«ІТ-індустрія творить нову генерацію людей – самодостатніх та успішних», - співзасновник компанії «Soft Serve» Тарас Кицмей

16 вересня 2021

Як представники бізнесу, власники великих компаній впроваджують цінності у власні дітища говорили сьогодні в межах ювілейного XX Міжнародного економічного форуму.  На цю тему з присутніми поділився засновник корпорації Біосфера, Charisma Fashion Group Андрій Здесенко. «У нас декілька цінностей, їх небагато, приблизно 6. І вони «зашиті» в ДНК компанії через кейси, які ми демонструємо. Постійно на різних рівнях розказуємо та показуємо співробітникам. До прикладу «take a chance» - що це таке, що воно означає і які прояви в компанії були. І це пронизується не через мертві чи красиві букви в календарі чи щоденнику, це постійна мова, якою ми говоримо з точки зору проявів. До прикладу, якщо це нові прориви, то чи це дійсно «innovate» чи це справді крок вперед, чи імітація», - розповів Андрій Здесенко. За його словами, ця так звана «внутрішня корпоративна мова» зашита в ДНК компанії дозволяє на різних рівнях менеджменту звіряти корпоративну культуру, її прояви, і результативність. «Розвиток, ріст, підприємництво, досягати і відмічати досягнення, бути не функціонерами, а лідерами – це все має бути зашите в розмови, кейси, риторику і заохочуватися компанією на всіх рівнях. Тоді коли цей багатоярусний пиріг пронизаний цінностями, це працює», - наголосив Андрій Здесенко.

16 вересня 2021

На цьому сьогодні наголосив під час дискусії, присвяченій розбудові прикордонної інфраструктури, в межах XX Міжнародного економічного форуму заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Бучко. “Понад 200 км українсько-польського кордону проходять на межі Львівської області. На сьогодні максимальна пропускна спроможність – до 4 тисяч транспортних засобів в добу.  Амбітні плани для області – будівництво на території Львівщини п’ять нових пунктів пропуску: Варяж-Усьмеж, Белз-Будинін, Мшанець-Бандрув, Лопушанка-Міхновець та Боберка-Смольник. Сьогодні до них будуємо під’їзні дороги. Найшвидший після реалізації нового пункту пропуску Нижанковичі–Мальховичі, буде  Лопушанка-Міхновець. На сьогодні відремонтували 6 кілометрів дороги Турка–Лопушанка і виготовлено техніко-економічне обґрунтування на будівництво пункту”,  - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. За його словами, щодо чинних пунктів пропуску: «Шегині-Медика», «Краківець-Корчова», «Рава-Руська-Гребенне». На їх облаштування в межах польського кредиту Україна отримала позику в розмірі майже 25 млн євро. “Зокрема, за ці кошти запланували збудувати піший перехід у «Раві-Руській», в «Шегинях» - провести реконструкцію інфраструктури чинного пункту пропуску, а в «Краківці», окрім оновлення інфраструктури, передбачене будівництво ділянки для легкового автотранспорту та автобусів.Завершити роботи по пункту пропуску «Рава-Руська-Гребенне» плануємо до кінця 2022 року, інші два пункти пропуску – 2023 року. З державного бюджету теж передбачені кошти на ці пункти пропуску. Наше завдання консолідувати зусилля щодо пришвидшення робіт на цих пунктах пропуску. Львівська ОДА і надалі готова сприяти в реалізації цих інфраструктурних проєктів”, - додав Юрій Бучко.  

16 вересня 2021

На Арені Львів триває ювілейний XX Міжнародний економічний форум. В межах третьої основної панельної дискусії підприємці-спікери поспілкувались про інвестиції в цінності. Зокрема, підприємці відповіли на питання: «Що потрібно змінити, щоб зростала економіка?». Як зазначив український підприємець і громадський діяч, співзасновник компанії «Нова Пошта», президент Спілки українських підприємців В’ячеслав Климов сьогодні понад 90% підприємців не задоволені темпами росту економіки. «Нам потрібно робити щось набагато радикальніше, аніж, те що робиться зараз – справжній прорив», - зазначив він. Серед складових цього прориву він виокремив: Радикально знижені податки; Радикальну дерегуляцію законодавства; Радикальне зниження присутності держави в економіці; Приватизація державних підприємств, передача більшості сервісів у приватні руки. Засновник корпорації Біосфера, Charisma Fashion Group Андрій Здесенко виокремив наступні чинники цього розвитку: недоторканість приватної власності, чесні суди, мінімальний вплив держави на бізнес. конкурентність податкового законодавства. Своєю чергою, український підприємець, імпакт-інвестор, співвласник компаній «ТІС — Контейнерний Термінал», «ТІС-Вугілля» і «ТІС», засновник Impact Hub Odessa Єгор Гребенніков назвав умовою розвитку економіки - рівні правила для всіх гравців ринку. Нагадаємо, що в межах XX Міжнародного економічного форуму відбулось три основні панельні дискусії «Постпандемічний світ: від нових викликів до стійкого економічного розвитку», «Львівщина: капіталізація через додану вартість», «Інвестиції в цінності» та низка крос-дискусій. Загалом участь в обговорення взяли понад 1,5 тисячі учасників.

