На Львівщині втричі збільшилась кількість звернень про домашнє насильство: куди звертатись постраждалим
Упродовж 2020 року до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення надійшло понад 19 тис звернень та повідомлень про домашнє насильство. У 2019 році ця цифра була майже утричі меншою (6646 звернень).
Переважна більшість звернень - понад 18 тис - від жінок, 709 - від чоловіків, 190 - від дітей.
Збільшення кількості випадків домашнього насильства психологи пов’язують, зокрема, із введенням карантинних обмежень.
«Карантин - дуже важливий для боротьби з пандемією. Та, на жаль, негативно впливає на психологічний стан людей, - зазначає львівська психологиня Галина Капшій. – У період локдауну значно зменшується кількість речей, на які ми можемо впливати. Закриті місця, котрі можна було б відвідати, щоб зняти емоційне напруження, наприклад, кафе чи фітнес клуби. Тривале перебування на карантині виснажує нервову систему, зменшує психологічну толерантність, забирає ресурси психіки. І тоді назовні виходить весь негатив, який назбирався за цей час. Найбільше потерпають ті, у кого вдома є мало простору для усіх членів родини, тобто немає місця, де можна усамітнися, відпочити. Тоді напруження наростає і може проявлятися агресивними діями, набуваючи форм насилля. На жаль, такі наслідки характерні не тільки для України, але й для інших країн».
«Зараз працюю із подружжям, - розповідає Галина Капшій. - Раніше чоловік був зразковим сім’янином, дбав про добробут родини. Але насправді це була лише красива картинка. Чоловік постійно критикував і принижував дружину, докоряючи їй тим, що вона не робить для сім’ї так багато, як він. Часто непрямо, «невинними» зауваженнями, підсміюваннями, «критикою заради блага», він доводив дружину до сліз і нервових зривів, демонструючи свою перевагу і владу. Це було дуже витончене психологічне насильство. До карантину, коли кожен з пари був на роботі, з цим якось мирилися. Але коли довелось працювати вдома разом тривалий час, напруження почало зростати і дійшло до кризи».
Найчастіше люди, які чинять насильство, самі колись були жертвами поганого поводження з боку інших, переконана психологиня.
«Це завжди глибока психологічна травма, яка має за собою цілий букет непростих почуттів: вини, сорому, страху, злості, безсилля, знецінення себе, розчарування, - пояснює пані Галина. - Такий травматичний досвід зазвичай «зберігається» в несвідомій частині психіки. Але у стресових і напружених ситуаціях ця «гримуча суміш» виривається назовні. Так з’являється домашнє насильство».
Основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству визначає Закон протидії домашнього насильства. У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, працівники Національної поліції України виносять термінові заборонні приписи, а суди - обмежувальні приписи.
«Якщо це не допомагає, суд може прийняти рішення про обов’язкове скеровування особи, яка вчиняє насильство, на проходження корекції поведінки», - розповідає начальник управління з питань праці та сімейної політики департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Уляна Дорош.
У Львівській області діють три мобільні бригади, які спеціалізуються на домашньому насиллі - у Львові, Яворівському районі та Новострілищанській ОТГ. Вони сформовані із працівників соціальних служб.
Постраждалі від домашнього насилля можуть знайти тимчасовий прихисток у Центрі соціально-психологічної допомоги у Львівській області (вул. Коновальця,103), «Центрі «Жіночі перспективи» (просп. Червоної Калини 36), благодійному фонді «Назарет» (Дрогобицький район, с. Добрівляни).
«За перших ознак насилля потрібно не мовчати, а говорити з тими, кому довіряєш. І не важливо, хто це - родичі, друзі, громадські організації чи поліція», - наголошує Уляна Дорош.
Куди телефонувати у випадку домашнього насильства?
- Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству: 15-47, працює цілодобово;
- Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0-800-500-335, або з мобільного 116 123, працює цілодобово;
- Дитяча «гаряча лінія»: 0-800-500-225, 116-111 з мобільного;
- Урядовий кол-центр: 15-45;
- «Гаряча лінія» Координаційного центру з надання правової допомоги: 0-800-213-103;
- Оперативна лінія Національної поліції України: 102;
- «Гаряча лінія» Львівської області: 112;
- Інформаційно-консультаційна лінія громадської організації «Центр «Жіночі перспективи»: 067-674-07-70;
- Телефон Довіри «Ставропігіон» (м.Львів): 15-58;
- «Гаряча лінія» мобільної бригади соціально-психологічної допомоги людям, які перебувають у кризовій ситуації і потребують екстреної допомоги, у тому числі, й постраждалим від домашнього насильства, при Львівському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: 0−800−307−305 (усі дзвінки безкоштовні). Допомогу надають мешканцям Львова, Винник, Рудно та Брюхович;
- Телефон мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства при Яворівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: 067-834-06-38, 03259 211 74;
- Телефон Новострілищанської мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства: 097 973 46 87;
- Телефон Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: 032-261-09-42.
Анастасія Шийка, Вікторія Максимів