором туристичних походів. Про славну студентську мандрівку 1884 року письменник написав брошурку «В дорогу» на 16 сторінок. Цього року примірник доповнили і перевидали. Вийшов оригінальний путівник туристичною Львівщиною, головним персонажем-мандрівником та гідом-провідником є Іван Франко. Ідея та упорядкування видання - Дім Франка. За словами Богдана Тихолоза, директора Дому Франка, всі ті, хто піднявся на Пікуй, ще більше заповажали Івана Яковича, бо зрозуміли, що це був чоловік, який отримував насолоду від життя. Сходженням на гору Пікуй відзначили завершення навчального процесу учні зі Славська та Волосянки. А у Школі вільних і небайдужих вже традиційно випускників четвертого класу ведуть на найвищу вершину Львівської області.

28 травня 2021

Сьогодні на Личаківському кладовищі пам’ятні дати вшанували урочистою ходою Січових Стрільців та покладанням квітів, під музичний супровід хорової капели «Дударик». Участь у заходах вшанування взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький, представники Львівської обласної та Львівської міської рад, ЛНУ ім. Івана Франка. «В тому, що називаємо Івана Франка генієм української нації, відсутнє будь-яке перебільшення. Про його геніальність та унікальність написано чимало. Франка шанують в Україні і світі. щоразу відкриваю для себе Франка по-новому. Як радикального політика, відчайдушного науковця і водночас проникливого лірика. Як чоловіка, який завжди відчував відповідальність за власний вибір і мужньо визнавав свої помилки. Як борця, який все життя прожив з почуттям обов’язку перед своїм народом. І навіть сьогодні, коли минає 105 років, як Іван Франко відійшов у засвіти, той його «дух, що тіло рве до бою» і досі живе посеред нас», - сказав Максим Козицький. Акторка Львівського національного академічного драматичного театру  ім. Марії Заньковецької Олександра Люта та актори театральної майстерні «ArtEra» декламували поезію Івана Франка. Чин панахиди провів о. Назарій Мисяківський. Довідково: Один з найвідоміших українських поетів, публіцист, драматург, перекладач Іван Франко помер 28 травня 1916 р. Тоді видатного українця поховали у склепі польської родини Сас-Мотичинських, за що родині сплачувалася орендна плата. Тільки 29 травня 1921 року відбулося урочисте перепоховання останків Івана Франка, пам’ятний знак на могилі, Каменяр, з’явився ще за кілька років. Автором проєкту пам’ятника був скульптор Сергій Литвиненко.  

13 квітня 2021

На території  Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка працівники музею та нащадки Івана Франка висадили плодові кущі та дерева, які колись росли у його родинному саду.  Акція відбулася в рамках проєкту «Сад Франка: екологія + культура» за підтримки Австрійського бюро кооперації та Міністерства закордонних справ Австрії. Метою проєкту є відновлення саду довкола меморіальної садиби Івана Франка та запровадження у цьому культурному екопросторі нову тематичну екскурсію просто неба. Проєкт передбачає відновлення саду на основі архівних матеріалів, за спогадами дітей письменника та його сучасників. Відтак, спільно з працівниками музею дерева та квіти на території родинної садиби поета висаджували і нащадки Івана Франка - правнуки Адріана та Петро Галущаки. Сад облаштували висадивши кущі порічки, ліщини, яблуні та інші фруктові дерева. А також мальви — улюблені квіти Івана Франка. Саме такі рослини, за спогадами дітей поета, росли на подвір'ї. "Ми вирішили відтворити екопростір біля дому Франка, його садочок-райочок, який він сам насадив зі своєю родиною. Франко не тільки збудував дім, але й дуже хотів, щоб біля цього дому було б не менш добре, ніж у ньому, і затишно. Тому посадив разом із своїми синами і донечкою, і дружиною плодові дерева: яблуні, вишні, різні кущі. Аґрус, порічки, малину, а також багато різноманітних квітів", — розповів директор музею  Богдан Тихолоз. На створення саду витратили близько 50 тисяч гривень.