16 вересня 2021

Про важливість співпраці держави та навчальних інституцій, а також роль освіти у сучасному світі сьогодні під час ХХ Міжнародного економічного форуму розповів ректор УКУ, отець Богдан Прах. “Ми, як Український католицький університет, стараємось впроваджувати найвищі стандарти освіти, ми шукаємо партнерів, які б запрошували студентів на стажування. Намагаємось випускників скеровувати за кордон для навчання по спеціалізації і кожного року скеровуємо від 60 до 90 осіб. Вони потім до нас повертаються. Молода людина, яка здобула освіту на Заході, повернувшись, підносить стандарт освіти в нашому університеті. Більшість з цих людей не знаходить у нас роботи, бо ми не в силі всіх забезпечити місцем праці. Тоді ті люди йдуть у бізнес та інші сфери і там є цінними кадрами”, - зазначив Богдан Прах. Також він наголосив, що УКУ виховує в студентах загальнолюдські та християнські цінності. “Оцінку наших зусиль і праці дають студенти і їх батьки. В рейтингу університетів України ми з найвищим балом вступників. 55,5% належать до 5% найкращих випускників України. Ми надаємо освіту різних напрямків, але і спрямовану на цілісне виховання людину”, - додав ректор. Окремо акцентував на необхідності підтримки державою навчальних інституцій. Також ректор наголосив на проблемі знецінення молодими людьми освіти, котрі не мають чіткого розуміння, навіщо їм диплом.

16 вересня 2021

"Креатив - основа майбутньої економіки Львівщини". Саме на таку тему сьогодні на Арені Львів в межах ХХ Міжнародного економічного форуму відбулось крос-секторальне обговорення.   В межах заходу Департамент економічної політики Львівської ОДА обговорив з представниками Наукового парку Львівської політехніки, Інституту Міжнародної політики та стартаперами перспективи розвитку креативних індустрій регіону.   Нагадаємо, що Львівщина відповідно до Стратегії області перша серед регіонів України розробила широкий інструментарій підтримки стартап-проєктів, запровадила інноваційні ваучери та 0% по кредитах на інвестиційні цілі для малого підприємництва.   Крім того, обласна рада цьогоріч вперше ухвалила програму інноваційного та технологічного розвитку, на яку в 2021 році передбачено 5 млн грн.   Учасники крос-секторальної зустрічі зійшлися на думці, що наявність таких програм має сприяти розвитку креативних індустрій в регіоні, тому їх слід розвивати та збільшувати розмір їх фінансування.   До слова, цьогоріч на Міжнародному економічному форумі вперше було презентовано виставку стартапів.   Окрім цього, учасники обговорили також запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в приміських та  міжміських автобусних маршрутах загального користування Львівської області.   Отже, у межах зустрічі основну увагу приділили наступним питанням: переваги від запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду у громадському транспорті; ризики від запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду у ГТ; критерії відбору інвестора для запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду у ГТ.

16 вересня 2021

Про розвиток економіки в Україні та зокрема на Львівщині, інвестиції та підприємництво говорять сьогодні в межах XX Міжнародного економічного форуму. Як зазначив засновник холдингу UFUTURE та інноваційного парку UNIT.City Василь Хмельницький сьогодні у світі ведеться боротьба за таланти. «Наше завдання зробити такі умови, щоб молодь не виїжджала закордон. А це два фактори - виробництво і ІТ-інновації. Тоді і буде економічне зростання. Але це довгий шлях довжиною 10-15 років», - зазначив підприємець. Зупинився Василь Хмельницький і на питанні індустріальних парків. Зокрема наголосив на важливості пільг для підприємців, які будують виробництва на цих територіях. «Головний драйвер економіки це робочі місця. Це і є завдання індустріальних парків», - наголосив підприємець.

16 вересня 2021

На Арені Львів триває XX ювілейний Міжнародний економічний форум. В межах заходу представили найбільшу Startup Expo. Startup Expo – це спеціалізована виставка українських стартапів, метою якої є об'єднати учасників інноваційної системи для обміну ідеями, обговорити тренди, новини і досягнення в IT-галузі та інших, знайти потенційних клієнтів та інвесторів, отримати фідбек та протестувати продукт. Сьогодні на Форумі свій продукт презентують понад 70 українських стартапів. До слова, в межах Форуму оберуть найкращий стартап. Він отримає 100 тисяч гривень. Нагадаємо, що в межах Форуму вже відбулись дві основні панельні дискусії і низка крос-обговорень. Загалом цьогоріч Форум об’єднав понад 1500 учасників з більше, ніж двадцяти країн світу.

16 вересня 2021

Біотехнології і освіта - нові перспективні галузі розвитку Львівщини, які можуть бути цікавими для інвесторів. Про це дискутували сьогодні учасники Міжнародного економічного форуму на другій дискусійній панелі «Львівщина: капіталізація через додану вартість». Як зазначила одна зі спікерок Форуму Олена Вовк, співвласниця та голова наглядової ради компанії «Ензим», важливим є створення єдиної екосистеми людей, які розуміють важливість біотехнологій. Проте модернізації потребує процес підготовки молодих фахівців. «Зараз така ситуація в Україні, що дуже мало молодих людей обирають для здобуття вищої освіти кафедри біотехнологій. Якщо у нас дають непогану теоретичну базу, то викладання практики відстає на роки, якщо не на десятиліття. Глобальне вирішення такої проблеми, і для зацікавлення молоді біотехнологіями, бачимо у покращенні рівня викладання біології у школах – щоб діти могли усвідомити весь спектр цієї науки, - зазначила Олена Вовк. Вона також наголосила, що розвиток біотехнологій, як освітньої і наукової галузі, потребує відповідної інфраструктури. Зокрема, відкриття лабораторій, де діти зможуть знайомитися з роботою біотехнологів, адже зараз така практика можлива лише при університетах. «Компанія «Ензим» працює і намагається реалізувати певні зміни локально. Ми створили лабораторію для старшокласників, де вони можуть проводити самостійно різні досліди – від розшифровки ДНК до баз основ генетики. Є надія на фармакластер, який ми створили у Львові. Проте, бракує бізнесу, який міг би підсилити його. Має бути база, де студенти і молоді науковці зможуть втілювати свої проєкти», - додала Олена Вовк. «Виділю три елементи доданої вартості в нашій галузі. Перші дві – це наука і наукове підґрунтя. Результатом роботи з акцентом на розвиток науки стала розробка нашою лабораторією високотехнологічних, науково створених продуктів, які вже використовуємо у виробництві. І третій елемент - кваліфіковані спеціалісти, і тут ми знову повертаємося до необхідності розвитку галузі освіти. І головне – розвиток бізнесу неможливий без стабільної економіки та дієвої судової системи», - наголосила співвласниця компанії «Ензим».

16 вересня 2021

На Міжнародному економічному форумі у Львові розпочали другу дискусійну панель, на якій висвітлюють тему капіталізації через додану вартість. В межах дискусії спікери наголосили, що одним із пріоритетних галузей Львівщини, інвестування, в яку забезпечить необхідну додану вартість, є освіта. Як розповів Андрій Худо, співвласник та засновник холдингу «Фест», тринадцять років тому, коли обговорювалися галузі Львівщини, що матимуть найбільш стрімкий розвиток, то такими назвали туризм та інформаційні технології, які активно підтримуються і владою, і бізнесом. Зараз такими перспективними галузями називають біотехнології та освіту. «Ми очікуємо від влади спільного з бізнесом бачення в розвитку галузі освіти, а також - медійної і піарної підтримки. Що ж може зробити бізнес зі свого боку? Кожна більш-менш велика компанія має свої школи. Бо бізнес повинен вкладати в освіту для того, щоб мати перспективу і втримувати людей у своїй галузі. Ми вважаємо, що створити необхідну додану вартість можливо завдяки відкриттю нових шкіл. Ми інвестуємо у приватні школи, де виховують дві основні цінності нашої команди – свободу і небайдужість. На нашу думку, основне завдання школи – випускати щасливих дітей», - зазначив Андрій Худо. Він також повідомив, що зараз компанія «Фест» ставить перед собою ціль відкривати ще більше приватних шкіл в Україні. «Мій меседж – освіта перспективна галузь, інвестуйте в неї. Це наше майбутнє», - наголосив Андрій Худо. Детальніше про тему першої панельної дискусії читайте за посиланням. 

16 вересня 2021

Мінрегіон працює над збільшенням обсягу Державного фонду регіонального розвитку. Вже розробили та подали до Верховної Ради України відповідний законопроєкт. Про це повідомив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов під час відкриття XX Міжнародного економічного форуму у Львові. У заході також взяли участь представники центральної та місцевої влади, народні депутати, міжнародні партнери, підприємці та експерти. Документ передбачає: Прогнозований обсяг коштів ДФРР з 2023 року, не менше 3% від доходу загального фонду Держбюджету на відповідний рік; можливості залучення додаткових коштів міжнародної технічної допомоги, донорів та кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій. Також Олексій Чернишов зазначив, попри пандемію та обмеження, які вже стали нормою життя, необхідно думати про розвиток економіки країни та створення нових робочих місць. “Цьогоріч з Державного фонду регіонального розвитку розпочалося цільове фінансування проєктів громад, які стимулюють розвиток виробництва та створення нових робочих місць. Таким чином ми зосереджуємося на економічному розвитку кожного регіону та громади”, - підкреслив Міністр.

16 вересня 2021

Потужну Експо-виставку товарів та послуг українських підприємців запрезентували в межах ХХ Міжнародного Економічного форуму. Це унікальна можливість для українських, зокрема львівських підприємців не лише отримати додатковий досвід, але й продемонструвати безпосередньо свої теперішні досягнення та отримати винятковий шанс налагодити партнерські відносини з учасниками виставки і не тільки. Business Expo - експо-простір націлений на презентацію компаній різних галузей та їх продуктів та послуг. Це відмінний інструмент просування, особливо в сегменті b2b, оскільки дозволяє скласти повне уявлення про організацію, налагодити ділові зв'язки, знайти клієнтів та партнерів». Business Expo – це: інновації, контакти і переговори; демонстрація продукції підприємства; виведення на ринок різних новинок; просування всього асортименту товарів компанії; знайомства з інноваціями в вашій сфері; налагодження ділових зв'язків. Так, майже пів сотні провідних компаній України із різних галузей економіки презентували свої досягнення для міжнародної аудиторії. Серед них: Нова Пошта, Карлсберг Україна, ProTec, Audi, White Pottasium, DTEK, УкрПол, Фрідом Фінанс, Фонд Держмайна України, Кредобанк, ЛьвівГаз, Grand Hotel, Банк інвестицій та заощаджень, Українські медовари, Кавчук та партнери, ЛьвівЛіс, Прогрес, ICW, LeoCoffee, Romus, Аякс, Банк Львів, Тайл, Таор Девелопмент, Прана Платинум, Бачинський та партнери, Lemberg flowers та інші. О сновні завдання Business Expo - сприяння подальшому розвитку торговельно-економічних відносин із країнами-потенційними партнерами, закріплення існуючих та налагодження нових контактів серед представників бізнес-спільноти.

16 вересня 2021

Під час Міжнародного економічного форуму виступив Іван Васюник, голова наглядової ради фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору. У своєму виступі Іван Васюник розповів про мотивацію успішного бізнесу долучитися до створення Національного Музею голодомору, який Президент України Володимир Зеленський оголосив пріоритетним культурним проєктом. «Ми запропонували державі реалізувати цей проєкт на засадах державно-приватного партнерства. Держава дотримала свою обіцянку – і  тільки цього року виділила вже 925 мільйонів гривень.Тільки діалог і партнерство приносять результат. Як приклад, у 2020 році, в тяжкий час пандемії, компанія SoftServe внесла у будівництво музею  200 тисяч доларів. 266 працівників компанії долучилися до краудфандингової  платформи «Зерно правди, завдяки якій будь-хто може підтримати проєкт. Дякую Тарасу Кицмею і компанії SoftServe за цей внесок», - зазначив Іван Васюник. Він також розповів, що унікальність «Зерна правди» полягає в тому, що  завдяки їй можна символічно вшанувати пам’ять кожного українця, який загинув в часи голодомору. Так, вже 1 млн представників УГКЦ  долучилися до платформи. Кампанію участі вірян у платформі розпочинає і ПЦУ – вже у вересні, напередодні дня вшанування пам’яті жертв Голодомору. «Стратегія наша полягає у тому, щоб долучити мільйони українців, аби кожен вніс свій внесок у справу відновлення пам’яті невинно вбитих 7 мільйонів людей. Ця трагедія об’єднує український народ. І не лише в пам’яті», - резюмував Іван Васюник.